Точність в «Епіцентрі»

Компанія «Епіцентр Агро» практикує на своїх полях диференційний висів та диференційне внесення добрив. Про здобутий досвід, проведені досліди та отримані висновки щодо диференційного висіву кукурудзи і соняшнику розповів Валерій Скорик, керівник відділу агрохімічного супроводу компанії «Епіцентр Агро».

— Валерію, із чого саме в компанії «Епіцентр Агро» починали впровадження диференційного висіву та диференційного внесення добрив і на що треба звертати увагу, щоб отримати віддачу від цієї новації?

— Диференційним висівом та диференційним внесенням добрив ми займаємося з 2018 року. Історично в нас розробкою і впровадженням цього напряму займається відділ агрохімічного супроводу. Починали з висіву гібридів кукурудзи з різною густотою. У результаті побачили, що деякі гібриди мають компенсаторну здатність, тобто добре відгукуються на зміну густоти висіву, а інші, навпаки, не реагують на диференціацію.

Трохи пізніше, після знайомства з компанією OneSoil, ми почали тестувати диференційний посів різних культур. Ми активно застосовуємо диференційний висів за картами-завданнями та збирання з картографуванням врожайності.

Якщо говорити про фактори успіху диференціації, то, з нашого досвіду, я б виділив такі основні складові: правильне визначення та аналіз зон продуктивності; коректне створення робочої карти-завдання (встановлення, перевірка сумісності з монітором трактора, контурів, одиниць виміру); порівняння заданих та фактичних норм висіву; картографування врожайності та перевірка коректності заданих норм висіву.

— Ви говорите, що однією з основних складових якісного дифвисіву є правильне визначення зон продуктивності, а що впливає на продуктивність?

— На продуктивність поля впливає кілька факторів: рельєф, агрохімічні показники, розташування та конфігурація поля, щільність ґрунту. Якщо з агрохімічними показниками певною мірою ми можемо працювати, змінюючи вміст поживних речовин (внесення відповідних мінеральних чи органічних добрив, вапнування тощо), то рельєф і розташування поля — це те, що ми змінити не можемо.

Одна справа, якщо ми маємо практично рівне поле, де перепад висот становить не більше ніж два градуси, тож воно буде рівномірно прогріватися та освітлюватися. Такі ділянки — найбільш стабільні та продуктивні, як правило, різниця NDVI тут незначна.

Поширена ситуація, коли поле розташоване на схилах. Тоді на деяких його ділянках ґрунт не буде прогріватися рівномірно навіть у пікові моменти сонячного дня. Або, навпаки, на полі може бути таке собі підвищення, яке прогріватиметься рівномірно по всій площі, однак в зоні навколо підвищення рослинам буде не так комфортно. Наприклад, якщо взяти поле, де перепад висот у 55 м, різниця в NDVI цього поля може становити від 0,31 до 0,62 (додам скріни для прикладу). А різниця вже навіть у 0,15 одиниці є істотно, тобто дає достовірні відмінності.

Інакше кажучи, варіантів конфігурації полів та, відповідно, бази для диференціації безліч. Кожне поле слід розглядати індивідуально, не покладаючись лише на знімки вегетації.

— Які програми, платформи та застосунки ви використовуєте?

— Ми користуємося цифровими інструментами OneSoil, Cropwise Operations, Climate FieldView.

Climate FieldView здебільшого використовуємо для збору даних і створення карт продуктивності на базі картографування урожайності. OneSoil — для створення карт завдань і аналізу зон продуктивності.

В ідеалі необхідно максимізувати наявність карт урожайності. Якщо ми маємо карту врожайності, то можемо завантажити її на будь-яку платформу і надалі мати значно більш достовірні карти завдань.

Зазначу, що цифрові платформи — лише частина інструментарію для коректного визначення зон продуктивності та побудови карт завдань. Не варто нехтувати візуальним оглядом поля, адже це дозволяє впевнитись у коректності трактування зон продуктивності. Наприклад, зона з високим NDVI не завжди може бути високопродуктивною: ділянка може бути забур’яненою через огріх обприскувача або падалицю попередньої культури, що спричинить вище значення NDVI, ніж у середньому на полі.

