Контроль точок неповернення

— Тарасе, яка ситуація із застосуванням технологій точного землеробства в господарствах компанії «Агрейн»? Що змінилося після повномасштабного вторгнення?

— Головне, що ми не зменшили обсяги застосування точних технологій, а продовжуємо рухатися в цьому напрямі. На сьогодні системи точного землеробства допомагають нам контролювати так звані «точки неповернення». «Точка неповернення» для агронома — це контроль норм внесення добрив та планової густоти посіву безпосередньо під час проведення. Це складові, які найбільше впливають на формування врожаю і займають найбільшу частку в собівартості. Зараз почали робити акцент на диференційному внесенні добрив, що ґрунтується на аналізі зон продуктивності за результатами карт врожайності та агрохімічного обстеження ґрунту, а також працюємо над впровадженням диференційного висіву

— Питання може здатися банальним, і все‑таки: чому застосування точних технологій важливе для компанії «Агрейн»?

— Я вважаю використання цифрових систем для управління і контролю надзвичайно великим досягненням і перевагою для агрохолдингів, оскільки в нас дуже широка географія. Наші поля розкидані по Україні, тож ефективно контролювати внесення без допомоги програмного забезпечення практично неможливо.

До початку повномасштабного вторгнення холдинг обробляв понад 90 тис. гектарів землі. Це Житомирська, Чернігівська, Черкаська, Харківська та Одеська області. Оскільки частина земель холдингу розташована в 25-кілометровій прикордонній зоні з північним сусідом, ці ділянки довелося вивести з обробітку. Через те загальний обсяг скоротився до 65 тис. гектарів.

Відстань від найпівденнішого поля в Чернігівській до найпівнічнішого в Одеській області становить 1300 км. Та навіть у межах однієї області відстань між полями доволі велика. Скажімо, в Чернігівській області ми маємо 30 тис. гектарів в обробітку. Відстань між крайніми ділянками становить 400 км, тож уявіть, який шлях має здолати агроном, щоб мати змогу контролювати всі поля.

Коли йдеться про роботу на великих площах, застосування технологій дистанційного управління є незамінним. Вони не лише допомагають контролювати використання товарно-матеріальних цінностей, а й зменшити до мінімуму роль так званого людського фактора.

Скажімо, з урахуванням географії розміщення полів, нині ми думаємо про те, щоб у перспективі кількох років встановити відеокамери на всю нашу самохідну техніку: трактори, розкидачі, обприскувачі, щоб додатково контролювати якість проведення робіт на полі. Така опція контролю потрібна агрономам і директорам господарств. Відеокамери вже встановлені на всіх паливозаправниках, комбайнах та частково обприскувачах, і включаються вони на процес, тобто або під час заправки тракторів, або під час розвантаження комбайна. Таким чином ми в процесі виконання основної роботи з допомогою диспетчерів можемо проконтролювати якість проведення заправки чи розвантаження комбайна.

— Для коректної роботи систем точного землеробства потрібен якісний інтернет‑зв’язок. Чи є з цим проблеми?

— На жаль, є проблема з точним сигналом, яку ми не зможемо розв’язати до завершення війни. Якщо оголошують повітряну тривогу, вмикають засоби РЕБ, які блокують усі сигнали. У цей час техніка вимушено простоює, але ми розуміємо ціну питання. І під час планування робіт намагаємося враховувати можливі простої, тоді як раніше робили розрахунок на максимальну продуктивність техніки.

— Чи правильно я зрозуміла з попередніх відповідей, що в центрі вашої уваги в плані точного землеробства добрива?

— Так, наразі це наш головний акцент. Два попередні елементи ТЗ ми вже запровадили: перший — це рівно їздити, другий — точно сіяти, а добрива — це вже третій елемент. Чому добрива? Адже добрива займають найбільшу частку в собівартості вирощування зернових і технічних культур та мають найбільший вплив на формування врожайності. Завдяки точним технологіям ми навчилися оптимально використовувати ресурси. Скажімо, в нас є поля, де врожайність на окремих ділянках коливається від 9 до 16 т/га. І ми розуміємо, що ділянки з низькою врожайністю ніколи не дадуть нам 16 т/га, скільки б добрив ми не вносили. Відповідно, розрахунок внесення добрив там потрібен з урахуванням планової врожайності на рівні 9-10 т/га, не більше. Тож ми сконцентрувалися на тому, щоб вносити оптимальні норми під потенціал поля і при цьому не втратити у врожайності.

