Цифрова платформа для підвищення ефективності

ТОВ «Агро-Інтвест» розташоване в селі Привільне Дніпровського району Дніпропетровської області. Це родинний бізнес, де обробляють 2100 га, вирощують п’ять основних культур: соняшник — до 30%, озиму пшеницю — 25%, ріпак — 20%, кукурудзу — 15% та 10% гороху. Співвідношення культур може значно коливатися, адже Дніпровщина — зона ризикового землеробства, тож аграрії тут дуже залежні від погодних факторів. Минулої осені не склалося з ріпаком, який не змогли посіяти через посуху, тож навесні цього року в сівозміні збільшать частку соняшнику. У наступні сезони планують додати сою, потроху сіють овес, іноді — просо.

У господарстві є зерносховище і сушарка, а також свій автопарк машин, якими доставляють зерно до портів. І навіть у 2022 році, завдяки мобіль ності та логістиці, фермерам вдалося продати вирощене. Крім рослинництва, у ТОВ «Агро-Інтвест» займаються тваринництвом — утримують овець. Однак рослинництво залишається основним напрямком роботи.

Із 2021 року тут стали впроваджувати елементи точного землеробства: купили нову техніку й дообладнали стару, придбали програмне забезпечення. Починали з диференційного висіву і внесення добрив. І хоча часті повітряні тривоги та брак кваліфікованих спеціалістів уповільнюють впровадження точних технологій, у ТОВ «Агро-Інтвест» уже побачили їхню ефективність, тож зупинятися не збираються.

Про досвід господарства більш де тально розповів Сергій Корж, директор ТОВ «Агро‑Інтвест».

— Сергію, коли познайомилися з технологіями точного землеробства та як давно вирішили, що треба впроваджувати їх у господарстві?

— Наше знайомство з точними тех нологіями почалося у 2021 році завдя ки платформі Climate FieldView™ компанії Bayer. До нас приїхав менеджер FieldView™ і запропонував поставити шайбу FieldView™ Drive на обприскувач. Поставили шайбу, під’єднали програму, почали обприскувати — виявилося, що це дуже зручно та вигідно: зайшов у iPad, подивився де, коли, скільки й чого було внесено. Тобто ми отримали інструмент для зчитування і зберігання даних, таких як карти внесення, локальні дані про погоду на рівні поля, дані про розвиток рослин і багато іншої корисної інформації, яка потрібна для ухвалення своєчасних рішень.

На цьому ми не зупинилися. У нас на комбайнах були встановлені датчики врожайності, ми додали до них датчики картографування.

Далі підключили сівалку. У нас є зернова сівалка Väderstad Rapid, якою спокійно управляємо з iPad у кабіні трактора. Наступним кроком обладнали просапну 8-рядну сівалку системою Precision Planting. Це якраз було у 2022 році на початку повномасштабного вторгнення. Після цього я чітко зрозумів, що таке синергія FieldView™ та Precision Planting, адже такої точної карти висіву, такого ясного розуміння, що відбувається з висівом в кожний конкретний момент раніше у нас ніколи не було.

— Уточніть, що саме вас вразило в роботі із застосуванням систем Climate FieldView™ та Precision Planting.

— По-перше, контроль якості висіву, по-друге, точність проведення операції, по-третє, точна карта полів. Ми були так вражені, що у тому ж 2022 році після закінчення сезону дообладнали системою Precision Planting ще й велику 16-рядну сівалку.

— Тобто диференційний висів ви вперше запровадили у 2022 році, так?

— Так. Але посіяли ми диференційно не кукурудзу, а соняшник. Захотіли спробувати, як він себе покаже. Але різниці з класичним висівом не побачили.

У наступний сезон ми спробували сіяти диференційно вже кукурудзу. І от на цій культурі отримали суттєве підвищення врожайності навіть на полі зі складним рельєфом.

Для дифвисіву кукурудзи за допомогою програми FieldView™ ми поділили поле на зони продуктивності й отримали класні результати. Програма зручна і проста, працювати з нею можна самостійно, тож необов’язково залучати спеціалістів. Вводиш дані полів — і програма сама здійснює зонування поля.

Чудово працює цифрова платформа Climate FieldView™ у поєднанні з Precision Planting, тобто програма й сама система, яку встановлюють на сівалку. Карту завдань для сівалки сформували через FieldView™, і сівалка забезпечила рівномірність висіву, чіткість і дружність сходів, оптимальну густоту посівів. Протягом вегетативного сезону ми побачили, як відрізняються зони. Але в цілому поле мало ідеальний вигляд: дружні сходи, оптимальна густота рослин. Я приїздив на поле й буквально насолоджувався побаченим.

У результаті найгірша зона на полі з дифвисівом кукурудзи дала 7 т/га, найкраща — 11–12 т/га. У середньому по експериментальному полю отримали 9,3 т/га. Для нас це дуже хороший результат. Ключовими факторами, які забезпечили саме таку врожайність, стали оптимально підібрана густота посіву під кожну зону продуктивності, оптимальні строки висіву та диференційне внесення живлення. Зрозуміло, що велику роль тут грають і погодні фактори. Без достатньої кількості опадів неможливо отримати рівномірність сходів.

— Окрім диференційного висіву, для яких ще операцій використовуєте програму FieldView™?

