В інноваціях головне ― люди

― Владиславе, що зроблено у СТОВ «ІНТЕР» за останні роки? Які новації впроваджені?

― 2022 рік був особливим, і всі плани через воєнні дії були змінені. Але ми не зупинилися. Як порівняти із 2021 роком, багато що вдалося зробити.

Перше ― це будівництво заводу з виробництва РКД (рідких комплексних добрив) і КАС (карбамідо-аміачної суміші). Ми порахували ефект від використання РКД, і вийшло, що тільки на одному ріпаку отримали 3 млн гривень економії за сезон. І надалі плануємо застосовувати РКД, ми самі їх виготовляємо й контролюємо якість. До речі, усім раджу перевіряти якість міндобрив лабораторно, бо зараз багато на ринку неякісної продукції. Крім того, усі ярі культури (соняшник, кукурудзу) ми посіяли з диференційним внесенням міндобрива у рядки та з диференціюванням густоти залежно від зони продуктивності. В підсумку ця інновація дала змогу нам шляхом зменшення кількості міндобрив зекономити 5‒7% від загальної суми витрат. Тобто 5% лише на одній операції!

Друге ― застосування ДИФ (диференційного висіву). У нас на диференційному висіві всі просапні, до 25 тис. гектарів озимих зернових і озимий ріпак. Напевне, ми перші в області, хто на регулярній основі сіє ріпак озимий з дифвисівом, і ми й далі працюватимемо в цьому напрямі. Уже зараз на насінні економимо приблизно 5%. За бюджету 120‒150 млн гривень на посівний матеріал це вже велика сума.

Третє ― для проведення висіву ми користуємося функціями платформи «Агроконтроль». До речі, «Агроконтроль» зараз надає багато послуг безплатно. Завдяки новаціям, які ми запровадили спільно з цією платформою, маємо 5 тис. доларів економії на рік. Секрет простий: програмісти компанії «Агроконтроль» прислухаються до споживача їхніх послуг, а не твердять, як багато хто, що в нас унікальний продукт і змінювати під вас ми нічого не плануємо…

Четверте ― автоматична вагова. Це, на мою думку, обов’язковий елемент сучасного землеробства. У такий спосіб ми унеможливлюємо втручання людського фактора в процес зважування та маємо тільки фактичні цифри.

П’яте ― ми автоматизували процес відпуску транспортних засобів з поля на елеватор завдяки автоматизації багатьох процесів і електронним накладним у зв’язці з автоматизацією вагової. У такий спосіб істотно полегшили життя агрономічній службі. Також маємо можливість контролювати транспорт і розуміти, де і скільки є машин: в дорозі, на елеваторі, на ваговій, на полі тощо.

Серед останніх інноваційних придбань ― дрони. У 2022 році ми купили один дрон, минулого року ще два. Коли використовуємо дрони для внесення фунгіцидів або десикації полів, ми не витоптуємо колії на ділянках, які вже готові до збирання. А це дає економію валу продукції від 5‒7%.

Протягом останніх років ми майже повністю відмовилися від паперової звітності. Запровадили електронні ТТН з поля, тож агроном тепер займається лише полем, а не виписуванням папірців. Я навіть трохи заздрю нашим агрономам, бо пам’ятаю, як ми ті папірці виписували на кожну машину під копірку, за день ― на 50! машин. Тепер усе в електронному вигляді. У нас дванадцять агрономів, наша компанія розділена на кілька підприємств, які є юридичними особами. Агрономи мають зробити за місяць від п’ятдесяти звітів, тож електронний документообіг усе значно спрощує. 

У підсумку скажу так: якщо ми зараз відмовимося від усіх елементів точного землеробства, які запровадили, то собівартість нашої продукції одразу збільшиться на 20‒27%.

― З яких інновацій на полі варто починати?

― На мою думку, треба максимально використовувати ті ресурси, що вже є в наявності. Якщо, наприклад, є сучасна сівалка, запровадьте ДИФ, а також використовуйте її для диференційного внесення добрив під час висіву. 

