Гнучкі рішення Kverneland

Великий стенд компанії Kverneland за кілька днів роботи виставки прийняв тисячі відвідувачів. Це й не дивно, адже техніка норвезького виробника відома своєю надійністю та функціональністю. Тим більше, країни Європейського Союзу впевнено тримають курс на зелену економіку, в рамках якої до 2030 року планується зменшення використання пестицидів на полях до 50%, так само, як і зменшення використання добрив. Зробити це можливо лише завдяки застосуванню інноваційних знарядь, зокрема міжрядних культиваторів та борін різного типу. Саме до них було прикуто багато уваги на фірмовому стенді добре впізнаваної червоної техніки.

— Максиме, останнім часом у країнах ЄС помітно зросла цікавість до механічної боротьби з бур’янами у зв’язку з регуляторною політикою ЄС щодо зниження використання ЗЗР до 2030 року на 50%. Як цей сегмент представлений в лінійці Kverneland?

— Наша новинка ― міжрядний культиватор Kverneland Onyx, який було розроблено для боротьби з бур’янами як у широкому міжрядді (наприклад, на кукурудзі до 80 см), так і у вузькому (від 12,5 см) на зернових, зокрема на пшениці. 

Особливість нашого культиватора ― система оптичного ведення рядка Kverneland Lynx. Lynx має власну триточкову навіску й розміщується між трактором і, наприклад, міжрядним культиватором. Найбільш точне ведення, навіть високою культурою, досягається за допомогою камер, при цьому одна камера контролює одразу три рядки. На вузькі агрегати завширшки 6 м ми рекомендуємо встановлювати одну камеру, на ширші ― дві. Камери мають високу роздільну здатність HD і функції колориметра, тобто можуть розрізняти до 30 тис. відтінків зеленого й до 30 тис. відтінків інших культур (наприклад, червоноголового салату). Керування та контроль системи здійснюється через термінал управління в кабіні трактора з кольоровим сенсорним екраном.

Два металеві колеса рулювання мають постійний і надійний контакт з ґрунтом і автоматично під час руху ведуть культиватор по рядах культури, щоб унеможливити їхнє вирізання або пошкодження. Загальний діапазон поперечного зсуву Lynx становить 50 см, тобто по 25 см від центру в кожен бік. Тож оператор концентрується на керуванні трактором, а Lynx бере на себе контроль за міжрядним культиватором.

Також відзначу нашу ротаційну борону Helios. На перший погляд, нічого нового, однак ця колісно-зубова борона для механічного прополювання обладнана гідравлічним контролем тиску, тобто оператор з кабіни може здійснювати управління тиском, з яким працюють зірочки.

Kverneland Helios забезпечує ефективне механічне знищення бур’янів з високою продуктивністю на різних швидкостях (від 6 до 15 км/год) з мінімальним впливом на вегетуючі рослини. Helios можна відмінно використовувати в досходовому стані культури для суцільного прополювання.

— Помітила на вашому стенді ще одну новинку для механічного прополювання: штригельну борону під назвою Arcadia. Розкажіть більше про неї. 

— Ми називаємо її «розумною бороною». Вона може виходити в поле значно раніше, ніж її ротаційна колега, і виконувати ширший спектр завдань. 

Arcadia забезпечує широкий діапазон тиску до 5 кг на кожен із зубів. 420 зубів діаметром 7 мм розподілені по семи рядах, що дає змогу легко проходити рослинним решткам. Відстань між зубами в ряду становить 2,8 см, що забезпечує ефективне механічне прополювання. 

Arcadia може працювати з більш м’яким кутом нахилу зубів, щоб не пошкодити рослини на вразливій стадії розвитку посівів, і з достатнім тиском для ефективного прополювання. Тиск і кут нахилу зубів можна регулювати абсолютно незалежно, причому за допомогою гідравліки, й контролювати через ISOBUS термінал.

Скажімо, у фермера є потреба ранньою весною стимулювати озимину до кущення. У такому разі потрібно встановити агресивний кут нахилу зубів та максимальний тиск. Інша справа коли є потреба провести обробіток по молодих сходах чутливих культур, наприклад ріпчастої цибулі. У цій ситуації, навпаки, краще зробити максимально гострий кут, який буде мінімально травмувати рослини, та зменшити тиск на зуби (пружини). 

Для підтримання рівномірного розподілу тиску на зуби кожна секція має свою пружину натягу. Це запатентована система. Вона унікальна. Я переконаний, що цю борону оцінять не лише органічні виробники, а й ті, хто займається традиційним землеробством.

— Одна з найприбутковіших культур для українських фермерів ― соняшник. Що цікавого з’явилося у вас для його вирощування?

— Ми створили систему пучкового внесення добрив під час висіву Pudama. Звісно, вона розрахована не лише для висіву соняшнику, але для цієї культури стане в особливій пригоді. З її допомогою фермер може заощадити щонайменше 25% добрив. Наприклад, у масштабах Німеччини йдеться про економію 81 тис. тонн добрив на рік. Вражає цифра, чи не так?

Чому Pudama? Нині в південних регіонах України спостерігають тенденцію зменшення норми висіву соняшнику. Часом оптимальна норма висіву насіння — чотири насінини на квадратний метр, оскільки в ґрунті мало вологи, щоб забезпечити живлення більшій кількості рослин. Тож постало питання: а чи доцільно вносити добрива стрічковим способом за такого розміщення? Чи не ефективніше вносити їх точково під кожну конкретну насінину? 

Завдання для розробників сформулювали так: потрібна система для внесення добрив, яка дасть змогу отримати аналогічну максимальну врожайність, як і за стрічкового внесення, але при цьому кількість добрив скоротиться на 25%.

Розроблена система працює дуже просто: є пневматичний клапан, який періодично пульсувальним повітрям продуває щітку, в якій накопичуються добрива. Частоту продуву задає датчик висіву насіння. З системою Pudama добрива лягають чітко під насінину й дають максимальний результат. За нинішньої ціни на добрива отримуємо колосальну економію. Ця система довела свій функціонал під час практичних дослідів, які ми заклали у 2022–2023 роках, тож запрошую українських фермерів користуватися нашими інноваціями.