Треба працювати і йти в інновації

Затрати та собівартість вирощеної продукції на сьогодні в два рази більші, ніж були раніше. Зросли ціни на пальне, засоби захисту рослин, посівний матеріал та інші складові собівартості. А ціни на зернові деяких культур у зв’язку з проблемами в логістиці зменшилися майже вдвічі. Так, як до війни, вже не вийде інвестувати мільйони чи десятки мільйонів у техніку без проблем для підприємства чи себе. На мою думку, треба:

1. Вести фінансові підрахунки всіх напрямків діяльності господарства.
2. Максимально оптимізувати процеси в господарстві.
3. Зменшити кількість обробітку та скоротити наскільки це можливо виїзди в поля техніки.
4. Треба однозначно йти в інновації, запроваджувати точне землеробство: пофорсункове та посекційне відключення на техніці, бо це економія посівного матеріалу, ззр та добрив, а отже — більша врожайність без пересівів та зайвих витрат добрив та ззр.
5. Оптимізувати штат працівників, якщо він ще не приведений у відповідний до сьогоднішніх завдань, а не тих, які були до війни.
6. Стовідсотково рекомендую фермерам, особливо власникам невеликих господарств, що мають у володінні до 1000 га, рухатись у перероблення. У нас, невеликих господарств, у порівнянні з великими агрохолдингами, немає виходу на міжнародні ринки, автомобілів чи вагонів, якими можна експортувати збіжжя за кордон. Ми з ними є неконкурентними, а у війну тим більше.

Чи варто сьогодні вводити в сівозміну інші культури? Однозначно варто, особливо тим, у кого налагоджене перероблення і збут продукції в межах нашої країни. У кого немає перероблення — зменшити кількість таких культур, як кукурудза, на сушіння та транспортування якої потрібні великі затрати. Кукурудза дає врожайність близько 10 т, соняшник чи соя — приблизно 3 т, пшениця — 5‒6 т. Логістика для таких культур, як пшениця, соняшник, соя, дешевша, аніж для кукурудзи. З такими цінами на пальне, навіть на перевезенні з поля на елеватор, ми можемо зекономити в рази більші кошти, вирощуючи інші культури.