— Як відбувається впровадження точних технологій у компанії? Який персонал залучений у цей процес?

— Упровадження точних технологій у компанії може бути складним та багатоетапним, що потребує співпраці різних відділів та спеціалістів. Ось деякі ключові аспекти впровадження, а також персонал, залучений у цей процес:

1. Диспетчерський центр. Цей відділ може забезпечувати цілодобову підтримку та координацію впроваджених технологій, а також надавати підтримку операторам техніки на полі.
2. Відділ диджиталізації. Керівник цього відділу адмініструє та впроваджує програмне забезпечення, таке як Cropwise, і підтримує зв’язок з розробниками програм. Крім того, він формує систему звітності, розробляє механізми взаємодії між програмним забезпеченням та обладнанням на техніці, відповідає за якість роботи відділу моніторингу. Також він забезпечує взаємодію ключових спеціалістів з програмним забезпеченням для агромоніторингу та розробляє систему автоматизованого контролю руху товарно-матеріальних цінностей.
3. IT-відділ. Цей відділ відповідає за контроль роботи та підтримку різних програмних забезпечень, таких як Power ВІ, Cropwise (Кропіо), Wialon, John Deere Operations Center, які можуть бути використані у сільському господарстві для управління даними, процесами та формування управлінської звітності.
4. Фахівець з Центрального офісу. Цей фахівець відповідає за створення карт-завдань у програмі SMS Advanced та забезпечення їх відправлення через John Deere Operations Center на дисплеї техніки.
5. Оператори техніки (ми не вживаємо слово «тракторист»). Працюють безпосередньо в полі. Отримують відправлені карти-завдань та виконують їх, а найчастіше просто контролюють роботу техніки, користуючись «розумними» сівалками та розкидачами.
6. Агрономи. Залучені у процес створення карт-завдань та аналізу результатів виконаної роботи.
7. Менеджмент та керівництво. Відповідають за стратегічне планування та прийняття рішень щодо впровадження точних технологій у компанії.

Кожен з цих відділів та спеціалістів має важливу роль у впровадженні та ефективному функціонуванні точних технологій у компанії. Співпраця між ними допомагає забезпечити успішну інтеграцію та використання цих технологій для досягнення поставлених цілей та покращення результатів у сільському господарстві.

— Ви зазначили, що використовуєте для роботи систему Cropwise. Яка її роль у покращенні управління?

— Cropwise відіграє важливу роль у забезпеченні співпраці між різними службами в нашій компанії, включно з агрономічними, інженерними та диспетчерськими. Завдяки цій системі, ми маємо доступ до карт наших полів, що дає змогу диспетчерам відстежувати місце розташування техніки.

Крім того, Cropwise забезпечує контроль усіх виробничих процесів та автоматичне виявлення порушень технологій, тож ми можемо реагувати оперативно та забезпечувати якість робіт на високому рівні. Ця система є невіддільною частиною нашої діяльності й сприяє ефективному веденню сільського господарства. Крім того, Cropwise синхронізована із системами управлінської звітності, вся інформація про роботу техніки із Cropwise автоматично передається в Power ВІ. Power ВІ — це програмний продукт компанії Microsoft, в якому автоматично комунікуються дані з різних джерел.

Cropwise використовують для всього управлінського функціонала щодо контролю робіт у полі. Цю систему можна назвати «автоматизованою книгою історії полів». Агрономи з досвідом добре знають, наскільки важлива ця інформація.

Система чітко фіксує всі проведені роботи на полі, кількість та номенклатуру витрачених матеріально-технічних ресурсів, індекси вегетації, отриману врожайність тощо. Будь-хто з працівників може відкрити історію кожного поля, а також плани проведення робіт на цьому полі на найближчі кілька років.

— Один з основних показників, який використовує Cropwise для дистанційного контролю сільськогосподарських угідь, — це індекс NDVI. Він допомагає вам у роботі?

— Звісно, адже це основа моніторингу. Ми користуємося індексами вегетації NDVI, у нас ця система виведена на управлінський рівень. Індекс обчислюється шляхом аналізу супутникових знімків. Це дає змогу порівняти бажаний індекс росту і розвитку рослин із реальним станом посівів на кожній ділянці поля.

