Точне землеробство як мистецтво

Впровадження технологій точного землеробства в компанії «Кусто Агро» — це бальзам на душу кожного перфекціоніста. Тут і системність, і злагодженість, неймовірний ентузіазм і жага до нового, тверезі оцінки та розрахунки, і водночас — величезний простір для творчості.

«На полі неможливо працювати за певним шаблоном, — пояснює свою позицію Сергій Дзюмка, директор з питань диспетчеризації та моніторингу „Кусто Агро”, — навіть якщо в певний сезон ми отримали дуже добру врожайність, то це не означає, що цей результат можна взяти за основу. Адже на нього впливає безліч факторів: забезпечення вологою, кількість сонця, час посіву і збирання. Відповідно, ми постійно аналізуємо ситуацію і ухвалюємо рішення. У нас достатньо велика площа в обробітку, тож помилка може коштувати великих грошей».

Сергій детально розповів про етапи впровадження інновацій в компанії, тож це інтерв’ю — набір підказок для всіх, хто тільки починає цифровізацію свого господарства.

— Сергію, коли і як у компанії «Кусто Агро» почалося впровадження точних технологій землеробства? Якою була ваша роль у цьому процесі?

У компанію «Кусто Агро» я прийшов у 2013 році на посаду головного диспетчера, тож у мене була змога зібрати команду. На той момент у компанії почалося оцифровування земельного банку та впровадження GPS‑моніторингу.

Спочатку визначили межі кожного поля. Ми мали бути певні, що працюємо саме на своїх полях, обчислили точну кількість гектарів кожної ділянки й площу господарства в цілому. При цьому використовували систему RTK, яка дає змогу отримувати поправки до вимірювань із сантиметровою точністю.

Встановили на техніку GPS‑трекери, поступово встановлювали датчики рівня пального. До речі, система шифрування полів у компанії не змінилася до сьогодні. Приблизно в той самий час, у 2013–2014 роках, ми почали вивчати платформу Cropio, яка нині має назву Cropwise. Теж підійшли до цього ґрунтовно: познайомилися зі спеціалістами платформи, провели кілька зустрічей і після цього ухвалили рішення про співпрацю.

На мою думку, перший етап впровадження цифрових технологій у нас в компанії був максимально наближеним до ідеалу.

— Десять років тому всі ці новації були для українських аграріїв маловідомими. Що стимулювало компанію інвестувати в них?

Ми розуміємо, що від якості виконання кожного окремого процесу залежить ефективність роботи всієї системи. Наша компанія — інноваційна, тож ми одразу були орієнтовані на передові рішення. Для нас важливий системний підхід — це той базовий принцип, з яким компанія «Кусто Агро» зайшла працювати в Україну. Колектив у нас молодий, амбітний, тож нам цікаво працювати з новими платформами. Це неймовірно, коли є можливість створити з нуля великий інноваційний проєкт, причому зробити його так, як ти це бачиш і розумієш. Свобода творчості була для нас величезним бонусом, ми відчували довіру керівництва.

— Яким був наступний крок у впровадженні точних технологій?

Далі ми налаштовували процеси. Відстежували, щоб не було дублювання функцій в різних програмах, щоб усі операції виконувалися відповідно до плану і жодна з них не губилася. Тобто ми щодня звіряємо, чи все на полі відбувається за графіком.

Переломний момент у впровадженні точних технологій в компанії відбувся у 2018 році. Саме тоді ми придбали сівалку, обладнану системою Precision Planting. У той самий час почали знайомитися з цифровою платформою Climate FieldView. Для нас це був справжній прорив, буквально революція. Адже ми отримали змогу бачити кожну насінину, закладену сівалкою в ґрунт, і проблема пересіву зникла з порядку денного. Мені здавалося, що це неможливо. Але це було саме так.

Треба розуміти, що в точному землеробстві всі елементи працюють у тісній зв’язці. Скажімо, якщо вже ми почали використовувати точну сівалку, то для її коректної роботи обов’язково потрібно коригувати сигнал системами RTK, щоб трактор вів агрегат максимально чітко. Трактор має фіксувати кожен свій прохід, щоб між проходами була стала відстань, сталі інтервали.

— Як розв’язали питання із сигналом?

Пробували користуватися сигналом різних провайдерів, однак у 2018 році зупинилися на компанії, що є лідером ринку, і працюємо з нею до сьогодні.

