Оптимізувати і виграти в часі

Як ІТ-рішення допомагають агрокомпаніям розвиватися під час війни? Які точки зростання агропідприємства? Завдяки чому можна підвищувати ефективність виробництва? Які пріоритетні напрямки диджиталізації? Ці питання ми поставили Сергію Кравцю, директору з інформаційних технологій групи компаній Cygnet.

Група компаній Cygnet заснована у 2011 році. Сьогодні вона обробляє понад 29 тис. гектарів у центральній частині України: в Житомирській та Вінницькій областях. На підприємствах Cygnet працюють понад 600 працівників. Основні напрями діяльності: рослинництво, виробництво цукру, елеваторні послуги, молочне тваринництво.

Активна диджиталізація у компанії розпочалась у 2015 році з упровадження GPS-системи для відстеження руху техніки. Тодіж почали використовувати елементи точного землеробства.

— Як ви оцінюєте розвиток компанії та впровадження інновацій за останні два сезони порівняно з 2022 роком, коли почалося повномасштабне вторгнення?

—2022 рік для Cygnet Agrocompany, як і для більшості інших українських компаній, був дуже важким. До повномасштабного вторгнення ми активно впроваджували нові прогресивні рішення. Але у 2022 усі проєкти були зупинені, а ресурси перенаправлені на збереження працездатності компанії. Головною метою було провести посівну кампанію, потім зібрати та вивезти урожай. Врахувавши ризики, спричинені війною, було ухвалене рішення не запускати роботу цукрового заводу.

У 2023-му ми повернулися до розвитку проєктів, які зупинили. Це технології точного землеробства, бізнес-аналітика, електронний документообіг тощо. Цукровий завод відновив свою роботу. Також відновили закупівлі нової сільськогосподарської техніки. Компанія адаптувалася до нових викликів та продовжила реалізацію своєї стратегії, в тому числі у сфері інформаційних технологій. Але багато із запланованого ще не виконано. Тож маємо над чим працювати.

— Які саме елементи точного землеробства застосовуєте?

— Це агрохімічний аналіз ґрунтів, який, згідно з регламентом, проводимо раз на чотири роки; повне охоплення усієї самохідної техніки системами автоматичного водіння іточного позиціонування; вимірювання наявності й ступеня щільності ґрунтів та інших характеристик; диференційний висів насіння; посекційне та пофорсункове відключення під час обприскування, диференційне внесення мінеральних добрив, водіння у рядках, робота з індексами NDVI тощо.

— Ваш перелік доволі широкий, він свідчить про ґрунтовний підхід до впровадження нових технологій. Тож що дає вам точне землеробство? Чи маєте ви з цих технологій реальний зиск?

— Точне землеробство дає можливість реалізувати два завдання: зменшити витрати на поле і збільшити прибуток з поля.

Наприклад, на основі даних аналізів ґрунту та іншої супутньої інформації ми створюємо десятигектарну сітку полів, визначаємо зону продуктивності для кожної ділянки. Це дає змогу працювати з кожною ділянкою поля окремо, змінюючи густоту сівби, норми внесення різних елементів живлення та в такий спосіб впливати на майбутню врожайність. Якщо говорити конкретно, то диференційне внесення добрив на основі аналізу ґрунту дає змогу заощаджувати до 15% фосфорних і калійних добрив.

Завдяки відсутності перекриттів та автоматичному водінню в нас істотно зросла продуктивність виконання всіх видів польових операцій. При цьому економія посівного матеріалу кукурудзи під час сівби становить 4-5%, і приблизно в таких самих межах економія витрат на ЗЗР.

Диференційний висів дає змогу сіяти з різними нормами в межах одного поля. Ми висіяли кукурудзу зі змінними нормами висіву на полі площею 52 га, що має нерівний рельєф поверхні. Схема роботи передбачала висів із більшою густотою на ділянці поля з рівним рельєфом та з меншою густотою на схилах. Такий підхід забезпечує кожній рослині однакові умови для росту та формування врожаю. Завдяки диференційній нормі висіву врожай на цьому полі був вищим приблизно на 15%, аніж за однакової густоти висіву, причому витрати посівного матеріалу були меншими на 5–7%.

Але ефективність диференційного висіву також прямопропорційно залежить від неоднорідності рельєфу поля. Тобто він більш ефективний, коли поле має неоднорідний рельєф і малоефективний на рівних полях. Оскільки кожне поле — це індивідуальність, не можна адаптувати всі технології однаково для всіх площ, потрібен комплексний підхід. Ми накопичуємо дані за всіма роботами, виконаними на полі, аналізуємо дані, намагаємося зрозуміти, що краще використовувати на конкретному полі або ділянці поля.

