Просапні термінатори з інтелектом

Переосмислення технологій

З кожним роком дедалі гостріше постає завдання якомога більш точного знищення бур’янів та падалиці. Донедавна такі проблеми розв’язували просто: застосовували ударні норми потужних гербіцидів у поєднанні з додатковими проходами агрегатів для суцільного обробітку ґрунту перед сівбою. Проте внаслідок об’єктивних агрономічних та економічних чинників боротьба зі смітною рослинністю на полях стає дедалі складнішою. Так, фермер у переважній більшості випадків повинен продумувати реальну доцільність кожного проходу агрегату для суцільного обробітку ґрунту на полі. Адже це, з одного боку, означає додаткові витрати, а з іншого — втрати дорогоцінної вологи із ґрунту.

Дуже непростим є питання хімічного захисту від бур’янів і падалиці шляхом застосування гербіцидів. Перша проблема, яка одразу спадає на думку, — висока вартість додаткового внесення страхового препарату на рівні 30–50 доларів на 1 га.

Через різні причини агровиробник може не отримати бажаного результату, причому не лише від страхового, а й від обов’язкового ґрунтового гербіциду. Річ у тім, що на це може вплинути ціла низка погодних чинників і найперший з них — недостатній вміст вологи у ґрунті, через що ґрунтовий гербіцид може не спрацювати. Так само не варто давати високу дозу страхового гербіциду на посіви, котрі страждають від дефіциту вологи, адже це швидше нашкодить культурним рослинам.

Хімічний стрес від застосування гербіцидів — явище, яке стає дедалі поширеним. Причиною можуть бути як якість самих препаратів чи приготування робочих розчинів, так і неспроможність рослин нормально переносити ефект фітотоксичності.

Ще одна проблема — це поступове зростання резистентності бур’янів до поширених діючих речовин. Знову ж таки, це розповсюджене явище і дедалі частіше нібито непогані препарати не спрацьовують із належною ефективністю. Бур’яни лишаються на полях, а культурні рослини зазнають потужного хімічного стресу.

Відповідно, вітчизняним агровиробникам варто шукати альтернативні способи підтримання посівів у чистоті, уникаючи вкрай непотрібних стресів для культурних рослин.

І в цьому питанні світова аграрна спільнота повертається до, на перший погляд, дідівської технології, але з новим високотехнологічним обрамленням. Йдеться про міжрядний механічний обробіток посівів просапних культур.

Техніка на новий лад

Лише кілька років тому більшість фермерів не дуже схвально відгукувалася про механічний обробіток міжрядь, при цьому визнаючи його безумовну корисність. Проблема в тому, що навіть найдосконаліший просапний культиватор за трактором внаслідок об’єктивних причин своїми робочими органами обов’язково пошкодить певний відсоток культурних рослин у рядках, від 3–4% до 10%, а іноді більше. У процесі руху відбуватиметься бічне відведення крил агрегату. Якщо додати до цього нерівний рельєф поля і людський чинник, то ситуація стає очевидною.

Це не дуже приємна статистика, тому міжрядний обробіток виконували лише коли не було інших реальних способів ліквідувати забур’яненість у посівах просапних культур на ранніх фазах розвитку. Але сучасні й наголосимо — точні — технології буквально подарували друге життя такому корисному агрозаходу, як міжрядний обробіток посівів.

Що ми маємо на увазі? Передусім оснащення просапних культиваторів однією або двома камерами, які вміють розрізняти культурні рослини та бур’яни. Далі — автоматичне ведення конструкції культиватора по міжряддю, зазвичай, не ближче 2 см від рядків культурних рослин. Завдяки цьому, по-перше, цілковито нівелюється загроза пошкодження посівів через бокове зміщення крил агрегату, а по-друге, мінімізується вплив людського фактору. Адже механізатору доведеться спеціально постаратися, щоб наїхати лапою на рядок.

Для прикладу візьмемо революційну розробку піонерів у цьому сегменті — нідерландської компанії Steketee, яка згодом стала підрозділом німецької Lemken. Мова про відомі просапні культиватори EC-Weeder.

Ці агрегати оснащені системою автоматичного керування IC-Light, що забезпечує точне прополювання міжрядь як у денний, так і нічний час. Відповідно, за допомогою зображення з камери, яке оброблюють термінал та контролер, досягається точне ведення культиватора EC-Weeder між рядками культурних рослин. Водночас підрулювальна рама, що зміщується паралельно до рядів, гідравлічно передає коригувальний сигнал на культиватор від камери IC-Light чи системи ручного управління. Завдяки цьому агрегат рухається точно по міжряддю, незалежно від руху трактора.

Ще одна цікава і доволі свіжа розробка — просапні культиватори Rоw Master від чеської компанії Bednar. Ці агрегати можуть оснащувати оптичною системою керування CultiCam, яка здатна керувати агрегатом і направляти його точно по міжряддю. Відповідно, Rоw Master працює незалежно від траєкторії руху трактора, що унеможливлює пошкодження культурних рослин. Також комплектація CultiCam Professional дає змогу автоматично налаштовувати висоту і кут нахилу камери, фіксувати кілька кольорів (червоний, жовтий, синій) та їх поєднання, фіксувати висоту рослин.

Розробку зі схожим функціоналом має компанія Kvernelad із просапним культиватором Onyx, оснащеним телеметричними рішеннями. Тут є повноцінна система освітлення для роботи в нічний час, і звісно ж, система камер з автоматичним підрулюванням.