Вважаю, що диференціація висіву за зонами продуктивності ― це основа точного землеробства. 

Ми в InterAgroLab навчаємо, як створювати карти. Використовуємо підхід, який зарекомендував себе на виробництві. Ми за це навчання не беремо оплату. Деякі компанії беруть оплату за кожен гектар побудови карти завдання, а це величезні кошти, і якщо є потреба доробити карту чи змінити, за все мусиш платити повторно в дол./га, ми таке проходили на власному досвіді. 

Обов’язково спробуйте РКД. Ми надаємо перевагу РКД, бо це вигідніше, ніж гранульовані добрива. Ми можемо гарантувати якість собі й партнерам, і логістика простіша. Готуємо під конкретний запит формуляцію, коли вона нам потрібна. РКД дешевші й економніші, вже розчинені та доступні рослині тут і зараз. Не треба чекати, коли вони розчиняться, деякі гранули в ґрунті по кілька років лежать без руху. 

― У вашому господарстві чудово підібрана техніка. Які методи підбору ви порекомендуєте колегам?

― Передусім це поїздки на виставки. Їх варто відвідувати, щоб знати основні тенденції та новинки. Бажано відвідувати демонстрації техніки, які показують агрегати в роботі, а не на асфальті. 

Поїздки на заводи виробників ― один зі шляхів підбору техніки. Можна подивитися умови виробництва, поспілкуватися з фахівцями, побачити, наскільки фахівці розуміють, що вони роблять і для чого. На жаль, дехто з них не розуміє специфіки виробництва.

На виставках агрегати файно розставляють на асфальті, але хороший вигляд не означає, що вони добре працюватимуть. Обов’язково завітайте до дослідного господарства, подивіться, як агрегат працює в полі. 

Що стосується вражень колег або коментарів у соцмережах та ЗМІ, то тут усе складно. Якщо запитаєте колег, подивитеся в ютубі, фейсбуці, яку техніку краще купити, то побачите, що у кожного своя думка. І думки ці завжди суперечливі. Тож послухати можна, але вибирати за відгуками не варто.

Точне землеробство ми розпочинали саме з допомогою рекомендацій агроконсультантів. А минулого 2023 року самі створили компанію «Інтер-Агролаб» і тепер надаємо консультації агропідприємствам, зважаючи на власний досвід та усі деталі, які мали під час впровадження елементів ТЗ. 

― Вибір консультанта теж нелегке завдання…

― У цьому питанні раджу надавати перевагу консультантам, які водночас є виробниками продукції. Обов’язково відвідайте їхнє господарство: побачите, що вони самі роблять, якою технікою користуються, які препарати вносять. 

Але й досвідчені агроконсультанти не завжди дають влучні поради. Нам у 2019‒2020 роках рекомендували придбати сівалки Horcsh Maestro 24 SW із системою Precision Planting. Ми купили три такі сівалки за 750 тис. доларів (3 шт.), і виявилося, що вони не відповідали нашим вимогам. Перед тим як придбати я відвідав підприємство-виробника. Був вражений умовами виробництва, фахівці розповідали, як ці сівалки класно сіють. Я був зачарований результатами висіву на дослідному полі. Але в наших умовах результати були зовсім не такі, на які я розраховував. Так, сівалка сподобалася нашим механізаторам, там величезний бункер, захват 24 рядки, висока швидкість висіву. Але налаштувати висів так, як потрібно, я не зміг, не змогли налаштувати сівалку й спеціалісти сервісного центру фірми-виробника. Вони запропонували нам змінити насіння, а ми вже мали насіння на 4 тис. гектарів і не могли просто так його викинути. Виявилося, що ця сівалка потребує спеціального насіння (відкаліброваного, не великого і не дрібного), і з нашим насінням вона не працює так, як потрібно. Тож пізніше довелося продати всі ці три сівалки. 

