Аналітика від NASA Harvest

― Олександро, розкажіть, будь ласка, чим є NASA Harvest та чому саме цій організації нині відводиться ключова роль у моніторингу агровиробництва в Україні?

― NASA Harvest — це консорціум із питань глобальної продовольчої безпеки та сільського господарства, тобто це програма, фінансована NASA в сільськогосподарському напрямку.

Міністерство аграрної політики України звернулося до нас із запитом про допомогу в оцінюванні площ виробництва сільськогосподарських культур на базі супутникових зображень, оскільки під час війни з веденням статистики є проблеми. Одним із наших ключових завдань є оцінка обсягів виробництва на тимчасово окупованих територіях, адже нині немає інших способів оцінки масштабів втрат на цих площах, окрім даних супутникового моніторингу. Також ми моніторимо ситуацію на деокупованих територіях і в прифронтовій зоні, тобто відстежуємо поля, постраждалі внаслідок воєнних дій: обстріляні, випалені, потенційно заміновані.

Іншими словами, місія NASA Harvest — допомагати профільному міністерству (а також іншим установам і приватним компаніям в Україні) в усіх питаннях, де можуть стати в пригоді супутникові дані. Ще одне наше завдання — виступати з публічними заявами за результатами досліджень. Наприклад, про те, що закинуті поля вже коштували Україні понад 2 млрд доларів у вартості неотриманого врожаю.

Нашими дослідженнями та їх публікацією у світових медіа ми привертаємо увагу інтернаціональної спільноти до ситуації в Україні, що, на мою думку, критично важливо для ухвалення рішень на Заході. Також ми розповідаємо світовій спільноті про героїзм українських фермерів, які продовжували працювати на землі навіть у зонах ведення бойових дій і у 2022 році збирали врожай під час прильотів на поля. Для українців такі новини вже стали буденністю, але світову спільноту треба постійно стимулювати нагадуванням про українські реалії.

Частиною нашої роботи є швидкий відгук на катастрофи, наприклад під час підриву Каховської ГЕС, а також прогноз можливих наслідків. Особливо нас цікавить прогноз довготривалих наслідків через відсутність іригації на Півдні. Це відбувається шляхом побудови моделі розпізнавання іригованих полів на супутникових зображеннях: потенційно можна ідентифікувати ті поля, які залежали від Каховського каналу, і відстежувати їхню продуктивність у наступні роки. У такий спосіб ми будемо знати, скільки шкоди сільському господарству завдав агресор від підриву Каховської дамби. 

― Тобто ви готуєте аналітику і робите прогнози на основі супутникових знімків?

― Так, але підготовка аналітики про те, що відбувається як на підконтрольній, так і на тимчасово окупованій території України дуже залежить від збору польових даних на місцевості, оскільки потрібно калібрувати модель розпізнавання за допомогою реальних даних із полів. Базове завдання NASA Harvest по всій Україні ― розпізнавання окремих культур на базі супутникових зображень. Потім ми оцінюємо їхню врожайність і виробництво і, нарешті, звітуємо перед Мінагрополітики.

Якби в Україні не було війни, міністерство не потребувало б розрахунків на базі супутникових зображень, оскільки господарства були б зобов’язані звітувати про посіви і збирання. З початком війни обов’язок звітувати скасовано, міністерство має менш точне уявлення про те, що саме вирощується і скільки (фермери все ще звітують добровільно), але особливо критично наші моделі розпізнавання необхідні для оцінки засіяних/зібраних площ і виробництва на окупованих територіях, де після початку повномасштабного вторгнення доступ до будь-яких даних обрізано. Ми єдина установа, яка робить аналітику сільськогосподарської діяльності на ТОТ.

Отже, ми використовуємо польові дані, надані фермерами, для калібрування наших моделей. Тобто нам необхідна інформація про тип культури, де вона росте (зазвичай фермери надають нам межі полів) і коли культура посаджена та зібрана. Після початку повномасштабного вторгнення ми почали збирати польові дані на неокупованих територіях України, щоб давати точніші прогнози для ТОТ.

Важливий момент: ключову роль відіграє не загальна площа контрольних полів у базі, а їх розподіл по території України. Поле з однією і тією ж культурою в Житомирській області відрізнятиметься від поля з такою ж культурою в Луганській. На це впливає багато факторів: клімат, різні агрономічні практики, різні типи ґрунтів тощо. Зараз ми зосереджені на отриманні даних з областей, прилеглих до лінії фронту, а саме Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Харківської, а також Одеської, щоб робити прогнози на окупованих територіях, де дані не є доступними.

― Наскільки важко отримати польові дані в умовах війни?

― Це гарне питання. Мене вражає згуртованість українців в умовах війни, а також мені здається, що війна зробила можливими ті речі, які важко собі уявити за звичайних обставин. Наприклад, раніше в історії NASA Harvest не існувало практики збору польових даних, це вважалося неможливим. Чому? Тому що оцифровані польові дані має тільки приватний бізнес. В Україні є інститути, які мають дослідницькі поля, але диджиталізувати ті поля зайняло б багато часу, якого під час війни немає. Потрібні ефективні, швидкі рішення. 

Саме тому ми звернулися по допомогу до приватних агропідприємств і почали співпрацю з компаніями «Кернел» та «ІМК», які діляться з нами своїми комерційними польовими даними та експертизою ― це основа нашого успіху в розпізнаванні знімків та підготовці точних прогнозів по Україні. Ще одне із завдань партнерства — це супервайзинг компаній «Кернел» та «ІМК» наших висновків по Україні. Ми багато що можемо побачити на супутникових знімках, але нам важливо розуміти, що відбувається безпосередньо на місцевості, і в цьому партнери надають нам безцінну підтримку. Вони роблять істотний внесок у продовольчу безпеку України та світу, за що їм велика подяка.

