Рентабельність починається з даних

Андрій Капріца, власник розташованого на Вінниччині господарства «Флора А.А.», не потребує особливого представлення. Кожен вітчизняний аграрій, хто бодай трохи причетний до точного землеробства, чув про пана Андрія як про сміливого новатора в цій галузі. Нам було цікаво дізнатися, як минув сезон у господарстві «Флора А.А.», які новації впроваджував пан Андрій і що наш експерт порадить колегам на наступний сезон.

Господарство, яким керує пан Андрій, заснував ще його дідусь. Свого часу енергійний онук очолив «Флора А.А.» і майже одразу взявся до освоєння найсучасніших світових технологічних рішень. На сьогодні тут в обробітку понад 20 полів різного розміру сукупною площею приблизно 1300 га. І до кожного поля Андрій Капріца практикує індивідуальний підхід, власне, як і до різних ділянок на окремих полях. Поговоримо про це детальніше.

Коли погода і економіка зіграли в плюс

Починаємо розмову з підсумків сезону — не лише з погляду врожайності, а й рентабельності, яку Андрій Капріца вважає ключовим показником ефективності.

— Якщо вести мову конкретно про наше господарство, то погодні умови й фінальний результат за рентабельністю вирощування сезону 2025 року виявилися доволі хорошими. Ми мали понад 500 мм опадів, котрі до того ж випадали більш-менш рівномірно, і це сприятливо позначилося на вегетації рослин. За врожайністю отримали відчутно вищі показники, аніж у середньому в регіоні, хоча, ясна річ, слід звертати увагу передусім на рентабельність кожного гектара площі — це найбільш об’єктивний показник, — зазначає Андрій Капріца.

Власник «Флора А.А.» розповідає, що в цьому році левову частку посівних площ зайняли традиційні для регіону культури: озима пшениця, озимий ріпак, соняшник і кукурудза, а також цукрові буряки.

— От якраз цукрові буряки з погляду економічної віддачі показали себе не дуже добре, зважаючи на ситуацію на ринку. Наступного сезону, ймовірно, ми від них відмовлятимемося. На мою думку, не варто впадати у крайнощі та робити ставку на ті культури, які «вистрелювали» в попередньому сезоні. Бо в нас так часто буває: гарно вродила соя, є на неї ціна — і всі сіють сою! Добре показав себе ріпак — уперед! А тоді вийшли так звані ріпакові правки: геть ріпак, і всі сіємо кукурудзу… Так ніколи не вгадаєш із культурами, тому варто щороку неухильно дотримуватися оптимальної сівозміни, стежачи, щоб не просідала економіка господарства, — вважає власник «Флора А.А.».

Індивідуальний підхід

Пан Андрій вдосконалює практики точного землеробства на своїх землях доволі давно, і навіть став засновником спеціалізованої консалтингової компанії, яка ефективно допомагає іншим агровиробникам їх впроваджувати. Проте наш експерт зауважує, що в цій сфері, як і в сільському господарстві загалом, не існує універсальних готових рішень, однаково придатних для агрокомпанії, скажімо, з Миколаївської й Тернопільської областей.

— Увесь позитив, якого ми досягли, є найбільш актуальним саме для нашого регіону. Якщо ж ми говоримо про інші господарства, то в кожному конкретному випадку треба здійснювати окремі дослідження й напрацьовувати індивідуальні рішення під конкретні ґрунтово-кліматичні умови та інші важливі чинники. І це основа основ! Я не матиму рації, якщо стверджуватиму: робіть усі отак, як я, і в наступному році у вас на полях буде все ідеально… Зовсім ні — точні рішення підбирають, напрацьовують і вдосконалюють роками, і обов’язково — на конкретних полях за чітко визначених ґрунтово-кліматичних умов, — наголошує Андрій Капріца.

Не економія, а оптимізація

Які ж технології точного землеробства найкраще себе показують на полях господарства «Флора А.А.» сьогодні? Одним із базових інструментів став диференційний висів, який дає змогу працювати з потенціалом кожної ділянки поля. Наступний рівень точності — це робота з мінеральним живленням, де ключову роль відіграють аналізи ґрунтів і розуміння їх реальної родючості.

— Перший момент — це диференційний висів насіння, коли норма висіву є вищою на більш продуктивних ділянках і нижчою — на менш продуктивних. Зокрема, така вилка на кукурудзі в нас у межах від 50 до 73 тис. насінин на один гектар. Причому головна перевага тут не стільки в економії посівного матеріалу, скільки в тому, що ми реально маємо змогу отримати оптимальну врожайність з оптимальними витратами на кожній ділянці поля, — розповідає Андрій Капріца.

Не менш важливим є диференційне внесення мінеральних добрив, знову ж таки, з огляду як на результати аналізів ґрунту, так і на об’єктивну родючість конкретної ділянки.

— Диференційне внесення міндобрив має безумовний сенс. У нашому випадку — це застосування азотних добрив зі змінними нормами, а також меншою мірою — застосування припосівних складних добив на кшталт діамофосу 10 : 26 : 26 та амофосу. Ми вже добре вивчили склад наших ґрунтів і переконалися, що вони мають високий уміст калію і рівень вище середнього — фосфору. Саме тому ухвалили рішення відмовитися від основного внесення комплексних міндобрив — цих елементів у наших ґрунтах вистачає і без того. Єдиний виняток — згадуване застосування діамофосу під час висіву насіння нормою від 120 до 140 кг/га, а також амофосу нормою до 80 кг/га, — пояснює власник «Флора А.А.».