— У 2023 і 2024 роках ми вносили за допомогою програми азотні добрива під ріпак та пшеницю. Зробили карти й, з урахуванням зон, підготували завдання для диференційного внесення добрив. У наступний рік хочемо запровадити дифвнесення добрив ще й під кукурудзу. У нас є розумний розкидач мінеральних добрив, за допомогою якого ми завантажували добрива, встановлювали програму, й він усе робив як слід. Жодних проблем не було.

З обприскувачем, яким ми працювали по пшениці, ситуація виявилася трохи складнішою. Він не може так швидко перемикатися відповідно до карти завдання, як розкидач, тож його потрібно перемикати в ручному режимі. Робити карту завдання для обприскувача теж складніше, бо необхідно вносити дані вручну і самим визначатися із зонами з урахуванням певного переліку показників. І це буває іноді доволі складно.

Загалом завдяки використанню цифрової платформи Climate FieldView™ ми бачимо точну картину свого господарства. Відкрили програму і бачимо на комп’ютері, як все працює: де пройшов трактор, комбайн чи інша техніка, урожайність культури, розподіл поля на зони продуктивності, виконані роботи. Усе це можна аналізувати.

— У зв’язку з успішним упровадженням точних технологій на кукурудзі чи плануєте збільшувати площі під цією культурою?

— У нашій зоні це не має сенсу, бо не вистачає вологи. Ми не центральна Україна, у нас опадів для вирощування кукурудзи недостатньо. Без поливу для нашої зони нормальна врожайність кукурудзи — 6 т/га. Для порівняння: у центральній Україні навіть 10 т/га — це не рекордний, а хороший урожай.

Для нашого господарства 7 т/га — непоганий урожай, ми вже у плюсі. Але ми зараз маємо змогу отримувати більше завдяки впровадженню диференційного висіву і живлення. Повторюся, що у 2023 році в середньому по експериментальному полю з дифвисівом ми отримали 9,3 т/га. Підсумки 2024 року ще будемо підбивати, ці дані будуть дещо пізніше.

— По інших культурах яку ви маєте врожайність?

— Оскільки в нас зона ризикового землеробства, у нас немає такого поняття, як стала врожайність. Урожайність коливається від року до року. Погода може повністю змінити наші плани. Скажімо, 2023 рік був дуже вдалим: опадів було достатньо, ми отримали високі результати навіть на тих ділянках, яким не приділяли великої уваги в плані живлення. Якщо у 2023 році в середньому по господарству ми мали врожайність соняшнику на рівні 3,4–3,5 т/га, то у 2024 році через посуху вона зменшилася до 2,4 т/га. І це дуже гарний показник з урахуванням кількості опадів, що в нас були.

Якщо брати озиму пшеницю, то хороша врожайність для нас — 6 т/ га, але 2024 року вона була значно нижчою.

— Багато хто з аграріїв скаржиться, що соняшник виснажує ґрунт, але у вас він займає передові позиції. Чому?

— Для нашого регіону соняшник — найрентабельніша культура. До 2022 року ми намагалися чітко вибудовувати сівозміну, науково обґрунтовано. Але зараз гостро стоїть питання економічної доцільності господарювання, тож ми змушені все-таки надати соняшнику більше місця. Восени 2024 року ріпак ми взагалі не посіяли через посуху, озиму пшеницю посіяли пізно, бо вологи було мало. Тож розраховувати на великі врожаї пшениці поки не доводиться, а ріпак треба компенсувати іншою культурою.

— Якщо повернутися до теми точного землеробства, які труднощі маєте із впровадженням сучасних технологій?

— Ми маємо техніку, маємо програми, маємо знання, але через воєнні дії, зокрема через постійні повітряні тривоги, не можемо повністю перейти на дифвисів, бо сигнал блокується системою. У 2024 році робили так: якщо був сигнал — сіяли по картах, не було — давали сталу норму. Це, звичайно, нас трохи засмучує, бо якби ми запровадили дифвисів та диференційне внесення добрив на всіх висівах кукурудзи, то на продуктивні зони ми б давали більше добрив, зробили б там оптимальну густоту рослин у рядку та отримали вищі урожаї. А на менш продуктивних ділянках дали б меншу густоту висіву та мали б теж непогану рентабельність завдяки зменшенню використання посівного матеріалу.

Також через те, що під час тривоги навігація не працює, отримуємо неповне картографування врожайності. Адже ми не можемо щоразу під час тривог зупиняти техніку: комбайни, сівалки, обприскувачі працюють. І через це, на жаль, немає цілісної картини для аналізу.

— І останнє запитання: про що мрієте, які ще новації хочете впровадити у своєму господарстві?

— У планах — повний перехід на технології точного землеробства від обробітку ґрунту до збирання та зберігання врожаю. Обов’язковий дифвисів кукурудзи, диференційне внесення добрив під усі культури, диференційне внесення ЗЗР. Це дасть збільшення врожайності, підвищить рентабельність господарства та покращить фінансовий стан. Звісно, мріємо про нову техніку, зокрема й безпілотну, й про висококваліфікованих спеціалістів, які б працювали на цій високотехнологічній техніці. Бо зараз маємо дефіцит кваліфікованих кадрів. Але все це можливо впровадити лише тоді, коли закінчиться війна й настане мир. І ми про це мріємо.