Дослідження ґрунтів як must-have і засилля фальсифікату

— Сергію, як ви загалом оцінюєте результати роботи Ukravit Institute у 2025 році? Які напрями досліджень продемонстрували найбільше зростання?

— Попри складні умови, у 2025 році попит на лабораторні дослідження в Україні зріс. За нашими даними та оцінками зовнішніх аналітичних агентств, загальний обсяг ринку агролабораторних досліджень перевищив 250 млн грн, тоді як у 2024 році він становив близько 120 млн грн. І це на тлі того, що близько 27% території країни сьогодні не використовується в сільському господарстві через бойові дії та забруднення. Тобто площі зменшуються, але інтенсивність роботи на кожному гектарі зростає.

Також спостерігаємо структурні зміни на ринку лабораторних послуг. Частина установ на півдні та сході припинили роботу — через окупацію, руйнування або релокацію. Натомість на заході країни формується потужний науковий кластер: Тернопільська, Хмельницька, Львівська області сьогодні концентрують значну кількість лабораторій, які активно розвиваються.

У 2025 році наш інститут приблизно вдвічі збільшив обсяг досліджень і потужності порівняно з 2024 роком. Найбільше зросла кількість аналізів ґрунту та переробної продукції. 

Якщо раніше основний запит аграріїв стосувався базових показників (NPK), а розширені дослідження замовляли вже після появи проблем, то зараз господарства дедалі частіше одразу обирають ширший спектр аналізів. Не обов’язково на всіх площах, але на окремих полях вони намагаються глибше розібратися в причинах втрати врожайності чи в інших обмежувальних факторах.

Крім того, посушливі періоди, зміна pH, монокультурні сівозміни (домінування кукурудзи або соняшнику) посилюють проблему післядії пестицидів. Діючі речовини в умовах посухи, внаслідок зниження мікробіологічної активності та підкислення рН, повільніше розкладаються в ґрунті, що все більше впливає на наступні культури. І аграрії дедалі частіше звертаються саме з такими запитами. 

— Ви зазначили, що інститут збільшив кількість досліджень удвічі. Чи була фізична можливість прийняти такий обсяг і чи не вплинуло це на якість?

— Фізично ми були готові до такого навантаження, у пікові періоди працювали у дві зміни. З кадровими ресурсами, як і в більшості компаній, були певні труднощі, але ми їх оперативно вирішили. Зростання обсягів стало для нас стимулом оптимізувати частину процесів.

Загалом у 2025 році ми виконали близько 100 тисяч досліджень. Із них понад 10 тисяч — це зразки ґрунту, що сумарно дало більш як 40 тисяч агрохімічних показників. Це серйозний обсяг, який дозволяє нам конкурувати з провідними європейськими лабораторіями. При цьому якість залишалася пріоритетом — збільшення кількості не означало спрощення стандартів.

— Які регіони були найбільш активними у дослідженні ґрунтів і які проблеми сьогодні виходять на перший план?

— У 2025 році найбільш активними за кількістю досліджень ґрунту були західні області: Волинська, Рівненська й Тернопільська. Також суттєво зріс потік зразків із південних регіонів — Одещини та Миколаївщини.

Якщо говорити про захід України, то там дедалі частіше постає питання вологозабезпечення. Крім того, в регіоні активно вводять в обробіток землі, які раніше не використовувалися в сільському господарстві або мають низький рівень природної родючості. Такі ґрунти потребують індивідуального підходу, зокрема корекції кислотності, коригування балансу кальцію і магнію, комплексного балансування живлення.

Одним із ключових запитів аграріїв нині стає проблема засоленості. Йдеться як про території з історією зрошення, так і про ділянки поблизу пересохлих річкових приток чи старих меліоративних систем. Часто ці землі мають підвищений рівень солей, що суттєво обмежує можливості вирощування культур.

Водночас загальною тенденцією для більшості регіонів залишається підкислення ґрунтів. Близько 70% зразків, які ми досліджуємо, — це кислі або слабокислі ґрунти. Основні причини — незбалансована система живлення та недостатнє застосування органічних добрив і сидератів, які могли б підтримати вміст органічної речовини й стабілізувати реакцію середовища.

