Дім для технологій

День поля у фермерському господарстві «Широкоступ» у Київській області став традиційним місцем зустрічі аграрної преси і постачальників провідних технологій. Гостинний господар Олександр Васильович провів гостям екскурсію полями, де станом на 12 червня відбувалася активна вегетація як озимих, так і ярих культур. А фахівці компанії «Сингента» та запрошені гості провели лекційну частину, під час якої окреслили головні тренди в аграрній галузі.

Звісно, великий акцент робили на цифрових технологіях. Зокрема, в режимі реального часу демонстрували роботу системи Cropwise Operations, розумними приладами моніторингу хвороб і шкідників на полі, а також змоделювали внесення гербіцидів за допомогою дрона. Крім того, учасники заходу протестували роботу низки цифрових приладів для оперативної діагностики стану ґрунту та рослин, зокрема PlantStress і SoilScanner. Особливу увагу привернув новий прилад CI-710s, з яким нещодавно почали працювати фахівці «Сингенти»: він одночасно визначає понад 60 параметрів стану листкового апарату, включно з вегетаційними індексами, вмістом елементів живлення, водним балансом рослини та іншими показниками.

Зміна кон’юнктури

У ФГ «Широкоступ» обробляють близько 3 тис. гектарів землі, дотримуються сталої сівозміни та роблять ставку на перевірені технології вирощування. За словами керівника господарства Олександра Широкоступа, структура посівів порівняно з минулим роком суттєво не змінилася. Серед основних культур нинішнього сезону — близько 600 га озимої пшениці, 500 га кукурудзи, 400 га соняшнику, а також соя, озимий ріпак, горох, овес та цукрові буряки. Єдиною культурою, площі під якою скоротили, стала квасоля.

«Ринок диктує свої умови. Якщо раніше на квасолі можна було добре заробити, то останні два роки ціни суттєво просіли. Зараз її економіка вже не здається такою привабливою», — пояснює господар.

Водночас сезон не обійшовся без втрат. Через складні погодні умови господарству довелося пересіяти значну частину озимого ячменю: він не витримав морозів до –25 °С та відсутності достатнього снігового покриву на підвищених ділянках поля. У результаті близько 250 га культури втратили й пересіяли кукурудзою. Прикро, адже ячмінь демонстрував високий потенціал урожайності.

«Минулого року ми збирали майже по 9,5 т/га. Крім того, озимий ячмінь раніше завершує вегетацію і є дуже хорошим попередником для наступних культур», — зазначив Олександр Широкоступ.

Прогнозований результат

Після короткого знайомства з господарством учасники Дня поля вирушили безпосередньо на посіви.

Соняшник — одна з найприбутковіших культур у сівозміні ФГ «Широкоступ». Станом на середину червня посіви були вирівняними та добре розвиненими. Рослини сформували потужний листковий апарат, а поле залишалося практично чистим від бур’янів, що одразу привернуло увагу.

На площі понад 400 га у господарстві цього року висіяли гібрид СИ Теос від компанії «Сингента». За словами Олександра Широкоступа, рішення ухвалили за результатами минулого сезону: середня врожайність на круг становила близько 4,4 т/га.

«Минулого року ми побачили хороший результат і тому цього сезону всю площу соняшнику засіяли саме цим гібридом», — розповів господар.

Гібрид СИ Теос добре відомий завдяки високому потенціалу врожайності, стабільній олійності та генетичному захисту від вовчка. Поєднання цих характеристик, за словами аграрія, і стало головним аргументом на його користь.

Не менш важливу роль, ніж генетика, тут відводять і системі захисту. Під час огляду поля господар розповів, що на соняшнику використовують продукти «Сингента», як і на інших ключових культурах підприємства. Загалом близько 60% ЗЗР, які застосовують у господарстві, належать до портфеля компанії.

З турботою про сталість

Поля цукрових буряків на момент оглядин теж були у відмінному стані: рівномірні сходи, потужний розвиток рослин та мінімальний тиск бур’янів свідчили про ретельний догляд за культурою.

