Системна диджиталізація

«Аграрні системні технології» («АСТ») — одне з провідних сільськогосподарських підприємств України, яке спеціалізується на вирощуванні кукурудзи та сої. Площі розташовані по всій Україні, переважно в Житомирській та Рівненській областях. Компанія реалізує комплексну програму створення сучасних елеваторних потужностей для зберігання власного врожаю. В її управлінні є елеваторні комплекси у Хмельницькій, Житомирській, Рівненській та Івано-Франківській областях, де доробляють та зберігають зерно. 

Про переведення бізнесу на новий рівень завдяки системному підходу у впровадженні ІТ-рішень ми говорили з директором з інформаційних технологій холдингу «АСТ» Михайлом Івановим. 

— Михайле, ви відносно нова людина в компанії «АСТ». Які ваші завдання на новому місці роботи?

— Я працюю в «АСТ» з квітня поточного року. До цього працював в інших агрохолдингах, і зараз хочу використати свій досвід в новій компанії. По суті, я займаюся тим самим, чим займався раніше. Але це зовсім інший кейс, і він потребує іншого підходу. Своє завдання бачу в покращенні бізнес-процесів та переведенні їх на новий рівень завдяки системності у впровадженні ІТ-рішень. Створення єдиної екосистеми ― об’єднання всіх ІТ-рішень у межах компанії, що дасть змогу покращити взаємодію між різними підсистемами, забезпечити спільне використання даних.

— За даними відкритих джерел, земельний банк холдингу становить 150 тис. гектарів, а крім того, компанія «АСТ» має один із найбільших парків техніки. Які нюанси роботи в компанії з такими вихідними даними?

— Земельний банк холдингу великий, посівні площі розташовані майже по всій території України. Тут почали впровадження ІТ-рішень, але в цілому цифровізація перебуває на початковому рівні. І це для мене виклик, бо згадані окремі ІТ-рішення треба поєднати в єдину систему для того, щоб спростити доступ до інформації та оптимізувати технологічні процеси. Своєю чергою, цифровізація й оптимізація в короткостроковій та довгостроковій перспективах суттєво покращать основні показники діяльності холдингу. 

Щодо парку техніки, то в кожного аграрного господарства свій підхід до його формування. Хтось орендує техніку, хтось має свій власний парк. У нашому холдингу гібридний підхід: для частини операцій ми використовуємо лише свої машини, для деяких операцій — орендуємо.

— Розгляньмо детальніше, які ІТ-рішення вже були впроваджені в «АСТ», що є зараз та що плануєте в короткій і довгостроковій перспективі.

— Рішення, впроваджені до мого приходу в компанію, функціонують розрізнено і для обміну інформацією об’єднані тільки частково. Тож для мене сьогодні головна мета — системна диджиталізація, тобто не лише впровадження окремих технологічних рішень, але й цілісна трансформація бізнесу на основі цифрових інструментів. 

Для реалізації технологій точного землеробства в «АСТ» була впроваджена система Cropio з інструментами для моніторингу і управління сільськогосподарськими полями за допомогою супутникових знімків, даних про погоду, прогнозування врожайності та інших інструментів аналітики. Її широко використовують в інших агрокомпаніях для покращення ефективності виробничих процесів, підвищення врожайності та зменшення витрат.

Якщо говорити про історію полів, аналіз ґрунтів, точний висів, моніторинг та скаутинг, то з цими даними ми працюємо теж на базі платформи Cropio. Вона дає змогу адмініструвати кожен технологічний процес на полі. Сподіваюся, протягом року ми вийдемо на якісний підхід в диджиталізації процесів: від обробітку ґрунтів до збирання врожаю, усе це буде відображено в єдиній системі. Вона буде пов’язана з нашою обліковою системою, з іншими мобільними додатками, які будемо використовувати для роботи в полі. Нині плануємо впровадити електронну ТТН для спрощення документообігу. І, відповідно, працюємо над автоматизацією збирання зерна та збереження врожаю на елеваторах.

— Отже, системність у роботі з даними — це ваш пріоритет, я правильно зрозуміла?

― Саме так.