Окрема проблема — якість води для зрошення. Якщо раніше підлуження ґрунтів було характерним переважно для південних областей, то сьогодні ми фіксуємо такі випадки в Кіровоградській, Черкаській, Київській і Полтавській областях. У перші роки поливу помірне підлуження може навіть позитивно впливати на ґрунт, але згодом це призводить до накопичення солей і вторинного засолення.

Щодо елементного живлення, найбільш проблемним залишається фосфор. Його загальний вміст у ґрунті може бути достатнім, але через реакцію середовища (pH) доступність для рослин часто низька. Аналогічна ситуація і з мікроелементами: бором, цинком, міддю, марганцем. Їх доступність обмежується як кислотністю ґрунту, так і посушливими умовами.

Крім того, ми спостерігаємо системний дисбаланс мікроелементів через агротехнологічні рішення: господарства активно застосовують NPK, але економлять на мікродобривах. У довгостроковій перспективі це призводить до виснаження ґрунту та порушення балансу живлення.

— За якою сіткою ви рекомендуєте відбирати зразки ґрунту?

— Все залежить від завдання. Якщо в господарстві є конкретна проблемна зона, ми працюємо за принципом порівняння: відбираємо зразок на проблемній ділянці та в умовно здоровій зоні й аналізуємо різницю показників.

Якщо йдеться про великі масиви, використовуємо кілька підходів. Це може бути зонування за продуктивністю або за результатами попередніх спостережень. Відбір проводимо як у зонах ризику, так і на стабільних ділянках, щоб мати повну картину.

Якщо поле однорідне і виражених проблем немає, застосовуємо стандартну сітку — орієнтовно одну пробу на 10 га, яку формують із 20 уколів автоматизованого бура. Якщо господарство працює з елементами точного землеробства або має власні дані зонування, ми інтегруємо це в схему відбору.

Для досліджень ґрунту використовуємо автоматизований відбір зразків — сучасні технології роблять процес швидким і максимально точним. За потреби наш фахівець може виїхати в господарство та провести відбір зразків згідно з методикою. Сьогодні в регіонах працюють близько 130 менеджерів і 30 технічних експертів та ще окремо продакт-менеджери і кроп-менеджери в різних напрямках, які можуть якісно сформувати репрезентативний зразок.

— Давайте поговоримо про дослідження води. Які тенденції ви зафіксували у 2025 році?

— У 2025 році ми спостерігали поступове підвищення лужності (pH) та жорсткості води на більшості територій України. Найбільш виражена ця тенденція у південних і центральних регіонах. На заході ситуація поки що стабільніша.

У середньому pH води зріс на 0,3–0,6 одиниці залежно від регіону й джерела водозабору. Якщо йдеться про підземні свердловини, показники відносно стабільні. Натомість у відкритих водоймах коливання значно більші. За останні два посушливі роки ми фіксували зміну pH у межах 1–1,5 одиниці від весни до осені. Причина — інтенсивне випаровування та недостатнє природне поповнення запасів вологи опадами. Внаслідок цього зростає концентрація солей, що одночасно підвищує і лужність, і жорсткість води. 

Проблема підвищеного pH вже не обмежується лише півднем. Ми фіксуємо такі зміни в Полтавській, Черкаській, Київській областях. Це особливо критично для овочевих господарств, де навіть незначні коливання засоленості можуть викликати фітотоксичність, пригнічення розвитку рослин або навіть їх загибель.

— Чи повертається pH води до попередніх показників у міжсезоння?

— Якщо відбувається повноцінне природне поповнення запасів вологи за рахунок достатніх опадів або снігового покриву, то показники можуть тимчасово нормалізуватися навесні. Проте з підвищенням температури й активним використанням води процес зростання лужності зазвичай поновлюється.

— Наскільки аграрії сьогодні обізнані в питаннях якості води?

— Якщо ще 5–7 років тому нам доводилося пояснювати, що pH і жорсткість води впливають на ефективність пестицидів і добрив, то сьогодні більшість господарств це вже розуміють. Аграрії зіткнулися з проблемами на практиці, плюс тема активно обговорюється на семінарах і конференціях.

Втім, залишаються нюанси. Наприклад, багато хто звик підкислювати воду в бакових сумішах, але не всі враховують, що окремі препарати — зокрема деякі сульфонілсечовини — не працюють у надто кислому середовищі. Тобто важливо не просто коригувати pH, а розуміти вимоги конкретного продукту. 