На одному з полів господарства учасникам Дня поля продемонстрували як товарні посіви, так і невелику дослідну ділянку, де випробовують одразу кілька гібридів різної селекції. Такий підхід уже став звичною практикою для ФГ «Широкоступ», де рішення щодо вибору насіння ухвалюють не за рекламними буклетами, а за результатами власних польових спостережень. Цікавий факт: учасники заходу звернули увагу на те, що буряковий масив по краях обсіяний гречкою. Виявилося, це свідомий агрономічний захід: гречка — медоносна культура, яка продовжує кормову базу для бджіл та інших корисних комах після того, як відцвітають соняшник і ріпак. Крім того, наявність ентомофагів у посівах природно стримує розмноження фітофагів — без жодного додаткового втручання.

Щодо економіки, то ще кілька років тому саме цукрові буряки були однією з найприбутковіших культур. Проте, як зазначає Олександр Широкоступ, останнім часом прибутковість стала менш прогнозованою через коливання цін на цукор. Втім, сила господарства полягає не в окремій культурі, а в збалансованій сівозміні. Окрім соняшнику, кукурудзи, озимої пшениці, сої, озимого ріпаку та цукрових буряків, тут вирощують горох, овес, квасолю та інші культури. Ще однією складовою системи є кормові трави, які не лише сприяють оздоровленню ґрунту, а й забезпечують кормову базу для тваринницького напряму господарства.

Власне, рослинництво і тваринництво тут доповнюють одне одного. Органічні добрива повертаються на поля, а запилення культур забезпечує власна пасіка, яка є ще одним елементом замкненого виробничого циклу.

До речі, про важливість управління здоров’ям ґрунту, водним дефіцитом і біорізноманіттям розповів Олександр Зозуля, керівник групи регіональних технічних експертів компанії «Сингента», під час лекційної частини. Він наголосив, що нині в центрі уваги фермерів та агроконсультантів не шкодочинні організми, а здоров’я рослин. Тобто ключовий акцент — на створенні оптимальних умов для їхнього здорового розвитку. У більшості випадків рослина здатна самостійно протистояти як біотичним, так і абіотичним стресовим чинникам. До того ж профілактика завжди ефективніша й дешевша за лікування. Також особливу увагу він приділив біорізноманіттю: «Уявіть батут, полотно, що тримається на опорі за допомогою багатьох вузлів. Кожен вузол — це певний вид живого організму, рослина або тварина. Коли зменшується біорізноманіття, один вузол зникає, і ланцюжки, зв’язані із цим видом, втрачаються. Вони вже не працюють, і в результаті батут нас не тримає. Так і екосистема. Щоб вона була міцною, їй потрібна максимальна кількість опор. Тож біорізноманіття — це інвестиція у стійкість і майбутнє агровиробництва».

Віктор Філатов, засновник компанії FDseeds, розповів про важливість покривних культур у системі живлення рослин, адже значно вигідніше годувати біоту, ніж годувати ґрунт чи саму рослину міндобривами. Покривні культури здатні ефективно поглинати важкодоступні форми поживних речовин із ґрунту й переводити їх у засвоювану форму для сільськогосподарських культур. При цьому підбір покривної культури — не універсальне рішення: він залежить від основної культури, типу ґрунту та наявного запасу важкодоступних мінеральних форм на конкретному полі.

А Валерій Дубровін, менеджер з вуглецевого землеробства і здоров’я ґрунту компанії «Сингента», виклав цілісну стратегію управління здоров’ям ґрунту в системі сталого землеробства. Він відзначив переваги технології Interra®Scan — найточнішого на сьогодні сервісу сканування ґрунту. Завдяки детальному аналізу з густотою до 800 точок на гектар технологія дає змогу формувати агрохімічні картограми за 21 параметром і розраховувати точну систему удобрення для кожної зони поля. На практиці це означає вищий рівень управління зонами продуктивності, оптимізацію використання ресурсів і, як результат, стабільне підвищення врожайності.