Взагалі, усі дані, що є в нашій базі, можна умовно поділити на дві категорії: ті, що вносять автоматично (дані моніторингу з дронів, автоматизованого обліку полів, метеодані, показники датчиків температури й вологості ґрунту тощо) і ті дані, що вносять уручну. Саме з цією інформацією, що вносять уручну, ми маємо на сьогодні найбільше проблем.

Наприклад, іде обприскування, на полі вносять гербіцид. Але інформація про це на платформу Cropio поки надходить не в автоматичному, а в ручному режимі. При цьому нерідко буває, що агроном подає інформацію із запізненням або декілька разів коригує дані. Тобто маємо людський фактор, коли людина вносить не зовсім коректні дані, робить це неправильно або невчасно. Як наслідок, це призводить до помилки або затримки в роботі системи. Отже, маємо потребу в автоматизації внесення інформації. Людина має займатися більш фаховою аналітичною роботою, а не заповнювати таблиці Excel. 

Також потрібен структурований підхід до зберігання та відображення інформації. І забезпечення доступу до неї всіх залучених працівників. 

Окрім покращення виробничих показників, частиною диджиталізації має стати впровадження бізнес-аналітики і формування звітів для керівництва компанії. А це украй важливо. Потрібно, щоб усі процеси відбувалися прозоро, щоб можна було об’єктивно оцінити ефективність витрачених ресурсів (насіння, ЗЗР, добрив тощо) і професіоналізм виконавців.

— Сьогодні аграрії констатують, що немає у світі ідеальних програм та платформ для ведення агробізнесу. Ви працюєте з Cropio. Чим ця платформа вам подобається, які є недоліки, в якому напрямі плануєте рухатися?

— У технічному плані практично кожне господарство стикається з проблемою доробки платформ під свої специфічні завдання. Причому немає різниці, що саме це за платформа: Cropio, Агроконтроль чи якась інша. Тобто є потреба розробляти окремі додатки під конкретні завдання, які не передбачені платформою. Тож кожна компанія доробляє програми під свої специфічні завдання, щоб вони були більш функціональними. 

Яскравий приклад — реалізація системи «свій — чужий» для контролю збирання врожаю. У своїй базовій конфігурації система Cropio не передбачає таких можливостей. Мається на увазі ідентифікація за картками «свого» транспорту для формування черги на вивезення врожаю або під час перевезення врожаю, контроль системи за переміщенням врожаю зі всіма оповіщеннями служби безпеки. Але ж було б зручно, якби така система працювала у складі платформи, от і доводиться робити додаткові модернізації. 

Іноді виникають проблеми під час роботи з великим обсягом інформації. Наприклад, у разі потреби постійного відеомоніторингу, коли в компанії є контролювальний або аналітичний орган, який постійно моніторить усі операції в полі й на базі цієї інформації подає звіти про втрати врожаю, крадіжки тощо. 

Але все-таки більшість проблем, які виникають у великих компаніях під час роботи з цифровими платформами, пов’язані, як правило, з організаційними моментами.

— Розкажіть більше про технології точного землеробства, які запроваджені в компанії «АСТ».

— На нашій техніці встановлені системи автопілотування з функцією авторозвороту, маємо сівалки для точного висіву та обприскувачі, обладнані системами посекційного вмикання і вимикання форсунок під час оброблення полів.

Придивляємося до системи Augmenta, якою можна оснастити обприскувачі. Вона не тільки надає можливість диференційно вносити робочий розчин, а ще й передбачає роботу з фронтальною камерою, що встановлюється на дах обприскувача й передає дані в режимі реального часу. Ця мультиспектральна камера сканує і аналізує рослини під час руху трактора полем. На основі отриманих даних система визначає індекс вегетації, неоднорідності поля та надає рекомендації щодо внесення препаратів. Наприклад, якщо на частині ділянки немає рослин, розчин не вноситься чи вноситься мінімально. Якщо ж камера бачить, що культура добре розвинена і має добрі індекс вегетації та щільність, то вилив автоматично збільшується до параметрів, які були задані перед початком робіт. Форсунки вмикаються і вимикаються автоматично. Камера має підключення до інтернету, вбудований штучний інтелект, який працює в режимі реального часу. Допоміжна корисна функція ― той самий скаутинг, але він робиться автоматично на базі обприскувача і генерує додаткову карту NDVI за кожного оброблення поля.

