З прицілом на майбутнє

A.G.R. Group ― холдинг, що об’єднує двадцять українських сільськогосподарських компаній, які спеціалізуються на вирощуванні зернових і технічних культур. Поля A.G.R. Group розташовані в п’яти областях України: Полтавській, Київській, Чернігівській, Миколаївській та Сумській. Загальна площа, яку обробляє агрохолдинг, становить понад 42 тис. гектарів. 

Як відбувається цифровізація та диджиталізація в A.G.R. Group, наскільки воєнні дії скоригували плани компанії та в якому напрямку вона планує розвиватися в наступні кілька років, розмовляли з Ігорем Богдановим, директором з інформаційних технологій та технічних питань A.G.R. Group.

― Ігорю, як повномасштабне вторгнення вплинуло на впровадження інновацій у вашій компанії?

― Ми постійно рухаємося вперед. А ситуація, що склалася останніми роками, спонукає нас ще швидше змінюватися. Тому інноваційні проєкти навіть у роки війни ми не заморозили, а деякі навпаки активізували. Це й розв’язання питань зберігання сільгосппродукції, і перехід на електронний документообіг. В основному запускаємо короткострокові проєкти.

Ми й далі використовуємо точні сигнали. Зокрема, завдяки тому, що компанія Trimble надала клієнтам безоплатні підписки й два роки ми за них уже не платимо, отримуємо сигнали Center Point RTX безплатно. У нас вони використовують на обприскувачах і на декількох тракторах. Переважна більшість нашої техніки бренду John Deere, і вся наша техніка працює на RTK. Маємо свої базові RTK-станції в Полтавській та Миколаївській областях, які перебувають в мережі Frendt, і вся техніка, що їздить по всіх наших кластерах, також у цій мережі.

У разі відсутності мережі RTK на техніці John Deer використовуємо RTK X, підписку на неї купуємо на п’ять років, коштує вона приблизно 300 дол. за весь період. Вона працює упродовж чотирнадцяти днів без втрати точності, навіть за відсутності покриття.

Тобто сигнали ми залишили, користуємось ними на сівбі, ґрунтообробці, на обприскуванні. Хотіли додати диференційне внесення добрив, провели тестування, але для цього потрібні були інвестиції, живі кошти, тому впровадження цієї системи поки відклали.

Але проєкти, пов’язані з електронним зберіганням даних, їх користуванням, ми не заморожуємо, а й надалі наполегливо впроваджуємо.

― Тобто ви продовжуєте цифровізацію?

― Однозначно так. І це стосується не лише електронного документообігу, цифровізації, Farm Management Systems, а й інших інновацій. Вважаю, що без цього неможливе сучасне введення агробізнесу. Простий приклад: ви купили сучасний комбайн, поставили антену, монітор, запровадили картування врожайності й завдяки цим додаткам отримуєте з кожного гектара додатковий прибуток 8‒10 доларів. І це правильно, бо, якщо ви вже витратили 450‒500 тис. доларів на купівлю сучасного комбайна, то вкрай нерозумно не обладнати його сучасними додатками. Тим більше, що нові моделі більшості марок передбачають комплектування новітніми системами моніторингу в базовій комплектації. 

У нас усі комбайни оснащені датчиками врожайності. І це дає додаткову вигоду не тільки тоді, коли ти працюєш на власному полі, а й коли техніка здається в оренду. Є в нас контрагенти, які без такого дооснащення взагалі не хочуть брати в роботу техніку. Наприклад, по кукурудзі господарства завжди збирають інформацію з поля по врожайності, так само більшість господарників цікавить урожайність по соняшнику й ріпаку. Втім, я знаю багато компаній (і маленьких, і великих), які працюють по-старому, не хочуть оснастити свою техніку додатковими опціями, тож втрачають у сезон 5‒10 доларів на гектарі.

― Які ІТ-рішення допомагають вам у плануванні та контролі виробничих процесів?

