Ефективність точного землеробства в цифрах

Багатопланове господарство ТОВ «Семаль» входить до групи компаній «Королівський смак», займається вирощуванням зернових, зернобобових і олійних культур. ТОВ «Семаль» обробляє землі в Кременчуцькому районі Полтавської області, має дві локації в селах Погребняки і Недогарки. У господарстві впроваджують новітні технології вирощування і зберігання врожаю. Зокрема, тут практикують вирощування власного насіннєвого матеріалу, що дає змогу скоротити витрати на виробництво продукції приблизно на 20%, запроваджена система дороблення зерна, є власне зерносховище.

З 2019 року в господарстві почали впроваджувати технології точного землеробства. Про те, чого вдалося досягти на цьому шляху, ми говорили з Андрієм Сидоровим, керівником ТОВ «Семаль».

— Андрію Єфремовичу, спершу традиційне запитання: як все починалося?

— Впровадження точного землеробства ми почали у 2019–2020 роках, ще до повномасштабного вторгнення. Один зі співвласників нашого підприємства Максим Вікторович Король, який є куратором аграрного напряму, — дуже обізнана людина. Він доручив нам вивчити питання.

Ми відвідали господарства, де вже йшло впровадження точного землеробства, щоб на місці побачити, як це все відбувається. Паралельно керівництво компанії пройшло курс ТЗ на платформі «Культиварій». Нас цікавила передусім економічна складова: що з фінансового погляду дає на виході впровадження елементів точного землеробства? Але в Україні тоді ще тільки починали цим займатися, тож точних показників ми отримати не змогли. Казали, що взагалі це вигідно, що допомагає зекономити на пальному, мінеральних добривах, ЗЗР, але наскільки вигідно — ніхто на той момент не рахував. Для декого всі ці системи були як дорогі забавки — у дорослих людей в бізнесі так теж буває.

Ми проаналізували побачене і вирішили спробувати. Вивчили ринок пропозицій і уклали договір зі спеціалізованою компанією, яка розписала для нас алгоритм роботи, зробила повний аудит техніки, визначила, як треба доукомплектувати техніку, щоб вона відповідала вимогам ТЗ. Потім ми уклали з ними договір на придбання і монтування обладнання, якого у нас не вистачало. Крім того, вони нам запустили платформу Cropwise і допомогли наповнити її даними. 

Також ми уклали договір з підрядником для обмірювання полів. У підрядника є машина з точним сигналом, вони об’їхали всі наші поля і оцифровані дані перенесли в систему Cropwise. До речі, під час обмірювання ми виявили, що часто реальна площа поля відрізнялася від зазначеної в офіційних документах. У результаті точних обмірів наш земельний банк збільшився на 5–7% — а це вже додатковий дохід.

У 2021 році ми впровадили роботу за картами завдань. У нас сучасні сівалки точного висіву Väderstad. На них стоять датчики, всі дані передаються в загальну базу. Агроном бачить норму витрат висівного матеріалу, чи є пропуски, перекриття, загущення тощо. Це і можливість контролю роботи операторів техніки, і база для отримання доброго врожаю завдяки хорошому старту для сходів.

Ми пішли далі й впровадили диференційний висів кукурудзи за зонами продуктивності. Він позитивно впливає на її урожайність, крім того, ми реально економимо висівний матеріал.

— З висівом зрозуміло, а як з іншими технологічними операціями?

— Основні переваги точного землеробства — це покращення якості обробітку ґрунту, економія трудовитрат, економія матеріалів, підвищення продуктивності техніки. Візьмемо для прикладу внесення ЗЗР. Коли обприскувач доходить до краю поля, він посекційно відключає форсунки. Так ми зменшуємо витрати ЗЗР та більш ретельно обробляємо наші поля, без виливу ЗЗР за межі ділянок.

Інший приклад. Під час основного обробітку ґрунту восени ми проводимо глибоке розпушування, щоб зірвати підплужну підошву, глибина обробітку — від 25 до 45 см. Для цього на лапи глибокорозпушувача встановлюємо спеціальні датчики. Завдяки датчикам маємо можливість бачити в онлайн-режимі, на яку глибину агрегат проводить обробіток.

Також використовуємо функцію картування врожайності завдяки датчикам на комбайнах. Ця інформація зберігається в системі, після збирання врожаю проводимо аналіз і дивимося, на якій ділянці поля врожайність вища, на якій нижча. За результатами аналізу ухвалюємо рішення щодо внесення мінеральних добрів на наступний рік за зонами продуктивності. Також склад і норма міндобрив залежать від якості ґрунтів, їх вносимо диференційно.