— Господарства холдингу спеціалізуються на вирощуванні кукурудзи та сої. Диференційний висів ви практикуєте тільки на кукурудзі чи на сої також?

— Кукурудзи на дифвисіві у нас до 20% від загальної площі. На деяких ділянках ми робимо дифвисів і сої, але це пілотний проєкт цього року, тому з результатами зможемо поділитися трохи пізніше.

— Що б ви порадили тим господарствам, які тільки починають впроваджувати елементи точного землеробства? З чого варто починати цей шлях? 

― Я б радив почати з базових елементів точного землеробства:

1. Система управління господарством, або FMS. Основна мета таких систем — оптимізація використання ресурсів, підвищення ефективності агрооперацій і покращення врожайності за допомогою точного управління полями, технікою, персоналом та іншими ресурсами. Місце, де господарство буде накопичувати всю інформацію, що дасть змогу аналізувати і ухвалювати обґрунтовані рішення. Це може бути Cropio або Агроконтроль як для фермера, так і для великого агрохолдингу.
2. Паралельне водіння. Це недорого, але доволі ефективно, без особливих можливостей та складних функцій. Скажімо, якщо в поле виходять два трактори з автопілотом і завданням, то кожен іде своєю траєкторією й вони не будуть обробляти (засівати, обприскувати) одні й ті самі ділянки двічі. Така, начебто незначна, модернізація дає значний ефект у плані економії пального, насіння, препаратів. Вона покращує технологію вирощування, бо, наприклад, загущення посіву негативно впливає на врожайність. Якщо точніше, то зменшення перекриттів може становити до 10%, що безпосередньо впливає на зниження витрат на ці ресурси. Економія палива може становити до 10%, що залежить від специфіки роботи і розміру поля. Підвищення врожайності може становити до 5‒7%, що особливо важливо під час роботи з великими площами.
3. Система точного висіву. Завдяки точному вимкненню секцій на краях поля, де посів може бути менш ефективним, витрати насіння оптимізуються. Це означає, що господарство не витрачає насіння на ті ділянки, які були вже засіяні, що безпосередньо впливає на загальні витрати. Економія насіння може досягати 5‒10%. Перевисів або нерівномірний висів може призвести до загущення посівів, що негативно впливає на врожайність через конкуренцію між рослинами за ресурси. Посекційне відключення дає змогу уникнути цих проблем, забезпечуючи рівномірний ріст рослин та підвищення продуктивності на всіх ділянках поля. Як результат, можливе підвищення врожайності на 7% завдяки оптимальному використанню посівних площ. Завдяки точному висіву добрива можуть бути застосовані одночасно з насінням в потрібних кількостях на конкретних ділянках поля. Це дає змогу зменшити надмірне використання добрив, що дасть ще 10% економії. Впровадження систем точного висіву потребує початкових інвестицій, однак економія на ресурсах і підвищення врожайності забезпечують швидку окупність технології. У середньому ці інвестиції окупаються протягом одного-трьох сезонів, залежно від масштабу господарства та культури.
4. Власні RTK або підключення до наявної мережі. Це технологія високоточного позиціонування, яку використовують для забезпечення точності до сантиметра під час керування технікою, такою як трактори, комбайни або сівалки. Система RTK дає змогу досягти набагато більшої точності у порівнянні зі звичайною GPS-навігацією, що забезпечує ряд економічних переваг у точному землеробстві.

Кожний з цих елементів разом або окремо буде приносити економічну вигоду.

— Деякі експерти вважають, що серед точних технологій найбільша економія досягається на диференційному внесенні добрив. Чи запроваджене дифвнесення в «АСТ»?

— Економія на добривах є одним з найголовніших економічних факторів. Оскільки система враховує реальні потреби кожної ділянки поля, добрива вносять в оптимальних кількостях. За підрахунками, витрати на добрива можуть знизитися на 10‒30% за впровадження технології диференційного внесення. Збільшення врожайності при цьому становить 5‒15%, що суттєво впливає на прибутковість господарства. Але ми тільки на початку роботи у цьому напрямку. 