— Після знайомства з точною сівалкою, мабуть, у вас з’явився інтерес до іншої точної техніки?

Так, а крім того, у 2019 році земельний банк компанії зріс вдвічі, з 12 до 24 тис. гектарів. Було очевидно, що нам потрібно збільшувати технопарк. Відповідно, ми придбали нові сівалки, розкидачі добрив, трактори й три самохідні обприскувачі. Нову техніку купували в комплектаціях, що вже передбачала наявність багатьох функцій.

Цей етап потребував значної кількості інвестицій. Загалом 2019 рік був для нас неймовірно завантаженим у плані роботи.

— Скільки людей працює у вашому відділі диспетчеризації та моніторингу?

У нашому відділі троє диспетчерів, зокрема в штаті є головний диспетчер та інженер із диспетчеризації. Кожен диспетчер веде певний напрям (Cropwise, класична диспетчеризація GPS, точне землеробство), але часом вони підстраховують одне одного.

Як бачите, наш відділ відносно невеликий, він належить до напряму ТПМРР (Технології, Процеси, Моніторинг Ризиків та Ресурсів).

Наприклад, диспетчер по роботі з Cropwise адмініструє інформацію, яка надходить із цієї системи, і надає про кожну культуру близько п’яти звітів. Він звітує про ті поля, які відстають у розвитку, зазначає, на що потрібно звернути увагу. Також диспетчер аналізує звіти щодо виконаних робіт, які формує програма. Він зазначає, що були допущені, на яких полях робота була виконана недосконало. Фотота відеоінформацію в разі потреби диспетчер використовує під час складання звітів.

Ми задіяли в компанії певний «блок тривоги». Агроном робить скаутинг, виявляє проблему і фіксує тривогу в Cropwise. Далі на її основі формується службова записка на зміни до технологічної карти. Керівник виробничого напряму визначає дії для виправлення ситуації, прописуються строки виконання заходів для агронома поля, а диспетчер контролює своєчасність їхнього виконання.

— На якому етапі впровадження точних технологій «Кусто Агро» перебуває нині?

Зараз ми займаємося розвитком і вдосконаленням взаємодії всіх систем, вчимося отримувати максимум від функціонала вже придбаних машин і агрегатів.

Окрім сівалки, в парку точної техніки маємо три самохідні обприскувачі: Case і John Deere, придбані у 2019 році. Щоб забезпечити роботу техніки лише в рядках просапних культур, не пошкоджуючи рослини, обприскувачі обладнані камерою і сенсорними датчиками. Крім того, вони мають функцію пофорсункового відключення і контролю виливу робочого розчину.

До цього ми мали кілька обприскувачів Case, які вирішили дообладнати для посекційного відключення форсунок і контролю норми виливу.

Крім того, на всі наші обприскувачі ми самостійно встановили метеостанції, які вимірюють вологість повітря, швидкість вітру, температуру. Усі ці дані автоматично завантажуються в систему Cropwise. Тепер, коли в нас виникають питання до якогось препарату, ми можемо проаналізувати погодні умови, за яких його було застосовано. Коли обприскувач виходить у поле, перше, що робить його оператор, — перевіряє, чи умови для роботи, тобто погода, відповідають нормам.

Так само ми працюємо з функціоналом техніки для збирання. Усі наші комбайни обладнані датчиками вологості й врожайності. Ми придбали два комбайни у 2019 році, наступного року — ще чотири, крім того, частину комбайнів орендуємо. Починаючи з 2019 року, ми закартографували дані щодо врожайності на всій площі, щоб знати неоднорідності своїх полів і розуміти, як працювати саме в нашому регіоні саме на наших ґрунтах.

Карти з результатами проведення трьох операцій — сівби, обприскування і збирання — відображаються в системі Climate FieldView. Це дуже зручно, адже в такий спосіб ми можемо простежити історію поля протягом сезону і зробити висновки щодо ефективності наших рішень.

— Особливу увагу ви приділяєте аналізу структури та щільності ґрунтів. Можете розповісти детальніше, які інструменти для цього використовуєте?

На знаряддях для обробітку ґрунту, зокрема на дискових боронах, плугах і глибокорозпушувачах, встановлені ультразвукові датчики. Їх можна порівняти із системою парктронік у легкових автомобілях. Ці датчики вимірюють відстань до поверхні ґрунту.