Цифрові можливості

Завдяки компанії «Сингента» господарство отримало доступ до цифрової системи управління підприємством Cropwise Operation. Працювати з програмою можна як через веб, так і через мобільні додатки — навіть без підключення до інтернету. У складі версії, встановленої в господарстві, доступний агрономічний модуль, що охоплює журнал агронома, віддалений супутниковий моніторинг, моделі прогнозування розвитку культур, прогноз оцінки врожайності, а також детальний прогноз та історію погодних і метеорологічних даних.

«“Сингента” постійно допомагає нам впроваджувати нові підходи, надихає на зміни. Ми хочемо рухатися в ногу із часом і використовувати сучасні технології в роботі», — зазначив Олександр Широкоступ.

Щоб поцікавитися станом справ, фермеру достатньо зайти у свій профіль та відкрити потрібне поле. Тут можна побачити всю історію агрооперацій, отримати актуальні погодні дані та історію, а також відстежувати стан посівів за допомогою супутникових вегетаційних знімків. Кольори на знімках відображають значення індексів вегетації, за якими легко зрозуміти, в якому стані те чи інше поле.

У господарстві не планують зупинятися на вже впроваджених цифрових інструментах. Серед наступних кроків — подальша цифровізація виробничих процесів та інтеграція техніки в єдину систему управління. Зокрема, підприємство розглядає можливість оснащення машин GPS-трекерами з подальшою візуалізацією техніки в Cropwise Operations. Це дасть змогу отримувати повнішу картину виконання польових робіт, оперативніше контролювати використання ресурсів та ще ефективніше управляти виробничими процесами.

Окрім Cropwise Operations, у господарстві також використовують систему автоматизованого моніторингу шкідників Trapview. Пастку встановлюють безпосередньо в полі. Ультрафіолетове світло приваблює комах, після чого вони фіксуються на клейкій стрічці. Вбудована камера щодня робить фото й передає дані на сервер у режимі онлайн. Далі алгоритми штучного інтелекту ідентифікують види шкідників, наприклад кукурудзяного стеблового метелика, та відстежують їхню чисельність. На основі динаміки льоту й погодних показників система прогнозує появу різних фаз розвитку шкідника, що дає змогу завчасно планувати захисні заходи (внесення трихограми або інсектицидні обробки).

Ще один цифровий інструмент «Сингенти» — система прогнозування розвитку хвороб. Вона поєднує польові датчики, метеодані та онлайн-аналітику і дає змогу визначати ризики ще до активного розвитку захворювань. Якщо система не фіксує збудників, господарство може оптимізувати захист і зменшити витрати на фунгіциди. Важливо, що ці сервісні програми інтегровані в Cropwise Operations, тож користувач отримує прогнози в одному додатку.

Окремий інтерес учасників Дня поля викликала демонстрація внесення препаратів за допомогою агродрона. Щоправда, замість гербіциду Елюміс у бак машини з міркувань безпеки заправили чисту воду. Cам препарат планово внесли за два тижні до того. Для господарства «Широкоступ» внесення за допомогою агродронів поки що перебуває на етапі вивчення. На полях працює сучасний самохідний висококліренсний обприскувач із робочою шириною захвату 36 м, який повністю забезпечує потреби підприємства. За словами Олександра Широкоступа, ще кілька років тому ті самі обсяги робіт виконували чотири причіпні обприскувачі. Втім, відмовлятися від нових технологій у господарстві не збираються. На думку господаря, найбільша перевага безпілотників проявляється саме в тих ситуаціях, коли традиційна техніка обмежена погодними умовами або ризиком пошкодження посівів.

«Буває, що в поле просто неможливо зайти технікою, а виконати обробку потрібно терміново. У таких випадках дрон може стати хорошим резервним інструментом», — пояснює він.

Безпілотник виконав пробне внесення, а учасники заходу мали змогу на власні очі оцінити точність польоту, якість обробки (для оцінки використовували водочутливий папір) та особливості роботи таких систем.

І хоча розмова неодноразово поверталася до технологій майбутнього, наприкінці польової екскурсії журналісти поставили господарю значно простіше запитання — про що він сьогодні мріє найбільше.

«Щоб війна скінчилася», — коротко відповів Олександр Широкоступ.