Відповідно, маємо економію коштів: завдяки економії пального, бо ж техніка не робить зайвих переміщень; завдяки економії мінеральних добрив, економії ЗЗР.

— Вам вдалося вийти на конкретну цифру ефективності ТЗ?

— Якщо брати п’ять останніх років, коли ми стали активно впроваджувати точне землеробство, то наші головні видатки (ПММ, ЗЗР, міндобрива), які є основними складовими собівартості продукції, скоротилися приблизно на 10%. Плюс ми отримали вигоду від фактичного збільшення земельного банку.

Ще один із плюсів — це прогноз урожайності. З власного досвіду скажу, що різниця між фактичною урожайністю та прогнозованою становить не більше 10%, тобто прогноз доволі точний. Скажімо, за два місяці до збирання на підставі зібраної аналітики ми знаємо, яка в нас буде врожайність. І це дає змогу ухвалювати управлінські рішення: куди везти зерно і як його зберігати (на власних потужностях чи на елеваторі, якщо власних не вистачатиме). І ми завчасно формуємо логістику збирання врожаю та його подальшого зберігання й реалізації.

— Поговорімо про витрати на впровадження ТЗ. Наскільки витратним для вас виявився етап дообладнання техніки?

— Для нас цей процес був не надто витратним, оскільки ми на той момент мали непоганий машинний парк, техніку John Deere і Case. Нову не купували, тільки дообладнували датчиками та деяким іншим обладнанням.

Для покращення сигналу ми встановили антенну RTK, яка дає значно меншу похибку під час руху техніки у порівнянні з безплатним сигналом від John Deere.

— Нині маєте проблеми із сигналом?

— Так, під час тривоги в нас іноді зникає все: і мобільний зв’язок, і інтернет, і RTK-сигнал. Сподіваємося, що ця проблема розв’яжеться після закінчення воєнних дій.

— Що б ви порекомендували своїм колегам, які тільки планують точне землеробство?

— Я вважаю, що головне для фермера — зрозуміти ще на етапі, коли він вирішив впровадити точне землеробство, навіщо він це робить, чого хоче досягти. Бо хтось хоче контролювати виробничі процеси. Для іншого пріоритет — зниження собівартості. Третій хоче бути фарватером сучасності.

Далі систему можна зібрати як конструктор. Наймаєте професійного підрядника, вам пропонують оптимальний функціонал і послуги. На основі цього фермер вирішує, що йому потрібно зараз, від чого він може на сьогодні відмовитися і що спланувати на перспективу.

Можна модернізувати машинний парк поступово: спробувати системи ТЗ на окремих агрегатах чи одиницях техніки. Все залежить від ваших можливостей і потреб.

Наприклад, у нас на кожній одиниці техніки стоїть трекер, який забезпечує контроль за її переміщенням. Усі ці дані передаються в Cropwise. У кожного керівника є можливість відкрити смартфон і побачити, де кожна одиниця техніки зараз знаходиться. Побачити постфактум, яку вона виконувала роботу, скільки кілометрів проїхала, скільки метрів обробила. Є функція контролю внесення мінеральних добрів, ЗЗР або ж під час висіву — кількості висівного матеріалу. І всі ці дані зберігаються в Cropwise.

— Хто виконує контролювальну функцію? У вас є диспетчерський відділ?

— Так, у нас є диспетчерський відділ, крім того, на початку впровадження ТЗ ми уклали договір з підрядником. Підрядник складав нам карти завдань на кожне поле, на кожну операцію, ми завантажували їх у систему, і потім оператори техніки за ними працювали. Також підрядник обробляв дані фактичного виконання робіт, аналізував їх і надавав нам аналітичні звіти та прогнози на наступний рік.

Нині ми виконуємо всі ці завдання силами власного диспетчерського відділу. Наша диспетчерська служба щодня складає звіт: що зроблено за добу конкретно по кожному полю, які операції проводили, яка кількість гектарів оброблена, скільки витрачено пального, міндобрив, ЗЗР, висівного матеріалу. Наприклад, можуть бути більші витрати пального через несприятливі погодні умови або інші складні умови для роботи, все це вноситься у звіт.

Є у нас чат-бот, ми там бачимо, як заправляється техніка, скільки на яку техніку пішло пального. До цього чат-боту ми під’єднуємо всіх залучених працівників: агрономів, бухгалтерію, технічну службу, тобто всіх, кому потрібно мати інформацію для роботи.

— Чи складно було в умовах вашого господарства впроваджувати цифрові технології?

