Точні рекомендації для аграрного бізнесу

Сучасні технології завжди на часі, адже оптимізація виробничих процесів зможе суттєво вплинути на подальше успішне ведення сільського господарства.

Нинішня ситуація в країні напружена, так чи інакше зазнали змін всі господарства нашої країни. Яких кроків сьогодні мають дотримуватися фермерські господарства?

О. В.

В Україні внаслідок розв’язаної росією війни багато господарств та аграрних компаній (наша не виняток) зіткнулися з низкою проблем: неспроможність здійснювати господарську діяльність на частині або всіх землях через окупацію, мінування тощо; дефіцит персоналу через відтік працездатного населення до лав ЗСУ, або до інших, більш безпечних регіонів; дефіцит обігових коштів та ТМЦ; обмежені можливості реалізації вирощеної продукції. Все це змусило переглянути технологію в бік екстенсифікації — відмови від другорядних операцій та внесення лише найнеобхідніших ЗЗР, застосування диференційованого підходу до сівби та економного внесення мінеральних добрив.

Як війна в Україні вплинула на роботу господарства? Наскільки гострим постає питання добрив, насіння тощо. Чи змінилися постачальники добрив, насіння, можливо, перейшли на інші схеми внесення добрив, зменшивши норми?

О. В.

Війна в Україні значно вплинула на роботу ІМК. На початку березня понад половина земель компанії на Чернігівщині та Сумщині були окуповані. Початковий план сівби на 2022 рік включав поля лише нашого Полтавського кластера (близько 18 тис. гектарів). Також наш Чернігівський елеватор був сильно пошкоджений під час обстрілів Чернігова ворожою артилерією та авіацією. Але нам пощастило: ЗСУ змусило окупантів зробити «жест доброї волі» і наприкінці березня — на початку квітня звільнити Київщину, Чернігівщину та Сумщину, давши нам можливість засіяти 88 тис. гектарів зі 120 в обробітку компанії. Ми були змушені 32 тис. гектарів залишити незасіяними через те, що не мали змоги своєчасно провести розмінування.

Насінням та мінеральними добривами під сезон-2022 встигли себе забезпечити ще до початку війни, тому глобальних проблем із ТМЦ не було. Звісно, дещо змінились умови роботи з постачальниками, але перелік залишився в основному незмінним, адже нас з ними пов’язує багаторічна плідна взаємовигідна співпраця. Плануємо продовжити роботу з ними і на наступний сезон.

Якими були цьогорічні весняна посівна та жнива?

О. В.

Сівбу вдалось у сезоні осінь-2021 — весна-2022 здійснити лише на близько 73% площ компанії. Та на зазначених площах посівна кампанія було проведено в оптимальні строки і з дотриманням усіх необхідних технологічних норм та вимог, благо ІМК на 100% забезпечена високопродуктивною ефективною технікою для здійснення передпосівної підготовки ґрунту, сівби та захисту посівів. Результат якісної роботи під час сівби вже можемо оцінити по отриманому рекордному врожаю озимої пшениці за всі 15 років господарської діяльності компанії (67 ц/га на площі понад 18000 га), а також по доброму стану, в якому перебувають нині посіви соняшнику та кукурудзи.

Уже сіємо озимину під урожай-2023. Засіяли понад 50% запланованих під озиму пшеницю площ, а також готуємося до жнив ярого клину, який плануємо розпочати в третій декаді вересня з обмолоту соняшнику.

Цьогоріч деякі господарства робили вибір на користь вирощування соняшнику. На які культури роблять акцент в компанії IMK?

О. В.

Протягом останніх років ІМК сконцентрувала свою увагу на вирощуванні трьох культур: кукурудзи, соняшнику та озимої пшениці. З огляду на поточну ситуацію, ми прийняли рішення і далі вирощувати ці культури, але на 2023 рік заплановано зменшення площі під кукурудзою через її великий вал з одиниці площі та необхідність сушіння на користь озимої пшениці та соняшнику — культур з нижчою (або взагалі без) необхідністю сушіння після обмолоту, а також з нижчою продуктивністю з гектара за аналогічної або вищої, ніж у кукурудзи, рентабельності.

Розкажіть про досвід впровадження елементів точного землеробства в компанії IMK. Чи робите цифровий аналіз ґрунту, картування врожайності? Як це впливає на заощадження людських та матеріальних ресурсів?

М. Г.

Досвід доволі вдалий, враховуючи розвиток напряму точного землеробства в компанії ще з 2017 року. Основна частина рентабельних і продуктивних проєктів та елементів ТЗ були успішно впроваджені й вже працюють. І в цьому велика заслуга як керівництва компанії, яке вбачало в цьому низку прогресивних та економічно рентабельних чинників, так і виробничого блоку, який підхопив цю швидку тенденцію розвитку точного землеробства на підприємствах і є активним учасником процесів і користувачем впроваджених продуктів.

