iнтелектуальні рішення в агробізнесі

Штучний інтелект трансформує агрохолдинги

23.07.2025
Автор матеріалу

Олександр Мустіпан

Олександр Мустіпан, керівник відділу диджиталізації Групи компаній «Агрейн», розповів про конкретні результати впровадження штучного інтелекту у виробничі процеси

Штучний інтелект трансформує агрохолдинги - iFarming

Сучасний аграрний сектор України стоїть перед низкою викликів: зміни клімату, дефіцит ресурсів, підвищені вимоги до екологічності, глобальна конкуренція. В цих умовах традиційні підходи до агровиробництва поступаються місцем технологіям, що базуються на даних. Штучний інтелект (ШІ) — це не лише інновація, а інструмент, який трансформує підходи до управління полем, технікою, врожаєм і прибутками. Група компаній «Агрейн» активно інтегрує ШІ в агровиробництво з 2023 року, перетворюючи розрізнені дані на структуровані, візуалізовані й аналітично обґрунтовані рішення.

Систематичний моніторинг вегетації

Ми впровадили щоденну обробку супутникових знімків із розрахунком NDVI, GNDVI та SAVI для кожного поля. Алгоритми виділяють ділянки з відхиленням від норми. Після цього агрономи виїжджають на фіксацію з польовими фото, з подальшим завантаженням зображень у Cropwise Operations. ШІ зіставляє фотоспостереження з індексами вегетації, автоматично оновлюючи статус ділянки та прогноз урожайності.

Агроаналіз і «Зони продуктивності»

У 2024–2025 роках ми реалізували кілька етапів проєкту з визначення зон продуктивності. Методика включала:

  • геоприв’язаний відбір ґрунтових зразків;
  • агрохімічний і мікробіологічний аналіз (вміст NPK, C_org, pH, кількість KSB, бактерій азотфіксаторів);
  • аналіз історичної врожайності за роками;
  • побудову моделей кореляції між параметрами ґрунту й фактичним врожаєм.

Ці дані стали основою для кластеризації полів на зони з високим, середнім і низьким потенціалом. Надалі ми використовуємо їх для диференційованого внесення добрив та прогнозування окупності.

Інтеграція погодних моделей

Ми підключили локальні метеостанції (Atmo, iMetos), що надсилають дані кожні 10 хвилин. ШІ-моделі прогнозують:

  • ризики стресу внаслідок посухи чи надлишку вологи;
  • умови розвитку хвороб;
  • вікна для внесення ЗЗР та добрив.

У 2024 році на основі такої моделі ми встигли виконати обприскування проти фузаріозу до початку масового ураження, що знизило втрати врожаю на 4–6% по окремих полях ріпаку в Чернігівській області.

Автоматизована звітність та управління

Завдяки зв'язці Cropwise Operations + Power BI ми створили дашборди, що відображають:

  • стан виконання технологічних операцій;
  • прогнозну та фактичну урожайність;
  • структуру витрат за полями й культурами;
  • динаміку вегетації в розрізі тижнів.

Це дозволило скоротити час підготовки управлінських звітів із 5–6 годин до 20–30 хвилин, виключивши ручні помилки.

Аналітичний ефект і конкретні результати

✔ У господарствах Чернігівської області завдяки диференційованому внесенню фосфору ми досягли вирівнювання врожайності по полю та зниження витрат на добрива на 22%.

✔ На полі з гібридом кукурудзи MK3131, на основі ШІ-прогнозу, було заплановано оптимальну дату збирання, що дозволило уникнути пересушування зерна та заощадити до 70 тис. грн на сушінні.

✔ По озимому ріпаку на полі 1541220500 у 2025 році було спрогнозовано урожайність 2,8 т/га з точністю ±0,1 т/га. Фактичні показники підтвердили розрахунки.

Перспективи та напрямки розвитку

1. Самонавчальні агромоделі

Наступний крок — створення систем, які навчаються на власних даних господарства. Наприклад, врахування локальних ґрунтових особливостей у прогнозі врожайності без потреби в щорічному ручному оновленні моделі.

2. ШІ у вуглецевому обліку

Ми досліджуємо використання ШІ для автоматизації оцінки викидів CO₂ та обрахунку потенціалу вуглецевих кредитів. Це дозволить:

  • прогнозувати зміни органічної речовини залежно від обробітку;
  • розраховувати вуглецевий баланс поля за 3–5 років наперед;
  • адаптувати під це технологію (глибина оранки, мульчування тощо).

3. Інтеграція з агробанкінгом і страхуванням

Завдяки точним прогнозам урожайності ШІ може стати основою для нових фінансових інструментів — агрострахування, кредитів під заставу врожаю, контрактного продажу за forward-угодами.

Цифрова компетентність як вимога до агроспеціаліста

Сьогодні агроном має бути не лише експертом у рослинництві, а й користувачем цифрових аналітичних інструментів. Уміння інтерпретувати графіки, карти NDVI, працювати з геоданими, API-системами (наприклад, із Cropwise чи SmartESS), стає такою ж базовою навичкою, як знання норм висіву чи періодів обробки.

У межах нашого внутрішнього навчання ми впровадили:

  • регулярні воркшопи для агрономів;
  • інструкції зі зчитування карт продуктивності;
  • навчання роботі з чат-ботами, які збирають погодні дані від бригадирів.

Висновки

Впровадження ШІ в агросекторі — це не короткочасний тренд, а стратегічна трансформація підходів до виробництва. Економія ресурсів, зростання урожайності, управління ризиками, точне планування — усе це стало можливим завдяки поєднанню людського досвіду й машинного аналізу. Досвід ГК «Агрейн» підтверджує, що цифрова трансформація є досяжною і ефективною навіть у складних умовах українського ринку.

Успішна інтеграція ШІ потребує:

  • системного збору якісних даних;
  • міждисциплінарної команди (агроном + ІТ + аналітик);
  • освітньої роботи з персоналом.

Попереду — новий етап: перехід від аналізу минулого до моделювання майбутнього. Саме в цьому сила штучного інтелекту в агросекторі.

Матеріали по темі