Запустити ґрунт у роботу

Класична модель інтенсивного землеробства в Україні дедалі частіше стикається з обмеженнями. Високі норми мінеральних добрив і системне застосування хімічних засобів захисту рослин дають змогу отримувати врожай, але водночас підвищують собівартість виробництва, посилюють навантаження на ґрунт і знижують його біологічну активність. У відповідь на ці виклики Група компаній «Агрейн» уже третій рік поспіль системно впроваджує біотехнологічні рішення у виробництві: від активації ґрунтового мікробіому до повного переходу на біологічний захист культур на деяких виробничих площах. Детальніше про результати й стратегічні орієнтири у впровадженні біотехнологій розповідає головний агроном агрогрупи Тарас Корнієнко.

— Сьогодні багато говорять про регенеративне землеробство. Для Групи компаній «Агрейн» це тренд чи стратегія?

— Для нас це передусім стратегія. Ми чітко розуміємо, що класична модель інтенсивного землеробства, побудована на високих нормах мінерального живлення і системному застосуванні хімічних засобів захисту, поступово вичерпує свій ресурс як економічно, так і екологічно. Тому третій рік поспіль ми системно впроваджуємо каталізатор біологічної активності ґрунту. Бо якщо ґрунт не функціонує як жива система, жодна інтенсивна технологія не дасть стабільного результату в довгостроковій перспективі.

— Ви говорите про біологічний каталізатор ґрунту. Що це за продукт і чим він відрізняється від класичних біопрепаратів?

— Важливо одразу уточнити: це не добриво і не звичайний біопрепарат із внесенням додаткових мікроорганізмів. Принцип його дії — не додати щось, а активувати те, що вже є. У ґрунті наявний величезний мікробіом, але значна частина мікроорганізмів перебуває в неактивному стані через стресові чинники, надмірну хімізацію, ущільнення, порушення структури.

Співпраця з міжнародними партнерами — швейцарсько-австрійською компанією Valibiotics AG та американською Generate (Ralco Agriculture) — дала змогу нам глибше зрозуміти механізм дії таких продуктів. Йдеться про комплекс сигнальних сполук і кофакторів, які стимулюють ферментативну активність мікроорганізмів у ризосфері. У результаті ґрунт переходить із режиму пасивного накопичення елементів живлення в режим їх постійного біологічного обігу.

Фактично за допомогою цих препаратів ми не годуємо рослину напряму — ми активуємо ґрунт, який її живить через природні механізми.

— У яких регіонах впроваджуєте ці технології?

— Основні регіони — Одеська область (передусім Бесарабія), а також Житомирська та Чернігівська області. Ми спеціально обрали різні ґрунтово-кліматичні зони, щоб отримати об’єктивну картину ефективності. Бесарабія — це посушливі умови й стрес для рослин. Полісся — інші ризики, інша структура ґрунтів, інше інфекційне навантаження. Якщо технологія працює в різних умовах — це вже система, а не випадковість.

— Які результати отримали на виробничих площах?

— На кукурудзі та соняшнику, де застосовували біологічний каталізатор ґрунту, приріст урожайності становив 5–10%. І це не на демонстраційних ділянках, а в звичайних технологічних умовах господарств. Рослини, посіяні з каталізатором, мали краще розвинену кореневу систему у порівнянні з контролем.

— З’являлась інформація, що ви почали активно застосовувати превентивний біологічний захист. У чому полягає його концепція?

— Ключове слово тут — превентивний. Ми не чекаємо масового ураження, а формуємо захисне мікробне середовище в прикореневій зоні та на листковій поверхні рослин. Конкурентні мікроорганізми природним шляхом стримують розвиток патогенів, посилюють імунітет рослини, стимулюють її фізіологічні процеси. У поточному сезоні ми плануємо реалізувати до 400 га з повністю біологічним захистом ріпаку, соняшнику, пшениці та ячменю. Передусім нас цікавить ріпак, адже він найбільш чутливий до вимог європейського ринку.

— Які чинники спонукали «Агрейн» впроваджувати біологічний захист?