Скажімо, якщо певній фазі розвитку культури відповідає індекс 0,6, а фактичний індекс 0,5, то агроном розуміє, що якийсь процес у рослин ще не відбувся. Можливо, були занадто високі температури. Можливо, позначилася нестача опадів. Все це можна аналізувати. У такий спосіб система визначає проблемні ділянки, зони пригніченої рослинності, розраховує оптимальний рівень азотних добрив для внесення. Зазвичай, за настання сприятливих умов або проведення необхідних агрономічних заходів, індекс NDVI вирівнюється.

Також індекс NDVI — це чудовий інструмент для вибору поля, яке готове до збирання.

Наприклад, якщо ми маємо в одному кластері 7 тис. гектарів озимого ячменю, і вони розляглися на відстані 200 км, то є сенс вибрати те поле, на якому врожай дозрів оптимально, почати з нього, а потім перейти на решту полів.

— Чи допомагає система працювати з метеоданими?

— Так, у нас є власні метеостанції, а також Cropwise надає нам доступ до своїх метеоданих. Наші агрономи додатково контролюють кількість опадів за допомогою старого доброго способу — використання мірних місткостей. За нашими спостереженнями, дані збігаються.

Система дає змогу подивитися історію метеоданих на конкретній місцевості за певний період часу в ретроспективі 10 років. Це допомагає ухвалювати рішення щодо термінів проведення висіву, збирання та загалом орієнтуватися в ситуації.

Звісно, найбільше звертаємо увагу на кількість опадів, особливо щодо накопичення вологи на конкретному полі за вегетаційний період. По суті, волога — це ключовий лімітаційний фактор врожайності сьогодні.

Іноді важливо розуміти, наскільки поточна ситуація з опадами відрізняється від минулорічної. Це дає змогу проаналізувати: проблеми на полі — результат нестачі вологи, чи причина в чомусь іншому.

У майбутньому хочемо підв’язати інформацію про кількість опадів за вегетаційний період до зон продуктивності. Адже, коли агроном чітко знає, скільки вологи набрало поле за осінньо-зимовий період, він може прогнозувати майбутню врожайність. Опади, які накопичуються в осінньо-зимовий період, — це 60% успіху. Я аналізував дані за п’ять років, де чітко побачив цю закономірність.

— Окрім ретроспективного аналізу, вас, мабуть, цікавлять поточні й прогностичні дані? Чи ви дотримуєтесь усталених схем оброблень на полі незалежно від погодних умов?

Зовсім ні, ми дуже гнучкі в плані технології. Звісно, перед початком сезону ми прописуємо стандартні схеми, прогнозуючи, скільки і яких препаратів буде потрібно для захисту кожної культури. Однак увесь обсяг не викупаємо. Купуємо певний відсоток обов’язкових засобів, наприклад ґрунтові гербіциди. Решту викупаємо за потреби.

Минулого року в Бессарабії ми мали на соняшнику істотний розвиток борошнистої роси, тоді як раніше в цьому регіоні такої проблеми в таких масштабах не спостерігали. Відповідно, довелося оперативно замінити плановий фунгіцид на актуальний й розв’язати конкретну проблему. Добре, що у нас є стабільні налагоджені зв’язки з виробниками та постачальниками.

До речі, для аналізу поточної ситуації ми використовуємо дані метеомоніторингу USDA (Міністерства сільського господарства США), які воно регулярно розміщує на своєму сайті. Маю віддати належне американцям, їхня інформація повністю збігається з реальністю на наших полях.

— Повернімося до питання про диференційне внесення добрив, якого ми торкнулися на початку розмови. З чого варто почати дифвнесення? З купівлі спеціалізованого розкидача чи сівалки?

— Найкраще з картографування врожайності, адже саме воно дає змогу визначити зони продуктивності на полі. Від цього будуть залежати всі подальші дії. У нас під час збирання датчики на комбайні фіксують врожайність, ці дані передаються в систему SMS Advanced, яка складає карту поля і розбиває його на зони продуктивності. Добре, якщо є можливість порівняти дані картографування з індексами вегетаційної маси, тоді зони продуктивності програма визначає максимально точно. Далі на цій основі можна прокласти маршрут відбирання проб для проведення агрохімічного аналізу ґрунту. І все це в комплексі є основою для складання карти диференційного внесення добрив.