— Чи є у вашому підпорядкуванні дрони? Яка політика холдингу щодо застосування БПЛА?

— До 2022 року у холдингу були великі плани на використання дронів для моніторингу полів, внесення ЗЗР тощо. Але з початком повномасштабного вторгнення всі ці проєкти були тимчасово зупинені. Наразі ми використовуємо дрони лише для моніторингу. Агроном запускає їх біля обраної ділянки поля заданим маршрутом. Дрон облітає поле і проводить фото- та відеофіксацію, потім ці знімки збирають у загальний ортофотоплан поля. Отримуємо карту з високою роздільною здатністю, яка дає змогу за потреби навіть порахувати щільність рослин на полі. 

Ми хочемо впровадити триступеневий підхід до моніторингу. Перший рівень — це супутниковий моніторинг, який в автоматичному режимі надає інформацію про стан поля та NDVI. Наприклад, ми отримали інформацію, що NDVI поля нижче норми і є потреба його точково проаналізувати. Після цього на поле їде агроном із дроном і проводить обліт, щоб зібрати більш точну інформацію. Це другий етап. Третій етап — на основі моніторингу БПЛА агроном виходить у поле, ретельно оглядає проблемну ділянку, проводить аналіз і прикріплює фото з фіксацією проблеми або констатує, що насправді проблеми немає.

Відповідно, ми розглядаємо в майбутньому можливість як точкового оброблення проблемних ділянок дроном, так і великі площі. Очікувані переваги: це економія на засобах захисту рослин і добривах до 30%, пального до 90%, зниження витрат на робочу силу до 50%. Підвищення ефективності оброблення і можливість працювати у важкодоступних місцях. Але ці очікування ще потрібно буде підтвердити.

— Холдинг «АСТ» має доволі великий елеваторний комплекс. Які новинки ви запроваджуєте для зберігання зерна?

— Усі елеватори працюють приблизно за однією технологією. Є система автоматизації зберігання зерна після того, як воно потрапило на елеватор й було висипане у завальну яму. Далі його досушують і закладають на зберігання. Але при цьому кожен елеватор має певні особливості під час приймання зерна. Під час жнив нерідко можна спостерігати великі черги машин із зерном, що стоять під елеватором. Причини такого стану такі: недостатня автоматизація процесів приймання зерна, повільні оброблення документів та процес контролю якості. 

Швидкість приймання зерна залежить від багатьох факторів: швидкості зважування машини, відбирання проб для лабораторії, видрукування документів. На деяких елеваторах усе це автоматизовано, а на деяких ще ні. Моє завдання — оптимізувати приймання зерна за допомогою ІТ-системи за таким алгоритмом: машина стає на ваги, ідентифікація машини відбувається за карткою, яку прикладають до терміналу, і термінал автоматично зчитує дані з ваг. Лабораторія прикріплює аналіз до зважування, і водій вирушає на завальну яму. Це має зменшити час на приймання машини у середньому на 20%. Впровадити таку систему можна доволі швидко. 

Хочу додати, що зерно ми зберігаємо не тільки на елеваторах, але і в рукавах на полі, й там теж є завдання щодо автоматизації. 

— Тож підсумуємо, які у вас плани щодо вдосконалення ІТ-напрямку компанії?

— Я бачу своє завдання в тому, щоб поєднати всю інформацію та процеси в єдину систему. Завдання складне, але мене приваблюють такі серйозні виклики. Це дасть можливість вивести компанію на новий технологічний рівень, а інвесторам дасть змогу краще розуміти, куди вони вкладають гроші, як ці гроші витрачаються й на що, який дають прибуток тощо. 

Хочу підкреслити, що будь-який шлях до цифровізації — це трансформація. Людина, яка працює механічно, не розвивається й згодом деградує. Шляхом диджиталізації ми максимально усуваємо механічний труд і надаємо можливість персоналу працювати творчо й розкривати свій потенціал. 

Тобто наше кінцеве завдання — переведення бізнесу на більш високий рівень, підвищення ефективності роботи компанії. На цьому ми й будуємо ІТ-стратегію.