За словами пана Андрія, максимальну економічну ефективність забезпечує якраз диференційне внесення азотних добрив.

— Найбільш яскраво це виявляється на посівах кукурудзи, де ми розкидаємо карбамід нормами від 120 до 280 кг/га. Економія цього недешевого ресурсу помітна неозброєним оком. Проте річ тут не в банальній економії коштів, а в можливості по максимуму «розігнати» розвиток рослин на більш родючих ділянках і водночас — дати саме таку норму азоту, яка буде точно виправдана з агрономічного та фінансового погляду, — наголошує Андрій Капріца.

Окремо слід розглянути такий важливий момент, як необхідність отримання якомога більш коректних даних аналізу ґрунту і водночас їх адекватного тлумачення з напрацюванням ефективної стратегії вирощування сільгоспкультур.

— Свого часу ми доволі жорстко зіштовхнулися із цією проблемою, оскільки існує безліч методів визначення і багато профільних організацій, які беруть гроші за проведення аналізів ґрунту, їх інтерпретацію та напрацювання подальших рекомендацій. Рекомендації деяких лабораторій — так і напишіть — це просто маячня, коли радять кидати на кожен гектар по пів тонни комплексних добрив щороку, ігноруючи будь-яку економічну доцільність. Одразу скажу, що варто остерігатися передусім тих контор, представники яких безапеляційно заявляють, що секретів у цій темі для них немає. Це неправда! Зважаючи на власний досвід, можу впевнено стверджувати, що нез’ясованих і недоведених моментів тут дуже багато. Причому об’єктивно можна вести мову передусім про ті ґрунти, на яких працюєте безпосередньо ви, знаєте кожну ділянку поля та можете робити корективи, — каже Андрій Капріца.

Те саме стосується і так званої сітки на полях.

— Ми постійно провадимо відповідні дослідження з використанням сітки різного розміру. Ймовірно, найбільш релевантними були показники із сіткою по 0,4 га (свого часу ми відвели під неї аж 67 гектарів). А проте, коли справа дійшла до інтерпретації результатів, то ми переконалися, що скласти об’єктивну картину та чіткі залежності навряд чи вдасться. Тому наразі я працюю набагато простіше, виділяючи на полях доволі великі ділянки трьох типів: із низькою, середньою та високою продуктивністю. Це дає змогу раціональніше витрачати час та ресурси, хоча, ймовірно, не є ідеальним універсальним рішенням. Ще раз наголошу, що я вважаю наразі такий підхід оптимальним саме для полів господарства «Флора А.А.». Гадаю, що для агрокомпаній, які працюють в інших регіонах України, ефективнішими можуть бути інші підходи, — зазначає Андрій Капріца.

У минулому сезоні пан Андрій разом із партнером (відомим світовим виробником обладнання для точних рішень) тестували на полях господарства «Флора А.А.» унікальний для ринку України інноваційний продукт, покликаний істотно допомогти тим фермерам, котрі займаються впровадженням технологій точного землеробства.

— Якщо формулювати коротко, то цей, без перебільшення, унікальний інструмент дає змогу оцінювати результати досліджень і застосування різних технологій на ваших полях із точністю до 98% — жодна лабораторія у світі не забезпечить вам такої точності. Водночас клієнт матиме доступ до результатів понад 12 тисяч дослідів, проведених у провідних аграрних регіонах світу, і зокрема в його місцевості. Іншими словами, це дасть змогу ідеально точно та ефективно впроваджувати нові технологічні рішення, — наголошує Андрій Капріца.

Поради на сезон

Що порадить наш співрозмовник на наступний сезон у плані вдосконалення технології вирощування сільгоспкультур та загальної економічної стратегії для вітчизняних господарств?

— По-перше, повторюся, що, обираючи ту чи іншу технологію або продукт, варто орієнтуватися передусім на те, як вони себе показали на полях вашої агрокомпанії та в сусідів. Адже те, що спрацювало на заході України, не обов’язково спрацює на сході чи в центрі.

— По-друге, не слід впадати у крайнощі й хапатися за якусь одну культуру чи технологію. Усе має бути в міру — продумана сівозміна, технологія вирощування й розуміння того, що не варто складати всі яйця до одного кошика.

— По-третє, не потрібно боятися робити перші кроки до точного землеробства, навіть коли здається, що це не працюватиме. Якщо все правильно зробити на початку, то будь-яке господарство почне відчувати економічну віддачу. Достатньо згадати такі вже звичні елементи, як автопілотування техніки, відключення секцій обприскувачів тощо. У багатьох фермерів сьогодні є сучасні сівалки, оснащені бодай простеньким функціоналом для диференційного висіву, і починати варто якраз із цього — з елементарного визначення зон продуктивності та сівби зі змінними нормами. Це одразу забезпечить певний результат.

Далі можна буде братися за складніші речі. Так само варто зайнятися поступовим накопиченням даних аналізів ґрунту, звернувшись до справді надійних лабораторій. Точні рішення себе не просто окуповують, повірте — із часом забезпечують дуже вагомий додатковий прибуток, — завершує розмову власник «Флора А.А.» Андрій Капріца.