На своїй землі

«Кролевецький комбікормовий завод» — група компаній повного виробничого циклу, яка вирощує, дороблює, зберігає і експортує сільськогосподарську продукцію. Охоплює власне ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод», господарства «Успіх-Мена», «Черешеньки», «Аграрні інвестиції» та інші.

Тут мають свій машинно-тракторний парк, оснащений сучасною технікою, добудовують молочну ферму. Компанія займається рослинництвом, зернотрейдингом, надає елеваторні послуги. Перша черга потужностей для зберігання обсягом 30 тис. тонн була збудована у 2016 році, пізніше добудували наступні черги, тож нині компанія має в Сумській області елеваторний комплекс загальною потужністю зберігання 270 тис. тонн зерна. Якість надання послуг засвідчує сертифікат ISO 9001.

Михайло Мойсеєнко, заступник директора з рослинництва ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод», розповів про роботу підприємства і про те, як точні технології допомагають господарювати на великих площах.

— Михайле, яку площу маєте в обробітку?

— Наразі у нас в обробітку приблизно 75 тис. гектарів. Раніше обробляли 90 тис. гектарів, але через активні воєнні дії деякі поля відпали, адже наше господарство розташоване близько до кордону, і це ускладнює життя.

Ми постійно під прицілом ворога. Нова Слобода, Шалигине, Бунякине, Гути — усе це прикордоння. Нам довелося вивести з обробітку 16 тис. гектарів, що розташовані вздовж кордону, бо там проведено мінування. Плюс відпадають поля, розташовані за 2–5, а в деяких випадках — і за 10–20 кілометрів від кордону, бо ця територія під постійним обстрілом. Минулої осені знайшли десяток КАБів в кукурудзі. Під час збиральної кампанії наші комбайни обстрілювали щодня. Таке наше повсякденне життя.

Основні культури на полях: кукурудза, ріпак, озима пшениця. Останніми роками ми істотно змінили сівозміну. Уже третій рік не сіємо соняшник, зате в сівозміні з’явилися багаторічні трави до 1000 га. Раніше до 70% площі було під кукурудзою. Посіви кукурудзи поступово зменшили до 35 тис. гектарів, натомість збільшили посіви ріпаку.

Озима пшениця в нас — основний попередник для ріпаку. Стандартно маємо її 10–12 тис. гектарів. Також у 2024 році посіяли 3,5 тис. гектарів сої.

Осіння посівна 2024 року була для нас доволі складною в плані погодних умов, адже посушливе літо й осінь не давали надії отримати хороші сходи, озиму пшеницю сіяли фактично у сухий ґрунт. На щастя, наприкінці вересня пройшли дощі, пшениця зійшла і на середину зими рослини були в задовільному стані. На деяких полях маємо проблемні сходи озимого ріпаку. Але ж підсумки робити зарано.

— Як ви оцінюєте 2024 рік щодо погодних умов, шкідників, хвороб?

— У плані шкідливих комах 2024 рік був аномальним. За 13 років роботи я ще жодного разу не бачив такої їх кількості ані на кукурудзі, ані на ріпаку. У 2024 році ми мали жарке посушливе літо і теплий сухий вересень, які спровокували навалу шкідників. Для кукурудзи масова проблема — кукурудзяний метелик, совка, для ріпаку основні шкідники — теж совки. Обприскували поля інсектицидами майже до середини жовтня, бо через теплу посушливу погоду було багато гусені. Деякі ділянки обробляли за сезон по 3–4 рази.

Якщо брати зернові, тут ситуація зі шкідниками більш-менш стабільна. Але ці культури набагато більше, ніж кукурудза та ріпак, страждали від спеки й посухи, оскільки в нас майже три місяці не було дощу. Тож пшениця не налилася: якщо в минулі роки яра пшениця давала 6–7, а озима — 8 т/га, то в цьому році ми ледве досягли урожайності 4 та 5,5 т/га відповідно.