Мій висновок і порада: коли плануєте щось купувати, обов’язково з’ясуйте всі нюанси, а не сліпо слідуйте порадам консультантів.

І ще одна особливість: агроконсультанти можуть працювати на декілька фірм, відповідно, можуть трохи прикрашати дійсність або щось не договорювати. Тож поради агроконсультантів ― це непогано, але рішення ухвалювати потрібно самим і нести за них відповідальність. 

― Чи є у вас схема перевірки техніки у себе на полях?

― Я рекомендую привезти обрану сівалку або інший агрегат на своє поле, де у вас специфічні умови й ви маєте специфічне ТЗ, яке хочете впровадити у своєму господарстві. І ви на власні очі побачите, як ця сівалка працює на вашому полі. А вона у вас на Волині чи на Чернігівщині працюватиме зовсім інакше, ніж на чорноземах на дослідному полі у тій же Вінницькій області. І тоді ви отримаєте конкретні результати на власному ґрунті.

Так ми зробили у 2020 році, коли розпочали точне землеробство. Моє керівництво пропонувало купити сівалку Väderstad. Ми запросили колег, представників фірм-виробників техніки. Поставили всі сівалки у рядок: Kinze механічна, Kinze дообладнана, 24-рядна Horsch Maestro і Väderstad. Засіяли 275 га і потім вимірювали якість висіву. Представники сервісних центрів компаній-виробників налаштовували сівалки перед випробуванням. Наші спеціалісти у цьому участі не брали. Ми отримали такі показники за якістю висіву: Väderstad ― 93%, Horsch Maestro ― 90%, Kinze-16 ― 82%, Kinze пневматична ― 76%. Результати всіх здивували, адже пневматична Kinze повинна б сіяти краще, ніж механічна, але вимірювання показало інші дані. Усі представники, крім Väderstad, обурювалися нашою методикою розрахунків, бо кожен вважав свій агрегат найкращим.

― Що це за методика, яка так не сподобалася виробникам техніки?

― Я користуюся американською методикою визначення якості висіву. Ще у 2016 році завдяки колегам я ознайомився з американською методикою визначення якості висіву, яку нам продемонстрував запрошений американський спеціаліст Джон Маггілікаді. Суть цієї методики полягає у вимірюванні відстані між рослинами. Відстань ― основний показник якості висіву. Мені сподобалася ця методика, і я її впровадив з першого року своєї роботи у СТОВ «Інтер». Спочатку показник якості розраховували вручну й дані заносили на папір. Зараз усі ці дані оцифровані та внесені в додаток «Агроконтроль». «Агроконтроль» спеціально для нашої компанії доповнив свою платформу цією функцією. До речі, усі, хто користується системою «Агроконтроль», теж можуть додати у функціонал цю методику оцінювання якості висіву.

У нас після впровадження точного землеробства якість висіву підвищується: у 2020-му ― 77%, у 2021-му ― 83%, у 2022-му ― 86%.

― Із сівалками більш-менш зрозуміло, а як бути з ґрунтообробною технікою?

― За підбору ґрунтообробної техніки передусім треба зробити аналіз ґрунту. А тоді вже підбирати техніку під технологію, яка потрібна. 

У нас був випадок, коли виникла потреба купити шестиметрову сівалку, щоб сіяти жито на пісках. Проблема була в структурі ґрунту, на якому ми планували використовувати цю сівалку. Зазвичай сівалки демонструють на чорноземах, а в нас ― пісок. 

Ми запросили представників фірм-виробників: Pöttinger, Horsch, Väderstad Spirit, Väderstad Rapid. Почали сіяти на ділянках із чорноземом, і тут Рöttinger був трохи ліпшим за інших. Але у Pöttinger є проблема: ця техніка дуже важка. Між шестиметровою сівалкою Pöttinger і шестиметровою Horsch різниця у вазі становить 5 т. Сівалка Horsch важить близько 6,5 т, заповнена ― 8‒9 т, а Pöttinger порожня ― 11 т. Тож коли поїхали на піски, у Pöttinger почалися проблеми: сівалка стала в’язнути, буксувати. Зрозуміло, що на пісках виграла легша модель Horsch. Це не значить, що сівалка Pöttinger гірша, ніж Horsch, але саме в наших умовах, на наших полях модель Horsch виявилася кращою. Ми потім дообладнали її під РКД і вона в нас прекрасно працює.