― У нас впроваджена система «Агроконтроль». Вона допомагає не тільки в налагодженні контролю, але й на етапі планування.

Я не розумію, як можна без планування підходити до будь-якої операції. І менеджери, і агрономи мають чітко бачити всі планові видатки та надходження. Це дасть змогу вже по факту зрозуміти, чому десь є відхилення від запланованих результатів і яка тут причина: погодні умови, зміна ринкової вартості продукції, якість послуги тощо. Такий аналіз дає змогу корегувати процес, наприклад змінити технологію обробітку ґрунту, змінити гербіциди, переглянути логістику. Аналіз усіх цих параметрів дасть змогу знайти причину, чому сталося відхилення від запланованих показників і вирішити, як діяти далі, щоб на наступний рік їх покращити. А ще важливо правильно планувати роботу техніки, забезпечуючи максимальне навантаження на неї в сезоні.

Ось приклад: минулого року ми обладнали вагами перевантажувальні бункери-накопичувачі, тож машинам, які їхали на елеватор, не треба було заїжджати на вагову. У такий спосіб ми скоротили маршрут руху транспорту на 20 км, а в деяких випадках на 30‒40 км. Так, ми маємо фактичну похибку 300‒400 кг на кожній машині, бо на тензодатчиках на БНП-30 точності до 50 кг ми не досягнемо. Але ми згодні на цю похибку, бо маємо суттєвий виграш коштів через логістику. Я провів розрахунки для 4 тис. гектарів наших полів, і вийшло, що завдяки логістиці ми отримали економії 2,7 млн гривень за сезон. Тож треба завжди рахувати, де і як можна покращити процес та отримати економію. І один із варіантів ― автоматичний ваговий контроль з поля до елеватора.

Інший приклад ― у нас є сушарка на пелетах. Раніше використовували її лише для своїх потреб. А минулого року не мали своєї кукурудзи й вирішили запропонувати таку послугу іншим господарствам. У нас в регіоні в середньому ціна за тонно-відсоток становила 120 грн. Я порахував, і вийшло, що на нашій сушарці собівартість операції (з урахуванням амортизації обладнання) коливається на рівні 60 грн за тонно-відсоток. Ми запропонували місцевим виробникам кукурудзи справедливу ціну за сушіння, і до нас потяглися фермери. Зауважте: у нас немає потужностей для перевалювання зерна, немає залізниці поряд. Є автоваги, завальна яма, сушарка. Але фермерам було вигідно сушити у нас і отримувати якісні послуги з дороблення зерна, а потім самостійно вивезти зерно без додаткових витрат. І нам теж було вигідно. 

Те саме і з технікою. Я раджу всім колегам: коли плануєте купувати, обов’язково прорахуйте, для чого ви її купуєте, де та як плануєте використовувати. Наприклад, техніка, яку застосовують для обробітку чорнозему, не підходить для піску або глини. Подумайте, який бренд найбільше вам підходить, як розвинутий сервіс по цьому бренду, наявність запасних частин і найголовніше ― термін окупності інвестицій. 

Скажімо, коли я прийшов у компанію A.G.R. Group, у нас була величезна кількість різноманітної техніки. Зараз основна техніка одного бренду, і під час вибору нової ми орієнтуємося лише на тестування на своїх полях.

― Окрім системи «Агроконтроль», якими ще інструментами користуєтеся? 

― Наша агрономічна служба для проведення моніторингу посівів використовує супутникові знімки NDVI, які отримує з уже згаданої платформи «Агроконтроль» та цифрової платформи Climate Fieldview.

Це дає змогу визначати зони з різними рівнями продуктивності на полі, визначати проблемні ділянки. А саме з визначених типових продуктивних зон (як правило, їх 3‒4) відбираються проби для проведення агрохіманалізу, за результатами якого створюється карта завдання з відповідними нормами внесення добрив під запланований урожай.

― Ви почали тестувати диференційне внесення добрив. Які отримали результати? І чому все-таки відклали впровадження? 