Цікаво те, що більшість моїх колег жаліється на ці датчики, тобто їм не вдалося запрограмувати їх на коректну роботу.

Натомість у нас на всій техніці, яка занурює свої робочі органи в ґрунт на 15 см і глибше, ці датчики показують себе чудово. Звісно, ми проводили відповідні експерименти, виїздили на поле, звіряли реальну глибину з показниками датчиків і результатом лишилися задоволені.

Чому для нас такі важливі ультразвукові датчики? Вони дозволяють проконтролювати, чи не занадто мілко механізатор повів знаряддя під час обробітку ґрунту. Адже від якості обробітку буде залежати якість проведення всіх подальших операцій, зокрема сівби.

Також маємо в арсеналі пенетрометр для перевірки ґрунту на ущільнення. Свого часу ми перевірили ним всі ділянки, а коли проаналізували зібрані дані, то дійшли висновку, що час від часу практично скрізь потрібно запускати глибокорозпушувач, хоча б раз на 2–3 роки, і збільшили кількість глибокорозпушувачів у парку техніки. Ще до придбання пенетрометра ми мали досвід в одному з наших підприємств, де на полях з року в рік в одних і тих самих місцях утворювалися так звані блюдця. Після того, як ми провели глибоке розпушування, корисна площа поля, де ми змогли зібрати врожай, істотно збільшилася. Це було дуже показово.

Ми чергуємо оранку з глибоким розпушуванням залежно від ситуації на полі. Наприклад, один рік проводимо глибоке розпушування на глибині 38 см, другий рік — на глибині 40 см, а на третій рік пускаємо по цьому ж полю плуг. Питання в тому, що в разі використання лише однієї технології ґрунт буде постійно ущільнюватися на рівні максимального заглиблення робочих органів. Чергування технологій і глибини дає змогу уникнути цієї проблеми.

Ми також пробуємо експериментувати із системами ноу‑тил і стрип‑тил. Маємо кілька експериментальних полів, де з року в рік вирощуємо культури за цими технологіями, щоб зрозуміти, наскільки вони для нас перспективні й ефективні саме в цих локаціях і умо‑ вах клімату. Однак станом на сьогодні не плануємо переходити на ці системи в більших масштабах.

— У контексті теми про ущільнення ґрунту: чи не планували запровадити в господарстві колійну технологію?

З 2020 року наша техніка рухається по полю за визначеним маршрутом, тобто нанесеними лініями АВ. Приблизно 10% полів щороку змінюють конфігурацію через вибуття певних пайовиків або прибуття нових. Тому на цих полях потрібно прокладати маршрути для техніки заново, щоб мінімізувати кількість розворотів і проїздів.

— Одна з базових речей в точному землеробстві – розуміння складу ґрунту, адже на цій основі складаються карти завдань для висіву і внесення добрив. Чи приділяють увагу цьому питанню в «Кусто Агро»?

Звісно, агрохімічний аналіз полів ми почали проводити ще у 2015 році, тож сьогодні 90–95% наших ділянок обстежені. Власної лабораторії не маємо, співпрацюємо з партнерами на аутсорсингу. Утім, маємо техніку для відбору проб (пікап зі встановленим на нього пробовідбірником) і карти завдань для виконання цієї операції, а вже відібрані проби відправляємо на аналіз.

— Понад двадцять тисяч гектарів – це значна площа, яка потребує не лише великої кількості техніки, а й великої кількості обслуговчого персоналу для неї. Як саме оператори техніки, які працюють безпосередньо в полі, сприймають впровадження точних технологій?

Щоразу, коли ми впроваджуємо якусь новинку, нас мучать сумніви: а чи будуть наші працівники цим користуватися, а чи буде ця технологія корисною?

Буду відвертим, не завжди всі новинки сприймаються на ура. Однак із часом все змінюється. Скажімо, нині наші оператори техніки вкрай незадоволені, якщо відбувається збій в роботі налаштувань або є проблема зі зв’язком і їм потрібно самостійно прокладати лінії руху полем. У таких випадках вони одразу телефонують диспетчеру, адже вони звикли, що лінії АВ прокладаються автоматично.

Оператори обприскувачів звикли, що вони мають виїхати на поле із заправленим баком, при цьому вже має бути визначено, на якому полі треба працювати. Завдання оператора — вибрати потрібне поле в системі, а решта вже має бути запрограмована: лінія руху АВ, карта поля тощо. І оператори вже не хочуть виконувати додаткову роботу.