Це унікальний випадок у світі ― співпраця міністерства, некомерційної організації і приватного бізнесу.

― Чому ці дані важливі для світу?

― Україна — великий гравець на ринку продуктів харчування. Так було до війни і так є зараз.

Утім, за попередніми оцінками програми NASA Harvest, від початку війни 2,1‒2,8 млн гектарів сільськогосподарських угідь були покинуті внаслідок бойових дій. Ці покинуті поля становлять від 6,5 до 8,5% від загальної площі орних земель України, і не дивно, що вони розташовані вздовж лінії фронту. Крім того, за оцінками NASA Harvest, лише цього року Україна зазнала близько 2 млрд доларів економічних збитків через втрату врожаю на полях, які вже встигли засіяти. Уявіть: цією кількістю продовольства (зернових та олійних) можна було б прогодувати 25 млн людей протягом року! Звісно, це впливає на ринок продовольства у світі.

Можемо констатувати, що посівні площі у 2023 році у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зменшилися. Типи культур теж змінилися: наприклад, на окупованих територіях ми спостерігаємо значне зменшення посівів ріпаку і збільшення площ під соняшником.

― Щодо збору даних ви співпрацюєте лише з холдингами?

― Зовсім ні, ми багато часу приділяємо комунікації з дрібними фермерами. Хоча це швидше вимушений крок. Проблема в тому, що в нас практично немає даних якомога ближче до тимчасово окупованих територій. Повторюся, щоб моделі розпізнавання культур працювали коректно, їх потрібно калібрувати саме на даних із наближених регіонів, натомість у нас найбільші масиви інформації наявні щодо полів у Центральній та Західній Україні. Історично на південному сході небагато холдингів, тому ми спілкуємось і з малими та середніми агровиробниками.

Важливо, щоб господарство було технічно добре забезпеченим, інакше воно не зможе допомогти нам із польовими даними та історією поля. Не всі мають оцифрований бізнес. Однак навіть малі фермери, в яких недостатньо сучасної техніки, допомагають нам, роз’яснюючи ситуацію на місцевості, тож я часто проводжу інтерв’ювання представників малого аграрного бізнесу. І надзвичайно ними пишаюся, адже це проактивні люди. Найважливіше і найскладніше у співпраці з дрібними фермерами — це побудова довірливих відносин, адже не щодня до дрібного фермера в месенджер стукається представник програми NASA Harvest.

Іноді доводиться збирати дані в будь-який спосіб, особливо в місцях обстрілів вздовж лінії фронту. Доходить до того, що я прошу фермера поставити маячок на Google-карті й розповісти, що саме вирощувалося на цьому полі, яка там ситуація. 

― У центрі вашої уваги ― лише врожай і врожайність?

― Не лише, ми також здійснюємо моніторинг ураження сільськогосподарських полів снарядами від ведення бойових дій. Зокрема, NASA Harvest було досліджено 33 тис. квадратних кілометрів території від Миколаєва до Харкова і виявлено, що до кінця 2022 року вздовж лінії фронту було здійснено понад 2,5 млн ударів артилерійськими і ракетними снарядами. Супутникові знімки мають високу роздільну здатність, що дає нам змогу фіксувати місця падіння снарядів з високою точністю, а також визначати імовірне розташування мін. А все це ― ключ до очищення сільськогосподарських територій у майбутньому.

Ми активно працюємо над картуванням кратерів і потенційних нерозірваних боєприпасів, щоб підготуватися до надання допомоги організаціям із розмінування в майбутньому. Використовуючи ці супутникові дані, організації зможуть краще визначати пріоритети розмінування. Цю інформацію неможливо зібрати в будь-який інший спосіб. У кінцевому підсумку це сприятиме місцевому виробництву продуктів харчування і, закономірно, глобальному продовольчому балансу.

― Яким для українських аграріїв став виробничий сезон 2023 року? Про що говорять знімки?

― Супутниковий аналіз NASA Harvest виявив продуктивний сезон у Чорноморському регіоні передусім завдяки хорошій погоді в поєднанні з вражаючою стійкістю фермерів. Незважаючи на загальне скорочення посівних площ через війну, у сезоні 2023 року спостерігалося зростання врожайності та виробництва у порівнянні з 2022 роком як пшениці, так і соняшнику ― двох основних експортних культур в Україні. Однак значна частина цієї продукції була зібрана на окупованих Росією територіях.

Якщо розглядати це в перспективі, то кількість пшениці, зібраної на окупованих Росією територіях у 2023 році, 6,42 млн тонн, перевищує врожай, зібраний у штаті Канзас у 2023 році, який є другим за величиною виробником пшениці в США, або еквівалентний приблизно 55% загального імпорту пшениці Єгипту, найбільшого світового імпортера пшениці. Отже, незважаючи на зростання врожайності, як Україна, так і світові ринки втрачають економічні та продовольчі переваги цього врожайного сезону.

― Які плани маєте на майбутнє? 

― Ми впевнені, що NASA Harvest продовжить дослідження в Україні. Директорка NASA Harvest — американка ізраїльського походження, яка робила наукові дослідження в Україні неодноразово. Вона вірить в Україну всім серцем і готова допомагати.

Наші цілі та пріоритети на 2024 рік не змінюються. Ми продовжимо інформувати світову спільноту про наслідки воєнних дій в Україні на глобальну ситуацію з продовольством.

Я також закликаю всіх українських фермерів до співпраці. Наша сила — в об’єднанні. Що більше точних даних ми будемо мати, то чіткіші висновки і прогнози зможемо робити.