— Зрозуміло, що спочатку все нове приймається людьми з осторогою. А потім ті механізатори, хто технічно більш обізнаний, зрозуміли, що нові технології їм полегшують роботу. Раніше механізатору треба було приїхати на поле, вийти з кабіни, виставити маркер на сівалці для точного визначення лінії висіву. Далі під час роботи треба було постійно звертати увагу, чи все добре, чи не збився маркер, чи сівалка рухається точно по визначеній лінії. З точними технологіями все значно простіше. Диспетчери вже підготували для механізатора карту завдання, внесли її в комп’ютер. Механізатору потрібно лише натиснути кнопку старт — і трактор зі знаряддям буде рухатися чітко по заданих лініях. Тепер набагато простіше та легше працювати, у механізатора менший рівень напруги під час роботи, він може зробити більше, а якість буде кращою. І це усім на користь.

— Розкажіть про сівозміну у господарстві. Яка у вас політика щодо підбору культур? Чи є прив’язка до переробних потужностей, адже ваше господарство входить до групи компаній «Королівський смак»?

— Нашу політику визначає агрономічна служба. У нас головна мета — отримання прибутку. Цього можна досягти двома шляхами. Перший шлях — збільшення валового доходу вирощуванням врожайних високорентабельних культур. Другий шлях — зменшення собівартості шляхом зменшення внесення міндобрив, ЗЗР, висівного матеріалу. І тут треба знайти баланс між зниженням собівартості та отриманням максимального доходу.

У нашій сівозміні приблизно третина — це озимі культури, пшениця й ріпак, бо вони чудові попередники, наприклад, для цукрових буряків.

Решта у нас — технічні культури, це може бути соя, соняшник, сорго, кукурудза, приблизно по 10–15% на кожну культуру. Решта — по ситуації. Звісно, розподіл залежить від року, від сівозміни, від попередників. З одного боку, треба враховувати попит на ринку, можливість реалізації вирощеного, з іншого — сівозміна має бути складена так, щоб підтримувати оптимальний стан ґрунту і не допускати його виснаження чи накопичення шкідників і хвороб.

Скажімо, соняшник по соняшнику тільки відчайдухи сіють. Коли почалося повномасштабне вторгнення й пшениця просіла в ціні, то деякі фермери стали практикувати соняшник по соняшнику, бо це живі гроші, а пшеницю ще треба продати. Але потім після монокультури соняшнику виникає багато агрономічних питань: що довше сієш соняшник, то більше хвороб, більше витрат на ЗЗР, менша прибутковість і нижча врожайність.

Треба шукати варіанти. Ми торік перший раз уклали договір із цукровим заводом і почали вирощувати цукрові буряки за давальницькою схемою. Отримали цукор, який можна вигідно продати. Загалом цим напрямом задоволені, будемо й далі так працювати.

— Для точного землеробства важливо знати свої ґрунти. Чи проводили такі дослідження?

— У нас два господарства, одне розташоване в селі Погребняки, інше — в Недогарках.

Аналіз ґрунтів на полях першої локації ще у 2019 році ми замовляли компанії AgriLab, пізніше на полях другої локації дослідження проводили фахівці компанії Frendt.

Коли AgriLab нам робив аналіз ґрунтів, вони також визначили ступінь ущільнення по кожному полю, на різних глибинах. Власне, після цього ми й перейшли на глибоке розпушування, бо в нас у Семенівському районі багато солонців, суцільно орати там украй небажано.

До речі, глибоке розпушування проводимо з одночасним внесенням міндобрив. На лапах глибокорозпушувача встановлені штуцери, і коли лапи на визначеній глибині підривають плужну підошву, то одночасно відбувається внесення NPK. Таке внесення більш ефективне, ніж поверхневе. Крім добрив під основний обробіток ґрунту, також вносимо їх під час висіву.

До повномасштабного вторгнення ми з осені вносили в ґрунт під кукурудзу рідкий аміак на глибину 15–20 см. Мали чудові результати, але потім ця послуга значно виросла в ціні, тож від неї відмовилися.

— Що б хотілося додати на перспективу? Які ваші плани й стратегія?

— Результати, які ми вже отримали, спонукають рухатися далі. Наші інвестиції в точне землеробство себе виправдовують. Ми плануємо більше уваги приділяти кожній ділянці, тобто ще глибше вивчати особливості полів, уточнювати зони продуктивності, щоб мати змогу працювати не в середньому по нормі, а запроваджувати диференційний висів у більших обсягах, диференційне внесення добрив, експериментувати з різними культурами. Хочемо запровадити полив, теж із залученням цифрових рішень. Фізично доступ до води у нас є, маємо поряд Кременчуцьке водосховище, але у зв’язку з поточною ситуацією в країні це питання поки на паузі.