Як AgriChain оцифрувала техніку, логістику та польові роботи і створила власну систему управління для агропромхолдингу «Астарта-Київ»
AgriChain — внутрішня продуктова ІТ-компанія агропромхолдингу «Астарта-Київ», створена у 2017 році, яку очолює Наталія Богачева.
Останні кілька років AgriChain була зосереджена на внутрішній цифровій трансформації бізнесу. Одним із ключових проєктів стала розробка AgriChain Machinery — власної системи GPS-моніторингу та операційного управління технікою, яку компанія створювала протягом чотирьох років.
«Астарта» обробляє близько 212 тис. гектарів земельного банку, належить до найбільших виробників цукру в Україні та є одним із лідерів молочного напряму. Відповідно, система мала охопити не лише польові роботи, а й логістику, переробку, елеваторний напрям та інші суміжні процеси.
— Пані Наталіє, як сьогодні працює AgriChain і на яких напрямах компанія зосереджена?
— AgriChain фактично виконує роль технологічного бізнес-партнера холдингу та відповідає за розвиток усієї цифрової екосистеми «Астарта-Київ». Сьогодні вона налічує понад 12 модулів — це вебплатформи, мобільні застосунки та спеціалізовані цифрові сервіси для рослинництва, тваринництва, цукрового виробництва, елеваторного напряму й корпоративного управління.
Навіть в умовах повномасштабної війни ми не зупинили розвиток цифрових продуктів. Команда запустила рішення для навчання персоналу, CRM-системи, інструменти оцінки контрагентів, security-рішення, а також активно працює з AI-напрямом. Зокрема, зараз ми тестуємо внутрішній продукт Astarta AI, який поєднує технології LLM та Computer Vision для підтримки роботи різних категорій спеціалістів.
— Чому AgriChain та «Астарта» вирішили створити власну систему GPS-моніторингу і які завдання вона мала розв’язати?
— Модуль управління технікою — AgriChain Machinery — залишався одним із найбільш комплексних викликів для компанії. Ми побачили, що більшість класичних систем GPS-моніторингу обмежуються передачею телеметричних даних із GPS-трекерів, датчиків рівня пального та іншого обладнання. Однак самі по собі ці дані не створюють управлінської цінності без інтеграції в операційні процеси.
Для нас було важливо поєднати телеметричні дані з операційною діяльністю. Йшлося про побудову наскрізного процесу — від планування робіт і замовлення техніки до контролю виконання технологічних операцій, оцінки якості робіт, логістики врожаю й транспортування готової продукції. Фактично ми ставили перед собою завдання створити єдину цифрову систему управління операційною діяльністю.
— Чому ви не обрали готове ринкове рішення?
— Ми аналізували різні продукти, представлені на ринку, зокрема певний час використовували зовнішню систему GPS-моніторингу Dozor, яка на початковому етапі закривала базові потреби компанії. Проте зі зростанням масштабів цифровізації ми почали стикатися з її функціональними обмеженнями.
Крім того, ми не знайшли на ринку комплексного продукту, який міг би безшовно інтегрувати всю кількість виробничих, логістичних та управлінських процесів, необхідних для нашої моделі бізнесу.
Окремим викликом була зручність користування платформою. Ми свідомо інвестували в сучасну технологічну архітектуру, UI/UX та логіку інтерфейсів, адже навіть найскладніша система має залишатися зрозумілим інструментом для користувачів, які щодня працюють із технікою, логістикою та операційними процесами. AgriChain Machinery побудована на сучасній архітектурі, що дає змогу масштабувати платформу та інтегрувати нові сервіси без зупинки операційних процесів.
— Які саме процеси вдалося об’єднати в системі та чим вона відрізняється від традиційних GPS-рішень?
— Фактично ми інтегрували кілька рівнів управління, які раніше існували ізольовано один від одного.
Перший — інфраструктурний рівень, тобто робота безпосередньо з обладнанням. Для нас було принципово працювати не з уже обробленими даними сторонніх сервісів, а із сирими даними безпосередньо з обладнання. Йдеться про GPS-трекери, датчики рівня пального, RFID- та BLE-мітки й інші телеметричні пристрої. Ми самостійно отримуємо ці дані, аналізуємо їхню структуру та використовуємо у конкретних бізнес-процесах. Такий підхід забезпечив більшу гнучкість і можливість швидко адаптувати систему під нові операційні сценарії.
Другий рівень — операційний контроль, який став ключовим елементом платформи. Наприклад, якщо техніка виконує обприскування, система визначає:
- чи справді техніка працювала на конкретному полі;
- чи виконувала саме заплановану операцію;
- чи дотримані параметри якості;
- чи були пропуски або перекриття;
- чи відповідав нормі швидкісний режим;
- чи виникали простої під час виконання робіт.
Усі ці параметри контролюються в межах конкретного поля як геозони, де система ідентифікує заплановану операцію та автоматично відстежує відхилення від заданих параметрів.
У разі фіксації відхилень платформа автоматично формує інциденти (сповіщення), які далі опрацьовують диспетчери або відповідальні менеджери. Ми розробили внутрішній конструктор інцидентів, який дає змогу налаштовувати бізнес-логіку контролю під конкретні завдання та операційні сценарії. Наприклад, система може окремо відстежувати роботу техніки поза визначеними геозонами, виконання операцій без підтвердженого наряду, порушення швидкісного режиму, простої в межах поля або повторний обробіток ділянок.
Отже, важливим блоком стала система управління інцидентами та контролю відхилень. Причому її використовують не лише класичні диспетчерські або моніторингові служби. У нашому випадку одним із ключових користувачів платформи стала також служба безпеки. Якщо система фіксує критичне порушення або потенційно ризикову подію, інформація автоматично передається через чат-боти групам оперативного реагування. Далі відповідальні команди безпосередньо на місці перевіряють ситуацію, аналізують причини інциденту та оцінюють можливі матеріальні або операційні ризики для бізнесу.
Окремий функціональний блок — контроль використання пального. Платформа відстежує заправки, зливи та загальний рух пального, а також інтегрована з внутрішньою системою автоматизованих заправних станцій. Це дає змогу контролювати весь ланцюг використання пального та оперативно реагувати на будь-які аномалії.
— Наскільки глибоко система інтегрована в логістичні процеси?
— Операційна логістика, зокрема вивезення врожаю, — один із найбільших функціональних блоків системи. Ми хотіли контролювати не окремі етапи процесу, а весь логістичний ланцюг: від моменту завантаження в полі до фінальної точки розвантаження на елеваторі або бурякоприймальному пункті.
Система інтегрована з механізмом «свій — чужий», тож можна ідентифікувати транспорт під час завантаження. Ми бачимо момент фактичного відвантаження, розуміємо, які транспортні засоби перебувають у відповідному радіусі, а із зовнішніх систем отримуємо товарно-транспортну накладну, яка автоматично прив’язується до конкретного рейсу.
Далі система відстежує весь маршрут транспортного засобу: від поля до точки розвантаження із фіксацією всіх тривожних подій.
Фактично контролюється кожен цикл рейсу: