iнтелектуальні рішення в агробізнесі

ПЕРЕОБЛАДНАТИ СІВАЛКУ ЧИ ПРИДБАТИ НОВУ?

07.09.2022
Автор матеріалу

Іван Бойко

Особливості оснащення посівних агрегатів та рішення для роботи за технологіями точного землеробства

ПЕРЕОБЛАДНАТИ СІВАЛКУ ЧИ ПРИДБАТИ НОВУ?

Бодай мінімальні можливості точних рішень для сівби використовує в Україні відносно невеликий відсоток агровиробників. При цьому інтерес до цього питання доволі великий. Багато хто з фермерів хотів би сіяти продуктивніше, заощаджувати від 4 до 8% посівного матеріалу та стартових добрив, а також ефективніше працювати з нормами висіву.

На заваді впровадженню відключення секцій сівалок найчастіше стає банальна нерішучість через неповну обізнаність аграріїв з особливостями обладнання сівалок та їхнім ефективним використанням. І досі поширеною є думка про те, що точне землеробство — це прерогатива тих господарств, у яких працюють найновіші та найсучасніші трактори й сівалки. Як можна побачити з досвіду багатьох вітчизняних агрокомпаній, ця думка є помилковою. Сьогодні фактично будь-яку машину, за винятком відверто морально та фізично застарілих моделей радянського зразка, можна переобладнати та реалізувати в ній рішення для руху по навігаційних лініях, автоматичного відключення секцій та диференційованого внесення матеріалів.

Переоснащення техніки для точного землеробства дає змогу позбавитися цілої низки проблем, які часто виникають під час організації сівби. Зокрема, можна запобігти пропускам та перекриттям вздовж проходів та на розворотних смугах, незапланованим втратам насіння та добрив, несвоєчасній реакції оператора на проблеми, що виникають у системі, та іншим порушенням технологічного процесу.

Оскільки аграрії стикаються з такими проблемами фактично щосезону, не всі агровиробники реально усвідомлюють, які великі кошти при цьому втрачаються. Наприклад, розкрадання насіння та добрив у вигляді зменшення норм внесення в середині поля практично неможливо виявити та довести, хоча на практицітака проблема у господарствах буває доволі часто.

При цьому здійснення агротехнічних операцій без використання автопілотування спричиняє повторний обробіток до 10% площ полів. Відсутність автоматичного відключення секцій сівалки призводить до перевитрати до 7% посівного матеріалу та добрив. Причому чим більш неправильною є форма полів, тим вищі втрати.

У значні збитки виливається ігнорування операторами повідомлень про помилки на дисплеях, що призводить до простоїв, передчасного зношення ресурсу техніки та дорогого ремонту. Натомість точне землеробство, яке багато в чому дає змогу подолати весь цей комплекс проблем, можна реалізувати, як вже мовилося, на будь-якій моделі сівалок. Це відносно нескладно та не займає багато часу. Є ціла низка можливостей змусити агрегат працювати з високою точністю та автоматичним керуванням з кабіни.

Почнімо з вибору підходящого монітора, котрий керує процесом. Питання часто впирається в небажання фермера витрачати кошти на додатковий дисплей, котрий може коштувати декілька тисяч євро чи навіть дорожче. Натомість варто обговорити питання з виробником, постачальником чи інтегратором обладнання. Практично завжди можна знайти оптимальне рішення — універсальний монітор чи програмне забезпечення, що дасть змогу працювати вже з наявним монітором. Адже міжнародний протокол ISOBUS дозволяє працювати з одним монітором для виконання всіх видів сільгоспробіт. А значить, можна значно здешевити покупку техніки та відмовитися від додаткового дисплея, якщо в тракторі його вже встановлено.

Якщо ж наявні машини не підтримують протокол ISOBUS, можна реалізувати технологію контролю з вхідним портом. При цьому в техніці мають бути потрібні датчики, контролери та інше обладнання в конструкції. У такому разі сівалку підключають до термінала за допомогою спеціального кабелю або перехідника. Після чого стає можливим контроль норми внесення, відключення секцій та роботи за картами врожайності.

Можливості сучасних виробників та інтеграторів обладнання для точного землеробства дають змогу оснастити штучним інтелектом навіть агрегат із застарілою конструкцією. На такий посівний комплекс додатково встановлюють виконавчі механізми, різні датчики, контролери, ваги та інші вузли контролю секцій, норми висіву, моніторингу насіннєпроводів тощо. Так, на сівалку радянського типу замість ланцюгового механічного приводу встановлюють електромотори з прямим переданням крутного моменту на дозувальні котушки висівного апарату сівалки. Контролює роботу двигунів електронний блок управління, який дає змогу витримувати задану норму висіву насіння та внесення добрив із різних баків. Такий електронний блок управління може працювати з усіма сумісними дисплеями протоколу ISOBUS.

У багатьох випадках усі операції із переоснащення сівалки можна здійснювати в польових умовах. Досвідчена бригада інженерів усе необхідне зробить буквально за декілька годин. Фактично достатньо лише наявності рами. У раму трактора встановлюють електронний блок управління та комунікаційний блок, а електромотори в автоматичному режимі підтримують норму висіву. Відповідно, для переоснащення сівалки не потрібні заводські потужності.

До старої сівалки можна навіть інтегрувати розумне обладнання для припосівного внесення рідких мінеральних добрив. Електронна частина системи, яку встановлюють на бункері посівного комплексу, становить модуль контролю виливу та кабельне складання. Управління заданою нормою здійснюється за допомогою дозувальних клапанів та витратомірів. Контролюватиме всю роботу системи та водночас забезпечуватиме паралельне водіння один монітор. Реалізувати такий проєкт нескладно на будь-якій моделі сівалки. Це дасть змогу до економії насіння додати максимально ефективне внесення стартових добрив, які в рідкому вигляді будуть більш доступними для рослин, а їхнє використання контролюватиметься з точністю до грама.

Загалом, звісно ж, кожне оснащення сівалки розумними системами треба розглядати індивідуально. Для початку слід обрати надійного виробника та постачальника обладнання, і вже разом з інженерами ретельно розглянути можливості посівного комплексу. Потрібно перевірити наявність на сівалці виконавчих механізмів та датчиків, її комплектацію та стан основних вузлів. Немає сенсу ставити недешеву гідравліку та електроніку туди, де механічні частини вже давно поіржавіли. Утім, здебільшого посівні агрегати цілком підходять під таке вдосконалення.

Сьогодні загальноприйнятою є думка про те, що у рази дешевше оснастити наявний посівний комплекс обладнанням для точного землеробства, аніж купувати нову сівалку з базовим оснащенням для відключення секцій та диференційованої сівби. Вартість такого оснащення може бути різною, але найчастіше вона є в межах 25–30 тис. доларів. Однак на такі речі завжди потрібно дивитися реально, адже сьогодні чимало продавців техніки пропонує нові сівалки, повністю оснащені для точного землеробства за адекватними цінами. Цілком можливо, що саме цей варіант буде оптимальним для господарства. У всякому разі рішення треба приймати вже сьогодні, адже точні технології під час сівби забезпечують справді хороші результати підвищення рентабельності роботи.

Матеріали по темі