Щоб не помилитися, запрошуйте до себе представників фірм-виробників і перевіряйте сівалки та інші агрегати на своїх полях. І щоб вам не казали на виставках, кращої рекомендації, ніж перевіряти у себе в господарстві, немає. Скажімо, у нас піски класичні, стаєш і провалюєшся, але жито росте. А у вас можуть бути зовсім інші піски, бо всі піски різні, як і чорноземи.

― Зараз багато говорять про агроскаутинг, навіть називають це професією майбутнього. Як ви до цього ставитеся? Чи треба агропідприємствам відмовлятися від своєї агрономічної служби на користь агроконсультантів та агроскаутів?

― Я вважаю, що кожне агропідприємство повинно мати свою навчену професійну агрономічну службу. На цьому я завжди наполягав і далі наполягаю. Мабуть, тому, що я сам агроном і знаю всі нюанси роботи агропідприємства. Жоден агроконсультант не замінить свого агронома. 

Господарство, яке не має агрономічної служби, це як держава, яка не має своєї армії. Не хочеш мати свою армію ― будеш годувати чужу, а це набагато дорожче і не факт, що найманці вас лишать посеред сезону одного... 

Простий приклад: до нас приїздив агроконсультант, досвідчений спеціаліст, працює у відомій хімічній компанії, має п’ятнадцять років виробничого досвіду. Він побачив, що наші посіви пшениці начебто захворіли. Тож він запропонував купити препарат для оброблення поля пшениці. Я не став поспішати з купівлею та відправив пшеницю на аналіз у лабораторію. Виявилося, що рослини переживають холодовий стрес. А якби безапеляційно повірив цьому поважному пану, ми витратили б зайві гроші. Що вже говорити про агроскаутів.

Агроскаут ― це дешевий агроном без досвіду, з фотоапаратом або відеокамерою. Його завдання ― бігати по полях і фотографувати або знімати на відео посіви й пересилати світлини (відео) у центр, що розташовується найчастіше у Києві. Туди приходять тисячі світлин, їх розглядають без прив’язки до чинних умов та знання особливостей виробництва.

Ще один новітній тренд серед холдингів ― створення незалежної служби з моніторингу посівів. Цей моніторинг так само полягає у фотофіксації стану поля. Сенсу в такому моніторингу жодного, а пов’язаний тренд із тим, що є недовіра керівництва великих компаній до агрономічного складу, і тому вони створюють непотрібну (як на мене) надбудову ― незалежну службу підприємства з моніторингу посівів, яка начебто контролює всю агрономічну діяльність. На мою думку, якщо не довіряєш агрономам, звільняй: у команді слід тримати людей, яким довіряєш. Але робити ще одну надбудову це безглуздя. Агроскаути без виробничого агрономічного досвіду скидають усе підряд на Київ, а потім виробничники замість того, щоб займатися полем, мусять виписувати службові пояснення, що то таке прислали на центральний офіс і чому воно так. 

Без агрономічної служби господарство, як корабель без капітана, несеться без руля і вітрил. Моя головна порада ― організуйте свою агрономічну службу. У структурі собівартості кукурудзи заробітна плата всього підприємства становить не більше ніж 5%, а власне агрономічної служби ― менше ніж відсоток. По інших зернових схожа картина. Аграрний бізнес коштує дорого, тож чи варто економити на краплині? Агрономічна служба постійно повинна моніторити поля, починаючи з обробітку ґрунту до збирання врожаю, оперативно ухвалювати рішення. Справжній агроном постійно навчається, набирається досвіду, він знає свою роботу, свої умови. А агроскаут сфотографував, переслав світлини до Києва, і як може агроном у кабінеті, до якого ці фотографії прийшли через десяті руки, все на них ретельно роздивитися й ухвалити правильне рішення? Повторюся: агроном ― це та людина, яка може підняти та утримати на належному рівні ваше господарство або схоронити та довести до банкрутства своїми діями чи бездіяльністю.