Ми пішли ще далі й створили унікальну програму, яку назвали «калькулятор зон продуктивності». У ній ми розробляємо рекомендації для внесення на кожному конкретному полі, розуміючи його потенціал. У цій програмі працюємо з полями в Чернігівській області, це зона чорноземів і лісостепу. Найкраще результати видно на прикладі поля в зоні лісостепу. Скажімо, є поле 260 га, одна з його ділянок площею 8 га дала врожай 16 т/га кукурудзи, а інша ділянка площею 15 га — 9 т/га. При цьому вмісту гумусу на ділянці 1,5%. Відповідно, ми не збираємося рівняти все поле за однією схемою і витягати з усього поля 16 т/га. Ми намагатимемося отримати максимальну врожайність з кожної ділянки за оптимальних умов, враховуючи її можливості.

Такий інструмент критично важливий для створення бізнес-плану на наступний рік, адже він показує, яку середню врожайність можна очікувати. Скажімо, агроном хоче отримати в середньому 12 т/га, а система говорить: ні, це неможливо, максимально за оптимальних умов буде 11 т/га. І це вже підстава для розрахунків. Таким чином ми розподіляємо добрива, найкраще забезпечуємо ділянки з максимальною продуктивністю, де можна гарантовано чекати на віддачу. І це є найдієвішою стратегією на поточний момент.

— Технологію диференційного внесення та розрахунку планової врожайності використовуєте лише на кукурудзі чи на інших культурах теж?

— Ми використовуємо програми для прогнозування врожайності та обчислення норми добрив для всіх наших культур: кукурудзи, ріпаку, озимих зернових та соняшнику.

А от визначати зони продуктивності краще на основі даних врожайності кукурудзи та соняшнику, оскільки врожайність озимих зернових та ріпаку істотно залежить від рівня вологості в осінньо-зимовий період.

— Як щодо диференційного висіву?

— З диференційним висівом ми експериментуємо протягом останніх двох років. Починали з кукурудзи, оскільки ця культура найбільше відгукується на зміну висівної норми. Маємо для цього відповідні сівалки.

Наші сівалки дають змогу диференційною нормою висівати зернові, від них ми теж отримуємо зворотній зв’язок щодо фактичного обсягу висіяного насіння. Але ми поки не визначилися, чи є в цьому сенс. Повторюся, що зернові сильно залежать від осінньої вологи, тому ріпак та пшениця не мають такої доцільності.

— Чи використовуєте диференційні норми під час внесення пестицидів?

— Поки що ми вирішуємо проблему загалом по полю, хоча за системою диференційного внесення пестицидів — майбутнє, адже це теж економія і ефективність.

Минулого року на деяких ділянках ми внесли дронами гербіцид по ваточнику сирійському. Цей злісний бур’ян потребує особливого підходу і до сівозміни, і до використання препаратів. За один рік його не знищити. І все б непогано, якби не знесення препарату на сусідні фермерські поля. Як на мене, краще не ризикувати й для оброблень гербіцидами дрони не застосовувати.

Застосування БПЛА складне через потребу в добре навчених фахівцях, це теж проблема. Якщо для наземного обприскувача достатньо оператора з досвідом, який вміє натискати потрібні кнопки в потрібний момент, то для застосування дрона потрібно двоє висококваліфікованих спеціалістів. А їх іще спробуй знайди.

— Лабораторні аналізи проводите самостійно чи залучаєте партнерів?

— Оскільки у нас доволі велика компанія зі значним земельним банком та широкою географією, ми маємо власний відділ агрохімічного аналізу, машину для відбирання проб, навчених операторів та картографа. Це питання оперативності ухвалення рішень. Крім того, зазначений персонал допомагає нам проводити моніторинг рослин під час вегетаційного періоду. Спеціалісти їдуть на поля, проводять необхідні заміри, вносять оперативно дані в базу Cropwise, що теж допомагає нам контролювати ситуацію в режимі реального часу.

— Чи плануєте надалі проводити експерименти із застосуванням технології strip-till?

— Уже кілька років, як ми від експериментів перейшли до стабільного використання цієї системи, адже вважаємо її найперспективнішою. Ця технологія дає змогу зберегти вологу: обробляємо лише 10–15 см рядка, міжряддя при цьому прикриті пожнивними рештками. На 2024 рік запланували відвести під strip-till 10 тис. гектарів. Відвели б і більше, але відповідно до сівозміни збільшили площу під озимою пшеницею, а під просапні, навпаки, зменшили. В Одеській області плануємо висів соняшнику за технологією strip-till приблизно на 6 тис. гектарів.