— Як трансформувалася діяльність компанії за останні роки?

— Протягом 2022-2024 років ми зосередилися на розвитку проєктів, які почали впроваджувати раніше. Тут наша задача – підвищити ефективність роботи, враховуючи зміни навколишнього середовища. Кардинальних змін не відбулося: ми продовжуємо реалізовувати раніше узгоджену стратегію, але з урахуванням реалій сьогодення у всіх напрямках діяльності компанії.

Наприклад, у рослинницькому напрямі в сівозміну додали соняшник. За роки клімат на території нашої діяльності змінився і став більш підходящим для отримання високих урожаїв цієї культури. Цього року вперше 50% площ цукрових буряків посіяли за технологією Конвізо Смарт, з використанням насіння цукрових буряків, стійкого до дії гербіциду

Якщо ж говорити про диджиталізацію, то багато процесів ми відцифрували. Впроваджуємо КЕП (обмін електронними документами з нанесенням кваліфікованого електронного підпису). П’ять років тому почали користуватися додатком Power BІ — це зручний інструмент для аналізу та оптимізації бізнес-процесів. Автоматизували вагові, оптимізували роботу з плануванням технологічних операцій, автоматизували контроль роботи техніки за багатьма параметрами та на багатьох операціях, а також перевезення врожаю з поля.

В епоху паперових звітів усе відбувалося неймовірно довго, потрібно було щонайменше тиждень, щоб підготувати інформацію, потім зібрати всіх зацікавлених і відповідальних, ще тиждень — розбиратися, де і в чому хтось міг припуститися помилки. Сьогодні ж ми працюємо над тим, щоб мінімізувати людський фактор і максимально автоматизувати рутинні процеси. Це дозволило нашим працівникам перейти з категорії «виконавці» у категорію «аналітики», що пришвидшує аналіз даних і ухвалення певних управлінських рішень.

— Чи є механізм, який визначає пріоритетність впровадження диджитал-інструментів у компанії?

— Пріоритети визначаємо внутрішньою командою, зважаючи на наявні ресурси та актуальність тих чи інших рішень для компанії. Ми впроваджуємо ті інструменти, які допомагають досягти наших бізнеса-цілей та реалізувати стратегію компанії. Коли є конкретна проблема або ми бачимо, що можемо покращити певний процес, пришвидшити ухвалення рішень, підвищити продуктивність роботи, збільшити врожайність на полі чи прискорити чергу на елеваторі під час приймання зерна, ми шукаємо шляхи покращення через застосування нових або поліпшення наявних технологій.

— Як ваші працівники в полях сприймають цифровізацію та адаптуються до змін?

— Ситуації бувають дуже різними. Частина працівників бачить у цьому покращення і активно працює з новими впровадженнями. Натомість частина працівників не хоче сприймати новації, вони хочуть працювати як звикли.

Щоб цифровізація і зміни приносили результат, вони мають бути зручними в роботі. Тому ми завжди позитивно реагуємо на будь-який фідбек, який отримуємо від користувачів, обговорюємо з ними, як можна покращити те чи інше. Це дозволяє нам зацікавити персонал і в результаті отримати зручніший продукт для них і, відповідно, результат для компанії.

— Що вам вдалося зробити у плані цифровізації за останні роки?

— Ми активно запроваджуємо електронний документообіг, використовуємо ЕЦП. На базі цього побудували взаємодію із зовнішніми контрагентами через різні майданчики ЕДО, такими як Document Online, M.E.Doc, «Вчасно». Компанія прагне перевести з паперу в цифру максимум можливих документів. З більшістю контрагентів ми вже обмінюємося договорами або первинними документами з ЕЦП через систему електронного документообігу.

За два роки в Групі компаній Cygnet було підписано більше як 20 тис. документів у системі ЕДО, що зекономило доволі багато часу та ресурсів.

— Якою цифровою платформою чи платформами користуєтеся для полегшення роботи агрономів?

— Основною платформою для роботи агрономів є «Агроконтроль». Також додатково є програмне забезпечення SMS Ag Leader, портали Raven, Augmenta і FieldView. Для звітності — портал бізнес-аналітики PowerBI. Хотілося б, аби всі потрібні дані були в одному місці, але сьогодні це доволі складно, на жаль.