— Щоб довести економічну доцільність дифвисіву, господарства нерідко спочатку тестують його на дослідних ділянках. Як ви закладаєте досліди?

— Щоб правильно закласти дослід, необхідно вибрати поле, яке можна розбити на однакові за площею ділянки і прокласти там контрольні лінії.

Що можемо робити за допомогою платформи OneSoil для визначення зон продуктивності:

• визначаємо сезони;
• перевіряємо наявність поділу полів;
• виявляємо та усуваємо знімки хмари та тіні;
• знаходимо інтервал відповідних дат на основі фенофаз розвитку рослин;
• оцінюємо стабільність зон.

Так створюємо мультисезонну кореляційну матрицю.

— Яку техніку використовуєте, зокрема які сівалки? Як це впливає на точність висіву?

— Сіємо переважно сівалками точного висіву Horsch Maestro 24 SW з тракторами Fendt та моніторами Trimble. Менше застосовуємо техніку Kinze з компонентами Precision Planting.

Ми брали окремі експериментальні ділянки й сіяли культури з різною нормою висіву в кожній зоні продуктивності. Майже на всіх полях кількість отриманих сходів рослин збігалася із запланованою густотою висіву згідно з картою завдань. На двох полях отримали незначні розбіжності між заданою нормою висіву та фактичною кількістю рослин через низьку енергію проростання насіння (норму висіву та інтервал було дотримано). Тож врахування посівних якостей насіння — обов’язкова процедура не лише для традиційного, а й диференційованого висіву.

— Як підбираєте норми висіву кукурудзи залежно від зонування полів?

Враховуємо специфіку гібридів, які висіваємо, оскільки є гібриди компенсаторні, які добре відгукуються на зміну густоти висіву, а інші, навпаки, гірше реагують на диференціацію. За потреби беремо до уваги рівень вологозабезпечення полів для уточнення базової норми висіву.

Наразі дотримуємося філософії зниження норми висіву в непродуктивних зонах. Проводимо аналіз низькопродуктивних зон кожного поля та визначаємо подальшу стратегію роботи з такими ділянками (знижуємо норми, не намагаючись «підтягнути» зону, або здійснюємо агротехнічні заходи та нівелюємо нерівномірність, підвищуючи продуктивність зони).

— Чи пробували дифвисів на соняшнику? Наскільки активно ця культура реагує на зміну густоти?

Так, диференційований висів на соняшнику практикувався. Крок диференціації застосовували на рівні 10 тис. насінин на гектар в діапазоні норми висіву від 35 до 75 тис. насінин на гектар. По частині гібридів незалежно від зміни норми висіву бачили зміну врожайності в межах статистичної похибки.

У підсумку, якщо кукурудза активно реагує на диференційний висів і тут він потрібен, то для соняшнику я б рекомендував підбирати оптимальну норму висіву залежно від продуктивності поля в цілому.

— Які маєте плани щодо подальшого впровадження елементів точного землеробства?

— Плануємо протестувати дифвисів для сої. У дослідженнях із різними нормами висіву сої різниця у врожайності була невелика, але на меншій густоті вміст протеїну був більшим.

Довідка про компанію:

«Епіцентр Агро» — потужний виробник сільськогосподарської продукції серед десяти найбільших латифундистів України. Компанія консолідує виробничі активи аграрного напрямку групи «Епіцентр К» та розвивається за моделлю екологічного агрохабу.

Під управлінням професійної команди є понад 167 тис. гектарів родючих земель з розвинутою інфраструктурою для реалізації проєктів рослинництва, 16 елеваторів з потужністю зберігання понад 1,8 млн тонн, 11 молочнотоварних ферм, сучасна агрохімічна лабораторія аналізу ґрунту та сертифікований насіннєвий завод.

Також в арсеналі компанії — власний парк техніки, що забезпечує безперебійну ефективну логістику. У ньому є 133 автозерновози та 50 олієвозів виробників Volvo, Мercedes, Scania з причепами Schmitz Cargobull.