«Я постійно в полі, контролюю все сама», — розповідає Марія Завгородня, власниця ФГ «Анкор», що на Полтавщині. Господарство, яке перейшло їй у спадок від батька, Марія вправно модернізує та розвиває, адже покладати рук не звикла.
Марія Завгородня вже сьомий рік керує ФГ «Анкор», яке дісталося їй у спадок від батька
Рахуємо кожну складову
Сьогодні в аграрному бізнесі все невпинно дорожчає, тож вкладатися в сучасні технологічні новинки стає особливо актуальним, вважає Марія Завгородня. Без точного землеробства подальше функціонування господарства буде невиправдано витратним.
ФГ «Анкор» обробляє 450 га. Вирощують традиційні культури, більшість площі під посіви планують рівномірно розподілити між ріпаком, кукурудзою і соєю, причому сою додадуть до сівозміни вперше. Менша кількість площ відведена в господарстві під озиму пшеницю та ячмінь (по 20 га). Торік ФГ «Анкор» робило акцент саме на вирощуванні пшениці й виділило під неї 100 га. Проте, порахувавши економіку, вирішили зменшити посіви під цією культурою й натомість додати сою.
«Якщо господарство забезпечене технікою для всіх операцій, тоді потрібно модернізуватися та вкладатися в точне землеробство, ― розповідає фермерка. ― Це дасть змогу відчутно заощадити й вплинути на собівартість. Можливо, не в перший рік, проте в наступному принесе видимі результати. Сьогодні виникає потреба контролювати та рахувати кожну складову у вирощуванні: чи то насіння, добрива, чи то ЗЗР».
Господарство співпрацює з компанією FRENDT, яка допомагає йому покроково впроваджувати системи точного землеробства.
«Ми розписали поетапний план впровадження точного землеробства в господарстві на п’ять років. Це значні вкладення, тож нам треба розуміти, як зробити їх реальними, ― пояснює пані Марія. ― Ми повністю переобладнали обприскувач під точне внесення препаратів, поставили автопілот, систему для картування врожайності. Наступний етап у планах на цей рік ― доукомплектування сівалок для більш точного висіву та внесення добрив. Ми не можемо дозволити собі вносити добрива врозкид у неконтрольованих дозах, набагато правильніше вносити їх в зону росту кореневої системи рослини.
Кілька років поспіль ми плануємо збирати дані щодо врожайності на полях, і після цього перейдемо до аналізу ґрунту. Карта врожайності допоможе нам розробити маршрут для максимально ефективного відбору проб, адже відбирати пробу наосліп це надто дорого і неефективно».
Кілька років поспіль у господарстві планують збирати дані щодо врожайності на полях і після цього перейти до аналізу ґрунту
Несподіваний старт
До початку роботи в агро Марія Завгородня працювала лікаркою, адже має вищу медичну освіту. Утім, коли їй у спадок від батька, відомого в Кобеляцькому районі фермера Сергія Тарана, дісталося фермерське господарство, вирішила спробувати себе в цьому бізнесі й так захопилася справою, що ось уже сім років активно працює на землі.
На початку пані Марія консультувалася з колегами, а також домовилася про супровід господарства професійним агрономом, який до того консультував її батька: «Я вважаю, що наше господарство невелике, тож нам достатньо супроводу якісного фахівця. Краще мати надійного спеціаліста на аутсорсингу, ніж посереднього в штаті. І дотепер я користуюся консультаціями агронома. Хоча за ці роки набула свій досвід, тож маю свою думку про те, що і як краще організувати на полі».
Є стереотип, що жінкам не місце в агробізнесі. Пані Марія відчула це на собі повною мірою. Розповідає, що жінок погано сприймають в агро, особливо тоді, коли колеги знають, що до цього в неї не було відповідного досвіду. Втім, нині завдяки активній позиції та відкритому спілкуванню в соцмережах Марія Завгородня отримала визнання серед колег. Аналогічні проблеми були в колективі, адже не всі працівники були готові слухати молоду дівчину без досвіду.
«З працівниками в принципі складно, бо села вимирають, населення мало, тож вибір невеликий. Я зробила висновок, що головне — бажання людини вчитися і працювати. Тоді можна розв’язати будь-яку проблему».
Нині сторінка в інстаграм Марії Завгородньої, яка перетворилася на агроблог, налічує 15 тисяч підписників. Її мотивація — розповідати людям, що агро — це престижно і технологічно. Вона записує сторіз під час проведення робіт на полі, де працює ґрунтообробна техніка, розповідає про особливості підготовки ґрунту до посівної.
До речі, ґрунти господарства вже понад 15 років не бачили плуг — тут застосовують тільки розпушувач. Марія, як її батько, вважає, що така технологія обробітку ґрунту набагато ефективніша.