По кукурудзі ситуація трохи краща. На полях, де були хороші попередники, вдалий обробіток ґрунту, оранка, ми отримали 9–11 т/га, на полях із мінімальним обробітком ґрунту — 7–8 т/га. Це типова картина по нашому регіону, щодо врожайності ми не пасемо задніх.

— Чим пояснюєте нижчу врожайність на мінімальному обробітку?

— Мінімальний обробіток застосовуємо на полях із піщаним ґрунтом, щоб максимально зберегти вологу. Відповідно, на піщаних ґрунтах і врожайність менша.

— Чи застосовуєте в господарстві технології точного землеробства?

— Так, звісно, бо зараз без точних технологій аграріям не обійтися, тим паче за таких масштабів виробництва, як у нас. Впровадження елементів точного землеробства ми почали з навігації, обладнали техніку системами автопілотування, бо це реальне заощадження часу, здоров’я і витрат: починаючи з пально-мастильних матеріалів і закінчуючи економією добрив, ЗЗР і насіння.

Уже сім років ми застосовуємо точний висів. Сівалки обладнали системами автоматичного відключення секцій. Крім того, на шість сівалок встановили системи Precision Planting, що дало змогу підвищити точність висіву. Ми їх використовуємо для сої та ріпаку, влаштовуємо демопосіви, щоб наочно демонструвати колегам переваги технології. Точний висів ріпаку — це поки ще новинка для українських полів, таке зустрінеш нечасто.

— Що новенького маєте з техніки?

— Нещодавно закупили 7 самохідних обприскувачів John Deere. Тепер маємо вже 17 самохідних обприскувачів. Серед них є й такі, що обладнані системами посекційного відключення.

Маємо сучасні розкидачі мінеральних добрив Amazone на 10 т. Їх робота максимально автоматизована, вони здатні рівномірно розподіляти добрива по всій ширині захвату незалежно від того, наскільки складним є рельєф поля і вплив погодних умов. Засипаєш добрива, встановлюєш програму — і точно знаєш, що машина виконає запрограмоване завдання. Автоматичний дозатор працює з точністю до кілограма. Розкидач сам регулює ширину рядка, двічі не внесе добрива в одному й тому самому місці, є посекційне вимкнення. Плюс ще й в тому, що всі дії розкидача вносяться в базу даних і зберігаються.

У 2024 році ми активно займалися картографуванням урожайності, збирали та аналізували дані з комбайнів, тож найближчим часом очікуємо на карти полів із зонами продуктивності. Частково ця робота вже зроблена, але хочемо охопити більшу площу. Відповідно, на майбутнє плануємо вносити добрива виключно по картах завдань.

— Які цифрові платформи використовуєте для роботи?

— Ми використовуємо Cropwise. За її допомогою здійснюємо моніторинг росту рослин, проводимо регуляцію та весняне підживлення. Також диференційно вносимо добрива на тих полях, де визначені зони продуктивності. Застосовуємо змінні норми висіву кукурудзи, теж по картах завдань. Словом, багато новацій ми вже запровадили, але нам є ще куди рухатися і розвиватися.

— У вас є власна молочна ферма, відповідно, є органічні добрива. Як їх вносите?

— Ми запровадили компостування. Щодоби з ферми вивозиться понад 200 т рідкої фракції. Влітку заготовляємо солому, перемішуємо з гноєм і витримуємо в буртах. Надалі плануємо видобуток торфу, адже наша місцевість багата на торф. Будемо додавати торф до компосту та отримувати на виході такий собі штучний чорнозем.

Збагачення ґрунтів органікою проводимо щороку. Результати дуже обнадійливі: наприклад, маємо врожайність кукурудзи на ґрунтах із внесенням NPK на рівні 7 т на гектар, а на збагачених органікою — 12–14 т/га.

— Якщо підсумувати, яким був 2024 рік для господарства?

— Рік був складним і в плані погодних умов, які спричинили недобір урожаю, і війна не дає нам так активно працювати й розвиватися, як хотілося б. Доводиться думати не про те, як впроваджувати новації, а як під обстрілом зібрати врожай. Але ми не втрачаємо сили духу, не пасемо задніх, просто живемо та працюємо на своїй землі.