― Коли ми вносимо, наприклад, сипучі мінеральні добрива, є проблеми. Агроном приїжджає на поле, йому там керівник каже: ось тобі 20 бегів із добривом, маєш внести. Як все це робиться? Поле неправильної форми, а потік добрив досить приблизно регулюється заслінкою і справжньої рівномірності розподілу немає. Ми помітили, що на таких полях іде перевитрата добрив. Тому вирішили піти шляхом диференційного внесення.

У перший рік тестування ми зафіксували низку переваг. Це передусім рівномірний розподіл гранул мінеральних добрив по всій площині внесення, що досягається конструктивними особливостями новітніх агрегатів (Kverneland, Amazone). Дозатор потоку добрив працює від швидкості трактора, чим досягається стала норма. У застосунку Fieldview можна в реальному режимі дивитися, скільки добрива внесено, тож зникає питання щодо збереження матеріальних цінностей.

Також на полях з неправильною формою було максимально зменшено перевитрати добрив, оскільки максимально відсутні перекриття. Це досягається не тільки точним сигналом, розкидачем добрив, а й здатністю трактора до управління секціями. Завдяки цьому економія добрив на тестовому полі становила не менше 15%.

У результаті середня норма диференційно внесених добрив по полю становила 111 кг/га, тоді як середня норма, яку ми зазвичай вносили, ― 150 кг/га калій-магній. Економія справді чимала.

Відклали, бо для впровадження потрібні інвестиції та відповідні фахівці. Для створення диференційних карт обов’язково потрібно залучати агронома, причому того, хто давно працює і знає поле. Програма за зонами продуктивності (зазначено до 10 градацій, але зазвичай їх 3‒4) дає вкрай неточні рекомендації, цього замало. Все одно треба знати поле, знати ґрунти. Десь є схил, десь западина, інші нюанси. Потрібно аналізувати візуально всі ці речі, створювати детальну карту. А це справа творча, вона займає багато часу. 

― Як загалом справи з інвестиціями? Нині аграрії скаржаться, що дуже обмежені в коштах.

― Після повномасштабного вторгнення ми інвестуємо лише в короткострокові проєкти ― максимум два роки окупності.

Якщо говорити про інвестиції, то зараз практично всі наші колеги вкладають гроші у будівництво елеваторів. Зберігання зерна на сьогодні ― велика проблема для багатьох господарств. Ходять чутки, що деякі фермери купують хати в покинутих селах, знімають з них дахи і засипають туди зерно. Я таке чув не один раз, хоча на свої очі не бачив. 

У нас теж є проблема зі сховищами. Один з наших елеваторів, розташований на Сумщині, ми поки не експлуатуємо. Він розмыщений поряд з кордоном, де постійні обстріли. Це великий елеватор, побудований у 2019 році. Його потужність 1200 т зерна на добу. Там ми зберігали й досушували зерно як своєї компанії, так і сторонніх контрагентів. На жаль, зараз елеватор не працює і питання із зерносховищами потрібно розв’язувати. 

― Ви у 2022‒2023 роках не мали посівів кукурудзи. З чим пов’язані такі зміни? Адже раніше кукурудза була однією з ваших ключових культур.

― Сівозміну ми змінили в Київській, Чернігівській і Сумській областях — збільшили площі під соняшником, замість кукурудзи. Пов’язано це з дорогим доробленням кукурудзи та дорогою логістикою. Останні два регіони дуже вологі, й показники зерна кукурудзи з тих регіонів, відповідно, також. Якою буде ситуація з газом і вартістю на нього, ми не розуміємо. Дороблення соняшнику значно дешевше. Але із соняшником були свої труднощі, нам довелося наймати велику кількість комбайнів для збирання врожаю в дуже короткі терміни.