Марія Завгородня намагається особисто контролювати всі процеси в господарстві
Рекордні врожаї
За словами Марії Завгородньої, минулий рік видався найсприятливішим за погодними показниками за останні сім років, тому врожаї не підвели. «Нам пощастило: минулого року була гарна весна, сезон як ніколи був забезпечений опадами, тому і врожай ми отримали, відповідно, на високому рівні. Крім того, ми проводили експерименти з добривами, фунгіцидами, тож на цій витратній частині добре зекономили. Скажімо, значну частину площ засіяли без добрив за рахунок попередніх внесень.
Добре вологозабезпечення сприяло тому, що врожаї соняшнику та пшениці були кращими, ніж у попередні роки. Соняшник зібрали із середньою врожайністю 3,8 т/га на круг, незважаючи на те, що понад 50% площ під культурою було посіяно без добрив. Також вирішили обійтися без фунгіцидного обробітку на 100% площі, тоді як у попередні роки проводили два фунгіцидні оброблення соняшнику.
«Сходи озимої пшениці були доволі бідними, адже дався взнаки пізній висів, культура зайшла в зиму у фазі двох листочків. Але внаслідок дощової весни пшениця вродила майже 7 т/га на круг. Якщо порівняти з попередніми роками, раніше врожайність була максимум 4–4,5 т/га», — ділиться результатами фермерка.
Нині сторінка Марії Завгородньої в інстаграм, де вона викладає фото і відео з поля, налічує 15 тисяч підписників (1)
Не варто економити на якісних ЗЗР
Марія Завгородня вважає, що особливо доцільно вкладатися в якісні фунгіциди та гербіциди. Експериментам із сумнівними препаратами на полях не місце. Неякісні гербіциди можуть пошкодити посіви та проявити негативні наслідки післядії в майбутньому, внаслідок чого господарство недоотримає запланований врожай, або наступна рослина на цьому полі через 1–2 роки матиме стрес.
Озимина у грудні 2023 року
Фаворити року: ріпак, соя та кукурудза
Озимий ріпак займає одну з ключових позицій в господарстві. Це експортна культура, тому ціна на неї непогана в будь-який рік. Якщо інші культури можуть залежно від року просідати в ціні, ріпак тримає марку. «Ми плануємо збільшувати посіви ріпаку, вже виділили під цю культуру до 100 га посівних площ. Він затратний у вирощуванні, проте економічно вигідний. Минулого сезону було багато оброблень ріпаку від шкідників, але після остаточних підрахунків ми все одно вийшли в непоганий плюс по врожаю», — розповідає Марія Завгородня.
Останні кілька років кукурудза втрачає популярність у господарстві: вологість зерна зазвичай доволі висока, збирання традиційно затягується, сушіння дороге. Навіть якщо обрати підходящий для свого регіону ФАО, через дощі рідко можна попасти в базу, ділиться практичним досвідом власниця господарства. Враховуючи досушування кукурудзи, собівартість вирощування злітає в рази. «Ми зменшили вирощування кукурудзи. Для нас побудувати сушарку на сьогодні не є раціональним, доведеться вкладати надто багато коштів. Досушування на елеваторах вийде дорого, краще взагалі її не вирощувати».
Озимий ріпак у листопаді 2023 року
Коли потрібен чіткий контроль
На думку Марії Завгородньої, кожне господарство сьогодні має вирішити, як далі розвиватися, на чому додатково заробляти. Просто вирощувати — це закопувати гроші в землю. Треба детально рахувати й обов’язково думати про те, які послуги господарство може запропонувати ринку додатково: логістичні послуги чи оренду сільгосптехніки, займатися переробленням, зберіганням зерна тощо. Все це для невеликих та середніх господарств може підвищити економічні показники.
«Багато моїх знайомих-фермерів побудували елеватори, — коментує Марія Завгородня. — За рік вони повернули вкладені кошти та навіть заробили на наданні послуг. Для малих господарств такі напрямки, як тваринництво, овочівництво або невелике перероблення можуть стати додатковою сферою заробітку. І, звичайно, потрібні інвестиції в точне землеробство. Хоча інколи фермери бідкаються, що це зараз дорого, не на часі. Зазвичай так вважають ті, хто ще не навчився рахувати. Я переконана, що технологічні новинки — це вкладення, але з перспективою на подальші заощадження».
А ще пані Марія вважає, що не треба боятися помилок. Вони будуть завжди, не помиляється тільки той, хто нічого не робить: «Так, помилки доводиться оплачувати з власної кишені, але це досвід. А досвід завжди коштує дорого. Наприклад, колись ми в господарстві зібрали насіння кукурудзи й висипали його просто на подвір’ї, бо в складському приміщенні не було місця. Все мало бути добре, була домовленість, що по насіння того дня приїдуть три автомобілі. Та через непередбачувані обставини приїхав лише один. І тут, як на зло, пішов дощ, якого давно не було. Або ще випадок: коли ми забули злити воду з обприскувача перед морозами, вода замерзла і машина вийшла з ладу. Тепер перевіряємо техніку по кілька разів перед зимою».