З минулого 2023 року ми самі займаємось агроконсалтингом. Але багато хто з власників та керівників господарств вважають, що агроконсультант не тільки надає поради, а й урожай сам зробить. Люди просто не розуміють, що без своєї команди нічого в господарстві не досягнеш. Простий приклад: минулого року ми працювали в одному господарстві, надали свої рекомендації, як обробляти рослини, а власник взяв і по ріпаку втричі збільшив норму хімікатів. Бо він не прочитав таблицю з нашими рекомендаціями норм внесення ЗЗР на кожну операцію, тобто з нашої рекомендації не все зрозумів, а на агрономічній службі зекономив. І в результаті зазнав збитків. 

― Людський фактор і новації ― як розв’язуєте це питання?

― Питання складне, адже головне в новаціях ― не техніка, а люди, які працюють у компанії, їхня мотивація та бажання впроваджувати новинки. 

Знову наведу приклад. Приїжджаємо ми як консультанти в одне господарство, бачимо нову сучасну техніку, якою ніхто не користується. У них є сучасна сівалка, яка може диференційно в рядок вносити добрива та сіяти насіння ДИФ, вносити РКД. І щоб її запустити, агроному треба лише навчитися давати завдання за картами, але він цього не хоче, бо йому це не потрібно. Ми пропонуємо навчити його працювати з картами, а він не хоче, бо йому це не цікаво. Тобто людський фактор ― це основне на шляху інновацій та їхнє гальмо.

Іноді дивуюся, наскільки в деяких господарствах інертні керівники. Якось я приїхав в одне господарство, а мені головний агроном показує свою бібліотеку аналізів ґрунту, а там папірців більше, ніж у мене книг у домашній бібліотеці. Кажу: коли аналізи робили? Відповідає: у 2018 році, але більше робити не будемо, і ці підійдуть. Що тут можна казати, чудо-спеціаліст та й годі. 

На мою думку, головна риса хорошого спеціаліста ― це бажання отримувати нові знання та впроваджувати їх у роботі. Можна навчитися чому завгодно, головне ― бажання. Якщо ж людина не хоче вчитися, то насильно її не навчиш. І тут річ не у віці. У мене працював 18-річний юнак, я йому розповідаю про дрони, а він каже, що це дурниця та вчорашній день. Тож і таке буває.

Ми беремо на практику студентів, і за сезон з них виходять прекрасні агрономи. Звісно, не всі, деякі взагалі після практики вирішують піти з професії. І це нормально. Головне ― залишаються кращі й найбільш мотивовані.

До речі, про персонал і різницю в мотивації. Я вже зазначав, що у нас уся операційна діяльність в електронному вигляді, а для податкової документи видруковуємо на папері, бо чиновники не хочуть вчитися працювати по-новому. Держава наче заявляє, що почалася цифровізація, а бухгалтерський облік працює, як за СРСР.

― Які ви бачите перспективи для своєї компанії?

― Мені подобається досвід «Астарти», яка у 2006 році вийшла на IPO. І я бачу наш шлях таким: IPO, публічність, капіталізація підприємства. Я вірю, що наше підприємство буде зростати у масштабах через купівлю неефективних господарств. Неефективні господарства з часом будуть вимушені піти з ринку, залишаться ефективні, які зростатимуть та зміцнюватимуться. Лише ті підприємства, які змінюються у складні часи та оптимізують свої процеси, будуть ефективні та прибуткові. Change or Die ― змінюйся або помри ― це слоган нашої компанії. Виживають завжди ті, хто вміє пристосуватися до умов свого часу.