Багато господарств уже використовують портативні pH- і TDS-метри. Проблема в тому, що прилади потребують регулярного калібрування. Через один сезон активного використання без перевірки вони можуть показувати некоректні дані, а аграрій навіть не підозрює про похибку.

Крім того, польові прилади не дають повної картини сольового складу. Наприклад, вода може мати низьку жорсткість, але високий уміст натрію, який негативно впливає на ґрунт і рослини та може зв’язувати діючі речовини пестицидів. Саме тому ми рекомендуємо щонайменше раз на сезон робити розгорнутий лабораторний аналіз води.

— Які тенденції спостерігаєте в дослідженнях насіннєвого матеріалу?

— У 2025 році кількість досліджень насіння суттєво зросла. Якщо раніше господарства переважно перевіряли власне зерно — пшеницю, ячмінь, сою, — то сьогодні дедалі частіше тестують і насіння, яке закуповують у насіннєвих компаній. Перевіряють як протруєний, так і непротруєний матеріал.

Найбільший запит — на визначення енергії проростання, схожості та фітопатології. Ми виявляємо збудників грибних і бактеріальних хвороб та надаємо рекомендації щодо діючих речовин, які ефективні проти конкретних патогенів. Це дозволяє аграрію не лише правильно підібрати протруйник, а й оптимізувати витрати.

Окремий напрям — перевірка якості протруєння. Ми визначаємо фактичну наявність і кількість діючої речовини на насінині. Уже цього року мали випадки, коли насіння виявлялося просто пофарбованим, без жодного протруйника. 

Також залишається проблема фальсифікату й реалізації насіння минулих років, що напряму впливає на показники схожості та енергії проростання.

— Які фітопатологічні тенденції ви бачите за результатами досліджень 2025 року?

— По сої ми зафіксували дуже високий рівень ураження бактеріозами: у більшості зразків показник перевищував 10–15%, а в окремих випадках сягав понад 50%. Такий матеріал не рекомендується до висіву, особливо за умов прохолодної й вологої весни, коли бактеріози активно проявляються вже на початкових фазах розвитку. Також приблизно в кожному десятому зразку сої ми виявляли склеротиніоз. Це гарантований фактор ризику для майбутніх посівів.

Через погодні умови зростає частота грибних інфекцій: Aspergillus, Cladosporium та інших. Їх зазвичай контролюють правильно підібраними протруйниками. Натомість фузаріоз, який ми фіксували приблизно в кожному п’ятому зразку, потребує особливо уважного підбору препарату.

Окремо варто відзначити зростання бактеріозів на зернових культурах і соняшнику. Це нетипова для України проблема, але вона стає дедалі поширенішою. На жаль, бактеріальні ураження насіння практично не лікуються протруйниками. Уражене насіння часто гине ще на стадії проростання.

— Чи використовують аграрії результати досліджень для рекламацій?

— Зазвичай аграрій надає постачальнику офіційний документ про результати дослідження — і цього достатньо для заміни партії насіння або повернення коштів.

До судових процесів справа практично не доходить. Це тривала й складна процедура, де виникає багато питань щодо відбору зразків і доказової бази, тому сторони, як правило, вирішують питання в досудовому порядку.

Така практика поширена не лише щодо насіння, а й щодо добрив. Для багатьох господарств незалежний лабораторний аналіз став ефективним інструментом захисту своїх інтересів і отримання компенсації або заміни продукції.

— Наскільки поширені підробки добрив?

— Проблема фальсифікату доволі масштабна. Найчастіше підробляють складні NPK-добрива, які по факту постачають без мікроелементів або зі значно заниженим їх вмістом. Були й партії карбаміду з підвищеним умістом біурету, які масово потрапили на ринок і розійшлися по господарствах.

Рідкі форми — КАС та РКД — також намагаються «розводити» або змінювати формулу. На етикетці може бути зазначено одну формуляцію, але фактичний уміст елементів часто не відповідає заявленому. У таких випадках усе тримається на довірі — доки аграрій не зробить лабораторний аналіз.

Окремий сегмент ризику — мікродобрива. Найчастіше підробляють продукти з цинком і бором. У комплексних мікродобривах замість повноцінної формули інколи присутні лише один-два елементи, хоча на каністрі може бути зазначено широкий

— Підробляють більше імпорт чи вітчизняну продукцію?