Є питання вибору техніки. Ми спочатку купили вживаний агрегат, а вже сьогодні маємо два нові агрегати Stripcat II. Вони відкривають смугу, видаляють з неї рослинні рештки, очищають висівну лінію, розпушують ґрунт і вносять мінеральні добрива. Потім розбивають грудки й подрібнюють їх до однорідної маси, яка виконує роль ідеального висівного ложа. Після цього можна пускати на поле сівалку.

Минулого року в одному з господарств на Чернігівщині ми половину площі посіяли за технологією strip-till, а половину — за класичною технологію (оранкою), за якою нам довелося застосувати чотири трактори для дискування. Висновок: сама по собі технологія strip-till дуже економна в плані використання техніки, пального і людських ресурсів. А головне, врожайність ми отримали майже однакову, невелика перевага strip-till. Це і є відповідь на питання, чому нас цікавить збільшення площ під смуговим обробітком.

Крім того, під час висіву за технологією strip-till кількість добрив автоматично зменшується на 30%, адже вони потрапляють безпосередньо в рядок. А ще ми вносимо диференційно два види добрив: фосфор і калій.

Якщо раніше на кукурудзі ми в середньому використовували 120–150 кг/га азоту, то зараз вносимо лише 85 кг/га. При цьому даємо 25 кг азоту під час висіву, ще 60–70 кг діючої речовини вносимо пізніше за допомогою культиваторів або системи Y-Drop.

Фермер Девід Хула з Вірджинії, який у 2023 році зібрав майже 40 т зерна кукурудзи з гектара, стверджує, що він зменшив використання добрив на 40%. Звісно, хочеться повторити його експеримент і отримати аналогічну врожайність.

— Які результати застосування технології strip-till на соняшнику?

— Минулого року вийшов у нас такий експеримент: соняшник дав на оранці тонну з гектара, оскільки були складні погодні умови, а на технології strip-till — 1,9 т/га.

У нас є формула визначення потенціалу врожайності залежно від погодних умов. Після проведення аналізу даних з урахуванням кількості опадів і вологоспоживання рослинами, із застосуванням усіх коефіцієнтів з’ясувалося, що максимальна врожайність, яку ми могли отримати за таких умов, становила 2 т/га. Тож, по суті, ми отримали на технології strip-till максимум з того, що могли. Тоді як на оранці недоотримали 50% урожаю.

— Чи не виникає у вас конфлікту між технікою та додатковим обладнанням?

— Ще у 2019 році ми ухвалили довготривалий план розвитку господарства, визначили основні культури, а також вирішили переходити на трактори марки John Deere. Саме на той час ми мали почати оновлення машинно-тракторного парку. Відповідно, сьогодні питань з агрегатуванням чи узгодженням техніки немає. Всі нові трактори залучені на операціях, які потребують точного сигналу та навігації. Старіша техніка й техніка інших марок працює на операціях завантаження, перевантаження, тобто там, де не потрібні «мізки».

Ми використовуємо в 90% наявної у холдингу техніки команд-центри й навігаційні антени John Deere, навіть для техніки інших виробників, бо з ними легко працювати. Скажімо, наш 8-рядковий агрегат для strip-till постійно передає сигнал на трактор, щоб трактор рухався для отримання міжряддя завширшки 70 см. Після завершення операції агрегат перевантажує траєкторію руху в трактор, і потім вже трактор веде сівалку відповідно до цієї карти. Сівалки в нас 16- і 24-рядні, 24-рядні переважно Horsch з новими висівними системами, та 16-рядні Kinze, обладнані системою Precision Planting.

У нас є своя параметризація під час сівби для різних типів сівалок, з якою швидкістю вони мають працювати. Сіємо передусім на автоматі, потім не маємо проблем зі збиранням. Маємо ідеальне міжряддя навіть на стиках сівалки, без проблем заходимо на 16- чи 24-рядний висів та 8- чи 12-рядною жаткою. Нам стало простіше: підвищилася культура виробництва, коли заходиш на поле і в тебе абсолютно рівні рядки, спрацював section control, немає затяжок, перетяжок, якихось просівів.

У підсумку маємо зважений підхід до впровадження точних технологій і наочно бачимо їхню ефективність. Утім, коли з’являється нова цікава цифрова платформа чи технологічна новинка, ми одразу це тестуємо. Адже технології постійно розвиваються, і нам треба лишатися конкурентними в ці непрості часи.