У Чернігівському регіоні у 2022 році ми сіяли гречку, щоб забезпечити країну цією крупою та не допустити харчової кризи. Але не ми одні ухвалили таке рішення, тому хороша ціна на гречку була тільки до закінчення жнив, а далі впала нижче собівартості й досі тримається на низькому рівні, оскільки пропозиція значно перевищує внутрішній попит. 

― Яка ситуація в компанії з персоналом?

― Критична. Багато наших працівників або самостійно пішли служити в ЗСУ, або були призвані на військову службу. Якщо раніше в екіпажі у нас було дві людини на одиницю техніки, то зараз на десять тракторів вісім механізаторів, тобто техніки більше, ніж людей. 

Нам довелося набирати на роботу людей непризовного віку, пересаджувати зі старої техніки на сучасну, був потрібен супровід інженерів, навчання в короткі терміни. Загалом упорались, але через цю ситуацію не встигли на 100% наповнити базову систему управління даними SMS™ Advanced, що впроваджена для картування всіх агрооперацій, які ми проводимо.

Так, у нас є побажання до ідеального працівника, є розуміння, яким він має бути. Для механізатора ― збільшення наробітку та полегшення умов праці, для бухгалтера ― відмова від Excel і перехід на Power BI й отримання всіх актуальних оперативних даних. Те саме стосується і представників інших спеціальностей. Водночас нині потреба в людях як ніколи значна. Тож головне ― бажання працювати й набувати нових знань, все інше додасться.

― Частина ваших полів розміщена в Миколаївській області. Яка там ситуація нині? Ці поля обробляють?

― У Миколаївській області ми тривалий час не мали доступу до своєї техніки, баз. Не мали змоги вийти в поля. У районі межування з Херсонською областю, де в нас поля і база, постійно йшли обстріли. Доступ до свого Миколаївського кластеру ми отримали лише після звільнення правобережжя Херсонської області у листопаді 2022 року. Це 13 тис. гектарів земель і три виробничі бази з техпарками та зернотоками. На жаль, більша частина техніки відновленню не підлягає. Частину техніки вкрали окупанти. З усієї техніки була знята електроніка, зокрема модулі управління, не поодинокі випадки, що залишився лише каркас.

У кластері було близько 110 дощувальних машин. До більшості з них не було тривалий час доступу через заміновані території. Після проведеного розмінування і попереднього аналізу можу сказати, що практично всі машини потребують доволі великих інвестицій на відновлення, а частина просто заміни. Наразі лише 25% машин повністю відновлено. 

Наша компанія зосереджена на тому, що в наших силах. Аналізуємо, де можна оптимізувати технології, заощадити, підвищити ефективність. Також завдяки тому, що є перехресні поруки (підприємства, які не в прифронтових зонах), маємо можливість отримати кредитування для підприємств на прифронтових територіях.

― Які плани маєте на найближчі кілька років?

― По-перше і далі робити те, що робимо зараз. Щодо цифровізації та диджиталізації ― плануємо повний електронний документообіг з переходом на Paperless. Це надійно, бо електронні документи зберігаються в зашифрованому вигляді на серверах, резервуються і не можуть бути втраченими. Зручно: документи можна структурувати на власний розсуд. Наприклад, за темами чи контрагентами. 

Є в планах також, там де можливо, відмовитися від ноутбуків, стаціонарних комп’ютерів, столів. Звичайно, що бухгалтеру та економісту потрібні ноутбуки з великими екранами, вони з ними й залишаться, а там, де від працівника потрібна мобільність, перейдемо на планшети. Це стосується передусім спеціалістів, що працюють в полях.

Наша програма максимум ― це ІТ-інтеграція вусіх процесів в єдине ціле: від вирощування до перероблення та отримання кінцевої продукції. На сьогодні це повністю ще не зроблено, але я бачу, що це конче потрібно, треба поєднати всі процеси й визначити точки контролю. І це буде хороша підказка та підтримка для наших працівників, бо вони матимуть цілісну інформацію, яка зберігається в єдиній системі, чітку та структуровану. Цього і прагнемо.