— Підробляють усе, на що є попит. Якщо аграрії активно шукають певний продукт або діючу речовину, фальсифікувати намагаються саме їх. Більше того, ціна вже не є маркером якості. Сьогодні підробку можна придбати навіть дорожче за оригінал.

— Які зміни можна відзначити в дослідженнях рослинного матеріалу?

— Останніми роками кількість досліджень рослинного матеріалу суттєво зросла: за 2025 рік ми в Ukravit Institute дослідили майже 2 тис. зразків із різних областей України. Якщо раніше аналізували переважно пшеницю, сою, ріпак і соняшник, то сьогодні овочівники, ягідники та садівники контролюють живлення системно — дехто надсилає зразки листя кожні два-три тижні, щоб оперативно коригувати технологію.

Найчастіше фіксуємо дефіцити фосфору та калію, особливо в центральних і західних регіонах. Зростає й проблема нестачі азоту, яка часто пов’язана з дефіцитом сірки, адже без неї азот повноцінно не засвоюється. 

Щодо мікроелементів ситуація ще складніша: бор, цинк, мідь, марганець дедалі частіше перебувають на низькому або критичному рівні. Господарства компенсують це позакореневими підживленнями, але системного відновлення запасів у ґрунті майже не відбувається. Додатковий фактор — погодні стреси, які обмежують здатність рослин засвоювати потрібні елементи.

Водночас великі компанії переходять до точкового підходу: замість «коктейлів» застосовують лише ті елементи, дефіцит яких підтвердило дослідження. Це — економічно обґрунтована модель. 

Фітопатологічні дослідження зазвичай проводять уже після появи симптомів, особливо у високомаржинальних культурах. Серед ключових ризиків сьогодні — віруси, бактеріози, залишки пестицидів і нематоди. До речі, проблема нематод стає дедалі актуальнішою. Їх часто виявляють уже після того, як виключено хвороби та гербіцидний стрес. Ефективних препаратів із гарантованим контролем фактично немає, тому основними інструментами залишаються сівозміна, сидерати та стійкі гібриди.

— Які нові напрями досліджень планує розвивати Ukravit Institute?

— Ми активно працюємо над удосконаленням методик і автоматизацією процесів. Окремий напрям — постійне розширення бібліотеки діючих речовин і спектра пестицидів, які ми можемо визначати в зразках.

Але ключовий фокус сьогодні — дослідження метаболітів пестицидів. Ми все частіше стикаємося із ситуацією, коли діюча речовина в ґрунті вже не визначається, але її похідні впливають на наступну культуру. У стресових погодних умовах процес розкладання трансформується: утворюються метаболіти, які можуть давати складні похідні сполуки або зберігати біологічну активність. І саме вони іноді спричиняють фітотоксичність.

Наука лише починає глибоко досліджувати ці процеси. Одна діюча речовина може мати 5–10 основних метаболітів, не кажучи вже про вторинні сполуки, які складно ідентифікувати. Саме тому ми розширюємо дослідження у двох напрямах:

• у контрольованих біологічних умовах перевіряємо, як ґрунти із залишками метаболітів впливають на різні культури;
• разом із міжнародними партнерами працюємо над пошуком хімічних маркерів, які дозволять коректно ідентифікувати ці сполуки.

Це тривала наукова робота. Зараз особливу увагу приділяємо таким поширеним діючим речовинам, як мезотріон та інші гербіциди, що в умовах спеки й стресу можуть давати складні продукти розкладання.

— Якщо аграрій не розуміє причину проблем на полі, з чого почати?

— Ми починаємо з дослідження рослини — дивимось, які елементи в дефіциті чи надлишку. Далі оцінюємо стан ґрунту, можливе підлуження або засолення. Після цього аналізуємо воду та систему живлення.

Іноді проблема може бути неочевидною: був випадок, коли тривале внесення органічних добрив (свинячої гноївки) із високим вмістом солей поступово призвело до їх накопичення в ґрунті. Без лабораторного контролю такі процеси залишаються прихованими. Тому ключове — не шукати одну причину, а розглядати систему: рослина — ґрунт — вода — добрива.

Агрономічні послуги та дослідження Ukravit Institute