— Причини комплексні. Перша — регуляторна. Європейський Союз системно скорочує перелік дозволених діючих речовин ЗЗР. Для компаній, орієнтованих на експорт, це означає необхідність завчасно формувати альтернативні системи захисту. Друга — біологічна. Системне застосування хімічних препаратів знищує не лише патогени, а й корисну мікрофлору. У результаті ґрунт втрачає біологічну активність, а збудники хвороб формують резистентність. І що зазвичай роблять аграрії? Збільшують норму внесення, підвищують витрати, а ефективність поступово знижується. Біологічний підхід дає змогу розірвати це замкнене коло.

— Наскільки зміни в правилах ЄС відчутні для українських аграріїв?

— Вони відчутні вже зараз. Список дозволених діючих речовин у Європі щороку стає коротшим. Препарати, які ще кілька років тому вважали стандартом, сьогодні або заборонені, або під жорстким переглядом. Для нас це чіткий сигнал: якщо ми хочемо залишатися на європейському ринку, потрібно думати на кілька років уперед. Не чекати, поки препарат зникне з реєстру, а вже сьогодні будувати альтернативну систему захисту.

Європа переходить від моделі «виявили хворобу — обробили» до моделі «не допустили розвитку проблеми». Тобто на першому плані: превенція, біологія, робота з мікробіомом, відновлення ґрунту. І ми бачимо, що це працює в конкретних господарствах, а не лише в теорії.

Чи готові до цього українські виробники? Я вважаю, що так. У нас є сильні компанії, які розвивають біологічний напрям. Вони вже створюють продукти, що відповідають європейським стандартам.

— З ким «Агрейн» працює в напрямі біологічних рішень?

— Окрім згаданих міжнародних партнерів, ми активно співпрацюємо з українськими виробниками, зокрема BTU Ukraine та Life Biochem. Для нас важливо поєднувати міжнародний досвід із локальною експертизою. Українські виробники мають сильну наукову базу й добре розуміють специфіку наших ґрунтово-кліматичних умов.

— Який економічний ефект ви очікуєте від переходу до біотехнологій і на який досвід орієнтуєтеся?

— По-перше, очікуємо зменшення собівартості виробництва — біологічні рішення часто дешевші за класичні хімічні препарати. По-друге, активний ґрунтовий мікробіом переводить елементи з недоступних форм у доступні, що дає змогу коригувати норми внесення мінеральних добрив без втрати врожайності. По-третє, розраховуємо на підвищення врожайності, адже біологічні продукти стимулюють розвиток і ріст рослин. А сильна рослина з розвиненою кореневою системою та активним імунітетом краще переносить стреси: посуху, температурні коливання, тиск патогенів.

Практичні приклади підтверджують ефективність такого підходу. Зокрема, восени ми з колегами мали можливість ознайомитися з досвідом застосування біологічних технологій на базі партнерів швейцарсько-австрійської компанії Valibiotics AG. Під час візиту до одного з фермерських господарств в Австрії нам показали систему вирощування культур, яка вже понад сім років працює без застосування мінеральних добрив і агрохімічних засобів захисту.

Живлення рослин у цьому господарстві забезпечують компости рослинного й тваринного походження, а ключову роль у підтриманні родючості відіграє активний ґрунтовий мікробіом. Зокрема, на одному з полів соя, вирощена за такою технологією, стабільно забезпечує врожайність на рівні 3,0–3,3 т/га. Це досягається завдяки високій мікробіологічній активності ґрунту, а також використанню біологічних препаратів для стимуляції імунітету рослин і контролю розвитку патогенів. Для нас цей досвід став важливим практичним підтвердженням того, що біологічні технології можуть забезпечувати стабільну врожайність і підтримувати родючість ґрунту навіть за мінімального використання мінеральних ресурсів.

— Чи можна сказати, що мікробіологічний підхід — це майбутнє українського землеробства?

— Я б сказав, що це вже сьогодення. Не експеримент і не маркетинговий тренд, а практичне рішення для сталого розвитку.

Українські агровиробники мають величезний потенціал. У нас є ґрунти, є технологічна культура, є фахівці. Важливо інтегрувати біотехнології у технологічні карти не як додаткову опцію, а як системний елемент. Наше завдання — сформувати здорову рослину, мінімізуючи залежність від заборонених діючих речовин.

Баланс між біологією та хімією поступово зміщується на користь біології. Хто почне перебудовувати систему сьогодні, завтра буде конкурентноспроможним не лише за врожайністю, а й за якістю та відповідністю міжнародним стандартам.