Олександр Мустіпан, керівник відділу диджиталізації Групи компаній «Агрейн», розповів про конкретні результати впровадження штучного інтелекту у виробничі процеси
Сучасний аграрний сектор України стоїть перед низкою викликів: зміни клімату, дефіцит ресурсів, підвищені вимоги до екологічності, глобальна конкуренція. В цих умовах традиційні підходи до агровиробництва поступаються місцем технологіям, що базуються на даних. Штучний інтелект (ШІ) — це не лише інновація, а інструмент, який трансформує підходи до управління полем, технікою, врожаєм і прибутками. Група компаній «Агрейн» активно інтегрує ШІ в агровиробництво з 2023 року, перетворюючи розрізнені дані на структуровані, візуалізовані й аналітично обґрунтовані рішення.
Систематичний моніторинг вегетації
Ми впровадили щоденну обробку супутникових знімків із розрахунком NDVI, GNDVI та SAVI для кожного поля. Алгоритми виділяють ділянки з відхиленням від норми. Після цього агрономи виїжджають на фіксацію з польовими фото, з подальшим завантаженням зображень у Cropwise Operations. ШІ зіставляє фотоспостереження з індексами вегетації, автоматично оновлюючи статус ділянки та прогноз урожайності.
Агроаналіз і «Зони продуктивності»
У 2024–2025 роках ми реалізували кілька етапів проєкту з визначення зон продуктивності. Методика включала:
- геоприв’язаний відбір ґрунтових зразків;
- агрохімічний і мікробіологічний аналіз (вміст NPK, C_org, pH, кількість KSB, бактерій азотфіксаторів);
- аналіз історичної врожайності за роками;
- побудову моделей кореляції між параметрами ґрунту й фактичним врожаєм.
Ці дані стали основою для кластеризації полів на зони з високим, середнім і низьким потенціалом. Надалі ми використовуємо їх для диференційованого внесення добрив та прогнозування окупності.
Інтеграція погодних моделей
Ми підключили локальні метеостанції (Atmo, iMetos), що надсилають дані кожні 10 хвилин. ШІ-моделі прогнозують:
- ризики стресу внаслідок посухи чи надлишку вологи;
- умови розвитку хвороб;
- вікна для внесення ЗЗР та добрив.
У 2024 році на основі такої моделі ми встигли виконати обприскування проти фузаріозу до початку масового ураження, що знизило втрати врожаю на 4–6% по окремих полях ріпаку в Чернігівській області.
Автоматизована звітність та управління
Завдяки зв'язці Cropwise Operations + Power BI ми створили дашборди, що відображають:
- стан виконання технологічних операцій;
- прогнозну та фактичну урожайність;
- структуру витрат за полями й культурами;
- динаміку вегетації в розрізі тижнів.
Це дозволило скоротити час підготовки управлінських звітів із 5–6 годин до 20–30 хвилин, виключивши ручні помилки.
Аналітичний ефект і конкретні результати
✔ У господарствах Чернігівської області завдяки диференційованому внесенню фосфору ми досягли вирівнювання врожайності по полю та зниження витрат на добрива на 22%.
✔ На полі з гібридом кукурудзи MK3131, на основі ШІ-прогнозу, було заплановано оптимальну дату збирання, що дозволило уникнути пересушування зерна та заощадити до 70 тис. грн на сушінні.
✔ По озимому ріпаку на полі 1541220500 у 2025 році було спрогнозовано урожайність 2,8 т/га з точністю ±0,1 т/га. Фактичні показники підтвердили розрахунки.
Перспективи та напрямки розвитку
1. Самонавчальні агромоделі
Наступний крок — створення систем, які навчаються на власних даних господарства. Наприклад, врахування локальних ґрунтових особливостей у прогнозі врожайності без потреби в щорічному ручному оновленні моделі.
2. ШІ у вуглецевому обліку
Ми досліджуємо використання ШІ для автоматизації оцінки викидів CO₂ та обрахунку потенціалу вуглецевих кредитів. Це дозволить:
- прогнозувати зміни органічної речовини залежно від обробітку;
- розраховувати вуглецевий баланс поля за 3–5 років наперед;
- адаптувати під це технологію (глибина оранки, мульчування тощо).
3. Інтеграція з агробанкінгом і страхуванням
Завдяки точним прогнозам урожайності ШІ може стати основою для нових фінансових інструментів — агрострахування, кредитів під заставу врожаю, контрактного продажу за forward-угодами.
Цифрова компетентність як вимога до агроспеціаліста
Сьогодні агроном має бути не лише експертом у рослинництві, а й користувачем цифрових аналітичних інструментів. Уміння інтерпретувати графіки, карти NDVI, працювати з геоданими, API-системами (наприклад, із Cropwise чи SmartESS), стає такою ж базовою навичкою, як знання норм висіву чи періодів обробки.
У межах нашого внутрішнього навчання ми впровадили:
- регулярні воркшопи для агрономів;
- інструкції зі зчитування карт продуктивності;
- навчання роботі з чат-ботами, які збирають погодні дані від бригадирів.
Висновки
Впровадження ШІ в агросекторі — це не короткочасний тренд, а стратегічна трансформація підходів до виробництва. Економія ресурсів, зростання урожайності, управління ризиками, точне планування — усе це стало можливим завдяки поєднанню людського досвіду й машинного аналізу. Досвід ГК «Агрейн» підтверджує, що цифрова трансформація є досяжною і ефективною навіть у складних умовах українського ринку.
Успішна інтеграція ШІ потребує:
- системного збору якісних даних;
- міждисциплінарної команди (агроном + ІТ + аналітик);
- освітньої роботи з персоналом.
Попереду — новий етап: перехід від аналізу минулого до моделювання майбутнього. Саме в цьому сила штучного інтелекту в агросекторі.