Перерахувати всі впроваджені елементи, звичайно, можна, але не вбачаю в цьому нагальної потреби, оскільки більшість з них вже є звичним сьогоденням і працює як годинник. Проте можу сказати, що було б цікаво у найближчому майбутньому там, де війна зробила ближчими перспективи ширшого застосування деяких технологій, про запровадження яких у компанії почали говорити ще кілька років тому. Це випробування технології сканування листкової поверхні з одночасним внесенням добрив як на розкидачах мінеральних добрив, так і на самохідних обприскувачах. Це технології вибіркового або точкового обприскування смітної рослинності (бур’янів) на полі, через зростання резистентності яких до наявних діючих речовин доводиться підвищувати норми внесення препаратів.

Цього року планували і далі проводити меліорації кислих ґрунтів на полях найпівнічнішого кластера ІМК, під який восени провели аналіз ґрунту на 8000 га та на частині площ вже внесли диференційно меліоранти за допомогою спеціалізованого агрегату, купленого під цей проєкт.

Картографування врожайності є одним із першочергових елементів впровадження точного землеробства, фундаментом побудови диференційних карт та підтверджувальним джерелом застосування технологій на полях, тому, звичайно, картографування врожайності в компанії є важливою складовою процесу. За останні два роки, нам вдалося вийти на результат 90−95% закартографованих площ у ІМК завдяки залученню обладнаних системами картування врожайності комбайнів контрагентів. Історія карт наших полів може нараховувати від 3 до 5 карт на одне поле, що забезпечує нас якісними даними для аналізу, формування зон продуктивності та подальшої роботи з цими зонами.

Чи застосовують в компанії цифрові платформи та які саме? Як цифрові платформи можуть полегшувати роботу в господарстві?

М. Г.

Цифрові технології вже давно стали допоміжними супутниками у різних сферах роботи, зокрема і в агросекторі. Ще з 2017 року в компанії активно використовують моніторингові та геопросторові платформи для відстеження, акумулювання, контролю та аналізу великих обсягів даних, таких як: врожайність, сівба, внесення ЗЗР, аналіз ґрунту, результати аерофотозйомки полів дронами, супутникові знімки тощо. Основними нашими платформами є операційний центр My JohnDeere та JDLink, геопортал Preagri, онлайн-платформа OneSoil та платформа моніторингу техніки Wialon. Ці сервіси дають можливість повністю відстежувати та контролювати всі виробничі польові та логістичні операції, візуалізувати кожну точку та полігон поля для оцінки якісних та кількісних характеристик опрацьованих виробничих операцій, здійснювати аналіз та планування на основі отриманих даних, відстежувати зміни вегетації та розвитку культур.

Все це в поєднанні дає можливість якісно контролювати налагоджені процеси, оперативно реагувати на різні відхилення в процесах, будувати стратегії розвитку процесів. Робота в цих сервісах налаштована на загальний результат компанії, тобто на підвищення ефективності та продуктивності виробництва, що надалі несе за собою економічний ефект внаслідок оптимізації витрат, економії та раціонального розподілення.

Розкажіть про досвід впровадження диференційованої сівби та диференційованого внесення добрив. Яку техніку використовуєте в господарстві, чи переобладнуєте /удосконалюєте посівну техніку, обприскувачі?

О. М.

В ІМК впроваджуємо диференційоване внесення ТМЦ вже понад три роки. В сезоні-2022 посіяли та внесли добрив зі змінною нормою на площі 25 тис. гектарів. Для порівняння, минулого сезону було 19,6 тис. гектарів. Згідно з нашими дослідами, найбільш прибутковою культурою є кукурудза, тому вона становить 70% цієї площі, решта озима пшениця та соняшник. Також у 2022 році ми вимушено використовували цю технологію для безболісної економії азотних добрив на кукурудзі шляхом зменшення норми внесення азоту в тих зонах поля, де добрива мали найнижчу окупність. Загалом зекономили 200 т добрив на 4000 га.

Цикл роботи диференційованого внесення ТМЦ такий:

1) створення карт-завдань у програмному забезпеченні Yield;

2) завантаження карт-завдань на монітори техніки (John Deere 4600, 2630), віддалено за допомогою програми MyJohnDeere;

3) виконання операції. Ми використовуємо сівалки Horsch Maestro (SW, SX) та Horsch Pronto (SW, DC) та переобладнані сівалки Precision Planting. Для внесення добрив — розкидачі Amazone ZGTS10000, KDS Fliegel

Чи застосовуєте дрони в господарстві?

Б. К.

Ми вже давно активно використовуємо дрони для скаутингу культур та для актуалізації контурів полів. А в останні три роки дедалі частіше проводимо внесення ЗЗР за допомогою дронів-обприскувачів.

Я не думаю, що дрони — це прямі конкуренти самохідним обприскувачам, швидше, вони конкуренти традиційній авіації. Та оскільки в умовах війни використання авіації взагалі неможливе, то дрони цього року фактично стали безальтернативним варіантом для внесення ЗЗР на високих культурах у пізніх фазах. Насправді флот дронів доповнить парк «самохідок» та є їхньою альтернативою за певних умов. Також усі інновації в технології обприскування розробляють саме на традиційних обприскувачах — системи ідентифікації рослин та шкідників й точкове обприскування, регулювання краплі тощо.

Тому ринок дронів розвиватиметься, але в найближчі десять років не витіснить самохідні обприскувачі.