Слід згадати і про відносно недавно представлену модель FlexCare V від австрійської компанії Pöttinger, оснащену однією чи двома камерами. Камери точно ведуть культиватор по рядку: аналогова камера передає живе зображення на екран у кабіну трактора, а 2D-камера у поєднанні з електрогідравлічною розсувною рамою розпізнає рядки рослин і завдяки спеціальному програмному забезпеченню регулює положення просапного культиватора. За бажанням можна встановити синхронізовану другу камеру, щоб покращити точність роботи. На агрегаті доступні різні налаштування, які можна виконати навіть без допомоги інструментів. Робочі органи просапного культиватора FlexCare V включають стрільчасті лапи, кутові ножі та підгортачі.

Звісно, відомо нам і про італійську розробку — міжрядний культиватор з можливістю внесення рідких чи сухих добрив і системою автоматичного підрулювання IRIS, який пропонує в Україні компанія LandEcoTech — LET. 

Назагал ми не помилимося, якщо вкажемо, що на ринку України доступно вже до десятка моделей міжрядних культиваторів із точним веденням від різних світових виробників.

Польовий досвід

Постає об’єктивне і вкрай важливе запитання: наскільки такі розробки є практичними на цей момент? Чи вони досі перебувають у напівекспериментальному статусі, або ж, навпаки, перетворилися на гарантовано ефективний робочий інструмент?

Просапні культиватори з точним веденням уже впродовж 2–3 останніх років успішно використовують десятки вітчизняних агрокомпаній, причому кількість проданих одиниць таких машин впевнено зростає. Їхні ефективність та продуктивність роботи проявляються мірою того, як нові власники навчаються використовувати сильні сторони таких інноваційних розробок.

Так, у розташованому в Кіровоградській області СФГ «Урожайне» придбаний перед початком минулого сезону 8-рядний просапний культиватор Lemken EC-Weeder встиг обробити майже півтори тисячі гектарів посівів соняшнику та кукурудзи. Причиною придбання такого агрегату стала неможливість дати раду бур’янам на окремих полях за допомогою хімічних засобів боротьби, а також успішний досвід експлуатації просапних культиваторів із камерами в сусідньому господарстві.

Як зазначають у СФГ «Урожайне», технологія автоматичного ведення разом із камерами є цілковито робочою. Під час прополювання міжрядь не виникало особливих проблем, як і пошкодження культурних рослин. Єдиний виняток — проведення обробітку, коли сходи культурних рослин лишень виткнулися із землі. У такому разі камерам ще складно ідентифікувати їх, що може спричиняти пошкодження сходів. Тому в господарстві радять провадити перший обробіток тоді, коли висота сходів досягає принаймні 7–8 см.

До речі, максимальна висота рослин, з якою може працювати культиватор, досягає 60 см, тобто за сезон на одному і тому самому полі можна спокійно використати просапний культиватор із точним веденням принаймні двічі, а то й тричі.

Маємо враження від застосування іншої моделі міжрядного культиватора з точним веденням Bednar Rоw Master. Як стверджує директор ФГ «Околиця-3» (Миколаївська обл.) Олег Сатановський, якщо раніше з використанням звичайного культиватора КРН траплялося підрізання рядків і залишалися бур’яни біля культурних рослин, то з Rоw Master ця проблема цілковито відсутня завдяки спеціальним датчикам. Аналогічні враження у керівника ФГ «Новосинявське» (Хмельницька обл.) Сергія Кравчука, а також інших аграріїв із різних регіонів України.

Втім, маємо власні спостереження роботи просапного культиватора такого типу. Це 12-рядна модель Iris від компанії LET. Ми бачили її на посівах амаранту в Чернігівській області й маємо зазначити, що агрегат справді пройшов задану ділянку роботи, абсолютно не пошкоджуючи культурні рослини.

Додаткове обладнання

Практично всі просапні культиватори нового покоління можуть оснащувати спеціальним обладнанням для внесення в ґрунт як гранульованих, так і рідких міндобрив. З цією метою використовують ті самі робочі лапи, що виконують роль култерів.

Це справді дуже ефективно, адже в такий спосіб можна внести КАС, РКД чи аміачну селітру безпосередньо в зону розташування кореневої системи рослин. Для таких культур, як кукурудза, це надзвичайно важливо, оскільки кожне додаткове підживлення азотом дає змогу істотно підвищити врожайність на полі.

Разом з азотом можна вносити і швидкодоступний фосфор, а також цинк — елементи живлення, котрі безпосередньо впливають на якісний розвиток кореневої системи рослин, забезпечуючи підвищену стійкість до стресів.

Розробники деяких моделей сучасних міжрядних культиваторів пішли ще далі й сьогодні пропонують справді робочі технології точного обприскування бур’янів у самих рядках за допомогою спеціальних форсунок на культиваторах. Тобто основні робочі органи-лапи знищують бур’яни по всій ширині міжряддя, а гербіцид спрямовується форсункою на бур’яни, котрі ростуть безпосередньо у пристебловій зоні культурної рослини. Завдяки цьому на таких культурах, як кукурудза, соняшник, соя, цукрові буряки можна суттєво знизити витрати на страхові гербіциди (принаймні на 50%).

Наприкінці наголосимо, що все це справді робочі технологічні рішення, однак починати реалізувати їх краще разом із представниками виробника та офіційного дилера. Вони допоможуть налаштувати сам агрегат і робочий процес так, щоб кожна задекларована функція спрацювала на усі 100%.