Маю цікавий приклад, коли наш водій бензовоза, якому вже за 60 років, змінив свій телефон з кнопкового на сенсорний і попросив встановити йому додаток Cropwise. Він хотів бачити, де саме знаходиться техніка на полі, щоб йому не потрібно було щоразу телефонувати операторам комбайнів чи тракторів і дізнаватися, де вони перебувають у конкретний момент часу.

— Які саме результати в плані підвищення врожайності чи якості продукції дало вам запровадження точних технологій? Чи проводили ви відповідні порівняльні експерименти?

Звісно, ми проводили порівняльні експерименти та економічні розрахунки. Передусім технології точного землеробства дозволяють нам ефективно планувати технологічні процеси та закупівлі. Наприклад, завдяки точному висіву ми не висіваємо більше, ніж планували, уникаємо загущень у зоні стиків та пересівів. Коли культура загущена, її врожайність просідає на 30%, тобто без загущень ми отримуємо рівномірний урожай по полю і потенційно більший, ніж із загущенням. Крім того, аналіз ґрунтів, рівномірності ділянок та щільності ґрунту допомагає обирати оптимальну технологію для підживлення та ефективне прогнозування закупівлі й використання добрив.

Щодо дослідів, то протягом трьох років ми експериментували з нормами внесення добрив та з нормами виливу робочих розчинів ЗЗР, однак не помітили прямолінійної залежності між економією та врожайністю на виході. Кліматичні умови різні, погодні умови різні, а ще не завжди доцільно зменшувати кількість добрив. Тому зараз використовуємо різні норми внесення на неоднорідних ділянках (враховуємо наявність мочарів тощо).

Завдяки тому, що обприскувачі обладнані датчиками та камерами, під час внесення ЗЗР ми не пошкоджуємо просапні культури, що дає змогу очікувати на збільшення врожайності на рівні 2–4%.

З висівом ще продовжуємо експериментувати. Скажімо, приблизно 50% площ під соняшником у 2023 році були посіяні сівалкою точного посіву із застосуванням диференційних норм. З огляду на історії полів, на певних ділянках ми збільшували норму висіву, на інших — навпаки, зменшували. Очікуємо на позитивний результат.

— У 2020 році ви отримали нагороду за найбільшу кількість даних, зібраних з одного поля за допомогою платформи Fieldview. Чи складно було за неї змагатися?

Ми не ставили перед собою мети перемогти в змаганнях. Секрет у тому, що наша команда активно співпрацює з розробниками платформи Climate FieldView. Ми створили з ними спільний чат, де оперативно розв’язуємо всі питання, тобто даємо максимальний фідбек, як ми користуємося платформою і в чому нам допомагають отримані дані. Наша активність була відзначена нагородою Golden Fieldview drive 2020, тобто маємо золоту шайбу.

— Чи є у вас досвід використання дронів?

З дронами ми працювали у двох напрямах: моніторинг полів і обприскування. Активно проводили моніторинг до початку повномасштабного вторгнення, зараз — лише точково.

Ми придбали власний дрон для проведення обприскування. Однак я не можу сказати, що наш досвід був позитивним. Ми зрозуміли плюси й мінуси технології, утім, для наших 24 тис. гектарів один дрон — це крапля в морі. Нам значно вигідніше винаймати для проведення таких робіт спеціалізовані компанії, які мають у своєму арсеналі 5–10 БПЛА. Вони це роблять якісно, відповідно до нормативів. Нам немає сенсу витрачати на виконання таких робіт власні ресурси, тож ми продали придбаний дрон і нині за потреби користуємося послугами БПЛА на аутсорсингу. Наприклад, цього року весна була дуже вологою, і в нас не було можливості вивести в поле наземний обприскувач, тож вносили ЗЗР із повітря.

Технологія обприскування за допомогою дронів доволі дієва, однак є багато спірних моментів. У них норма виливу — 5 л на гектар, тоді як самохідний обприскувач виливає на гектар 150–200 л. Однак можливості дронів постійно збільшуються, тож перспективи в них значні.

Якщо підсумувати, то ринок точних технологій постійно і стрімко розвивається. Ми моніторимо його так само уважно, як і наші поля, і намагаємося впроваджувати найкращі практики в господарствах компанії. Тож у нас попереду великий шлях.