— Які переваги платформи «Агроконтроль»? Які недоліки або що хотілося б додати?

— Ми почали користуватися «Агроконтролем» близько п’яти років тому з блоку, який більше належав до безпеки, ніж до агрономії. Але за цей час платформа стала для нас потужним інструментом в агрономічному напрямку так само, як і в безпековому. Бажання розвиватися і адаптуватися під потреби клієнта, на мою думку, є основною перевагою цієї платформи. Недоліки, мені здається, можна знайти в будь-якій системі. Але подобається, що розробники прислухаються до побажань клієнтів і завжди шукають варіанти покращення. Хотілося б, щоб компанія розширювала свій департамент розробок, щоб новий функціонал й інтеграції з новітніми технологіями з’являлися ще швидше

— Чим саме допомагає платформа агрономам? Будь ласка, наведіть конкретні приклади.

— Система дає змогу в режимі реального часу відстежувати всі технологічні операції на полі, всі роботи, що виконує техніка. Наприклад, агроном може бачити, яку заплановану і фактичну норму виливу використовують зараз на обприскувачі на полі, система може надіслати повідомлення з координатами порушення, якщо якесь значення перевищене або занижене. Це дає змогу агроному оперативно відреагувати та виїхати на місце для перевірки. Також агрономи, будучи в полі, проводять внесення використаного на поля ТМЦ, контролюють його залишки, і все це виконується через систему «Агроконтроль». Це дає змогу мінімізувати час внесення даних та підвищити контроль за використанням матеріальних цінностей компанії.

Під час жнив у режимі реального часу є можливість відстежити і проконтролювати урожай від моменту завантаження зерна з комбайна до моменту розвантаження автомобіля на елеваторі. Автоматично створюється ТТН і надсилається в облікову систему. Машина автоматично з’являється в «онлайн-черзі» під час реєстрації на полі, система сигналізує під час порушень, якщо вони виникають протягом доставки зерна. Це дає автоматизований управлінський облік зерна, контроль для служби безпеки, аналіз ефективності жнив та реальні показники врожайності для агрономів.

— Які, на вашу думку, будуть потрібні навички в смарт-агробізнесі в найближчі п’ять років?

— Я б виділив три основні.

Перша — готовність до змін. Світ технологій розвивається дуже швидко, і потрібно адаптуватися до змін, які приносять ці технології. Це стосується абсолютно всіх: від механізатора до менеджменту.

Друга — ініціативність. Це ще одна риса, необхідна для успішного працівника. Ініціативні працівники — рушійна сила прогресу компанії.

Третя навичка — аналітичне мислення. Завдяки автоматизації та цифровізації в персоналу вивільняється багато часу, багато рутинної роботи змінюється аналітикою і розв’язанням бізнесових завдань.

— Що нового плануєте впровадити з точного землеробства? Які пріоритетні напрями диджиталізації для Cygnet?

— Що стосується диджиталізації, плануємо і надалі відцифровувати документи та бізнес-процеси, передусім це стосується виробничих напрямів та агрономічного блоку. Компанія «без паперу» — це наша мета, до якої ми прагнемо, але у нас попереду ще багато роботи. Проблеми з персоналом, пов’язані з війною, вносять свої корективи, тому в пріоритетах — зменшення навантаження на працівників шляхом автоматизації бізнес-процесів і звітності.

Якщо ж говорити про точне землеробство, то особисто мені дуже подобається, як себе показує Augmenta. Я вважаю, що це перспективний напрям, у планах — ще більше досліджувати його можливості. Augmenta — це система, яка дозволяє агровиробникам отримувати повну картину про стан здоров’я і якість вирощуваних культур за допомогою PnP-пристрою, що сканує і аналізує рослини під час руху трактора полем. На основі отриманих даних він визначає індекс вегетації, неоднорідності поля та надає рекомендації щодо внесення препаратів. Пристрій встановлюється на даху обприскувача або трактора. Він складається з мультиспектральної камери (5 спектрів: 4к, ІЧ, RGB) і штучного інтелекту, що дозволяє аналізувати і приймати рішення в режимі реального часу. Добре те, що він сумісний з обладнанням світових виробників техніки: Trimble, CNH, JD, Arag, Raven, Claas та ін.

Крім того, цього року ми тестували створення власних карт NDVI за допомогою мультиспектрального дрона. Будемо досліджувати ефективність внесення дронами. Тож попереду ще багато цікавого