Обираючи нову модель зернозбирального комбайна чи дооснащуючи наявну в господарстві, треба розуміти, які технології та системи знадобляться для виконання цих завдань
На що звернути увагу
Сучасні системи картування врожайності отримують інформацію шляхом використання різних датчиків, різновидів яких багато. У базовому оснащенні це датчики вимірювання вологості зерна та датчик позиціонування машини за допомогою GPS-сигналу. Наявність цих видів датчиків є нагально необхідною. Так, GPS-датчик дає змогу точно позиціонувати машину як у великомасштабному вимірі (на якому полі перебуває комбайн у цей момент), так і безпосередньо під час збирання врожаю. Ми можемо контролювати позицію комбайна, а також задавати точні маршрути руху машини в загінці, уникаючи пропусків та перекриттів під час збирання зерна. Звісно, що останній момент залежить не тільки від GPS-датчика, проте наявність його є обов’язковою умовою точної роботи комбайна.
Датчики вологості найчастіше встановлюють в елеваторі для чистого зерна чи в шнеку комбайна. Своєчасне корегування черговості збирання зерна кукурудзи на полі від стиглих посівів з оптимальною вологістю до посівів з вищою вологістю, які тим часом підсохнуть, може дати змогу відчутно знизити витрати на досушування зерна.
Зернозбиральний комбайн варто також обладнати датчиком потоку зерна, котрий з точністю до 2,5−5% вимірює обсяг зібраного врожаю. Також є сенс додатково обладнати машину датчиком швидкості зернового елеватора, який істотно підвищує швидкість вимірів потоку зерна.
Обираючи нову модель зернозбирального комбайна чи до оснащуючи наявну у господарстві, ми маємо чітко розуміти, які технології та системи нам неодмінно знадобляться для виконання цих завдань
Відчутний результат
Маючи таке технічне рішення, агровиробник може досягти цілої низки важливих переваг. По-перше, можна контролювати поточну врожайність на полі й у режимі реального часу автоматично складати карти врожайності, на яких будуть позначені більш та менш врожайні ділянки на полі. Надалі можна буде визначити причини нижчої врожайності на гірших ділянках, підставою для чого будуть якраз отримані під час збирання дані.
По-друге, згадані вище датчики разом із датчиком маси зерна в бункері дають змогу отримати точні дані, який саме обсяг зерна був зібраний на конкретній ділянці конкретного поля і скільки зерна загалом впродовж робочої зміни.
Це основні датчики, що використовують у сучасному зернозбиральному комбайні та для виконання різноманітних завдань у точному землеробстві. Для їхнього використання обов’язково потрібний дисплей монітора врожайності з GPS-приймачем, який забезпечує координатну прив’язку та запис даних.
Не зайві нюанси
Зернозбиральний комбайн доречно обладнати іншими додатковими датчиками. Передусім це датчик положення жниварки, котрий розпізнає вимірювання, записані під час поворотів; датчик швидкості руху комбайна, а також датчик нахилу. Їхнє застосування дає змогу набагато зручніше працювати під час роботи як за звичайних, так і складних умов роботи, а також істотно підвищити продуктивність збирання врожаю. За допомогою датчика вимірювання швидкості руху комбайна й датчика потоку зерна можна прогнозувати реальну продуктивність роботи комбайна та чіткіше планувати всі логістичні й інші завдання.
Усі отримувані завдяки датчикам оперативні дані варто не просто записувати, умовно кажучи, на флешку, а спрямовувати до хмарних сховищ, звідки їх можна вивчати та обробляти в умовах реального часу з віддалених пристроїв. Це дасть змогу оперативно приймати рішення, від яких може істотно залежати рентабельність роботи.
Отримані таким чином дані мірою накопичення стануть однією з відправних точок для створення карти врожайності полів та подальшого вдосконалення обробітку і вирощування сільгоспкультур. Треба мати для порівняння відповідні дані принаймні за три-чотири роки, щоб розуміти динаміку змін та визначити найпроблемніші точки на полі та причини їхньої появи.
Сучасні моделі зернозбиральних комбайнів вже в базовому виконанні можуть оснащуватися спеціальними інтелектуальними системами для вибору оптимальної стратегії збирання зерна різних культур та у різних умовах роботи.
По-перше, це режими для збирання різних культур, наприклад окремо кукурудзи, соняшнику, пшениці та ріпаку. Переключившись на потрібний режим, ми запускаємо комбайн на максимально ефективну роботу зі збирання конкретної культури, що позначиться на якості, продуктивності та чистоті зібраного зерна.
По-друге, у деяких моделях комбайна можна обирати або звичайний режим збирання, або ж, зважаючи на наявні умови поля, посилювати ту чи іншу функцію під час збирання. Це може бути режим максимальної продуктивності, режим максимальної чистоти зерна, режим максимальної економії пального тощо. Завдяки цьому власник господарства може встановити саме ту стратегію збирання врожаю, яка наразі вбачається йому найбільш доцільною.
Коли майстер своєї справи
Хоча в сучасних зернозбиральних комбайнах усі процеси управління повністю автоматизовані, і фермери можуть користуватися ефективною підтримкою з боку виробника чи сервісної компанії, велику роль все ж таки досі відіграє людський чинник. Йдеться про якість навчання персоналу. Оператор комбайна обов’язково повинен знати, що він робить конкретної миті, натискаючи ту чи іншу кнопку, і за якими основними принципами функціонують точні рішення, що встановлені у комбайні. Це дасть змогу істотно підвищити якість виконання робочих завдань та звести до мінімуму непередбачувані ситуації.
Де знайти датчики
Сьогодні аграрії можуть звернутися до багатьох постачальників зернозбиральних комбайнів для придбання і встановлення подібних датчиків. Звернувшись за ними, аграрії отримають повну інформацію про сучасне обладнання.
У разі передруку посилання на iFarming обов’язкове. Видавець не несе відповідальність за зміст рекламних оголошень та статей.
Ваші відгуки, пропозиції та зауваження приймаємо на пошту редакції: julia.naruzhna@ifarming.com.ua