Навіть невелике господарство може заощадити завдяки сучасному обприскувачу, якщо має потрібні знання та досвід
Франс Мерсе інвестував у сучасний обприскувач Kverneland iXTrack T4, щоб точніше й ефективніше вносити засоби захисту рослин на своїх 32 га орних культур. Тепер він прагне зробити ще один крок — перейти до диференційного внесення хімікатів, орієнтованого на конкретні ділянки поля. Але для цього, каже фермер, потрібні додаткові знання та професійний супровід.
Польовий обприскувач з алюмінієвими штангами має місткість бака 4000 л
Ферма Франса Мерсе в Лелістаді (Нідерланди)
- 32 га землі,
- суглинкові ґрунти з умістом глини 15–20%,
- 10,5 га столової картоплі,
- 10,5 га озимої пшениці,
- 5,5 га червоної цибулі на насіння,
- 5,5 га цукрових буряків.
Франс Мерсе — нетиповий фермер. Його господарство відносно невелике, лише 32 га. Крім того, чотири дні на тиждень він працює поза фермою — керівником команди та програми «Агробізнес і продовольство» в Університеті прикладних наук AERES (м. Дронтен).
«Щоб отримувати повний дохід лише з ферми, мені довелося б значно розширити площі, — пояснює Мерсе. — Я розглядав таку можливість, але через високу вартість землі та її обмежену доступність це нереально».
Тому фермер обрав інший шлях: поєднувати роботу на землі з викладацькою діяльністю: «Це робить мій тиждень різноманітним і цікавим. Спілкування з різними колегами та можливість переносити практичний досвід у навчальний процес додають цінності. А ще я зберігаю гнучкість: можу бути на фермі саме тоді, коли це справді потрібно».
Франс Мерсе (36 років) керує фермою в Лелістаді. Він представник третього покоління, який керує фермою, заснованою його дідом
Ефективне обладнання
Попри відносно невеликий масштаб господарства, Мерсе, який працює на легкому суглинку, користується сучасним парком техніки. Останніми роками він інвестував у новий обприскувач, розкидач добрив, плуг і сівалку.
«Я надаю великого значення сучасній, якісній техніці. Оскільки працюю ще й поза фермою, у мене обмежений час на польові роботи. Новий парк техніки забезпечує надійність і мінімізує ризик простоїв. За останні роки мені вдалося суттєво оновити технічну базу», — пояснює фермер.
Минулого року Франс Мерсе придбав новий обприскувач Kverneland iXtrack T4. Форсунки на цьому агрегаті розташовані через кожні 25 см і можуть вмикатися чи вимикатися окремо. «Дозування для кожної форсунки я ще не можу змінювати, але керувати їхнім увімкненням і вимкненням цілком можливо, — зазначає Мерсе. — Обприскувач також підтримує точкове внесення».
Фермер уже експериментував із диференційним захистом рослин. На виставці Agritechnica він познайомився з компанією, яка створює карти завдань на основі знімків із дрона. «Це дозволяє побачити, де саме ростуть бур’яни, і проводити цілеспрямоване точкове обприскування. Я випробував це на картоплі проти пирію. Загалом спрацювало непогано, хоча карти виявилися недостатньо точними, і тут є куди розвиватися».
Мерсе бачить у цьому великий потенціал: «Я хочу максимально використати можливості свого обприскувача для роботи на окремих ділянках — щоб зменшити використання ЗЗР, знизити витрати й підвищити врожайність».
Вид з повітря на ферму
Акцент на злакових бур’янах
Цього року Франс Мерсе працює над захистом культур на конкретних ділянках під керівництвом експертки NPPL Софі Вільдебур, дослідниці точного землеробства з WUR.
«За допомогою точкового обприскування ми зараз зосереджуємося на злакових бур’янах у посівах цибулі та цукрових буряків, — пояснює він. — Препарати проти таких бур’янів зазвичай відносно дорогі, тож саме тут можна найбільше заощадити. До того ж злакові легко відрізнити від культурних рослин. Ще одна перевага: гербіциди проти злакових не шкодять самим культурам, тому навіть у разі помилки не виникне серйозних проблем».
Коли фермер опанує технологію точкового внесення, він планує застосовувати її проти інших бур’янів: «Наприклад, будяків чи амброзії. Контактні гербіциди, які ми зараз змушені вносити по всьому полю, іноді пригальмовують ріст культур. А завдяки локальному підходу ми розраховуємо зменшити ці негативні наслідки й підвищити врожайність».
Мерсе вже випробував обприскування на конкретних ділянках без використання карт завдань, перемикаючись на рівні форсунок. Він застосував цей підхід з позакореневими добривами та фунгіцидами проти фітофтори картоплі
Зменшення кількості активних речовин
Окрім точкового обприскування за картами-завданнями, Мерсе випробовує також локальне внесення без карт. На цю можливість йому вказала експертка NPPL Софі Вільдебур.
«Те, що я можу вмикати форсунки окремо, дає змогу обприскувати лише ті ділянки, де росте культура, — пояснює фермер. — Ми вже випробували цей підхід на картоплі з позакореневими добривами та фунгіцидами проти фітофтори. Зазвичай я використовую три форсунки на ряд, але навіть якщо одну вимкнути, покриття рослини все одно достатнє. Так можна зменшити витрати засобів захисту майже на третину — принаймні доти, доки не зімкнуться ряди, тобто доки не розвинеться потужний листковий покрив. Подібну практику можна застосовувати й для інсектицидів на цукрових буряках».
Мерсе також розраховує скоротити загальне навантаження активних речовин завдяки точнішому внесенню. «Зараз, коли покупці встановлюють жорсткі ліміти на рівень використання пестицидів, методи, орієнтовані на внесення ЗЗР на конкретних ділянках, дають мені більше простору для маневру. Вони дозволяють гнучкіше реагувати й вносити корективи лише тоді, коли це справді потрібно».
Мерсе оглядає поле цибулі разом з експертом NPPL Софі Вільдебур
Точні методи — не обов’язково складні
Франса Мерсе супроводжує експертка NPPL Софі Вільдебур. Вона пояснює, чому його ферма стала цікавим прикладом для програми.
«Чому Франс важливий учасник NPPL? По-перше, у нього вже був сучасний обприскувач, придатний для роботи на конкретних ділянках. По-друге, він відкритий до нових технологій і зацікавлений у тому, що вони можуть дати. Ми розглядали можливість диференційного внесення добрив, але його поля доволі однорідні, тому додаткової користі від цього не було б. Тож зосередилися на захисті рослин за ділянками. Використовуючи карти-завдання, ми хочемо з’ясувати, з якими сервісними компаніями Франсу краще працювати та які моделі найточніше розпізнають бур’яни.
Найцінніше у цьому прикладі NPPL те, що він показує: точні методи не обов’язково мають бути складними чи дорогими. Навіть без карт завдання, просто вимикаючи частину форсунок, можна суттєво зменшити витрати на засоби захисту рослин. Досвід Франса доводить: для початку не завжди потрібні зовнішні послуги чи складні рішення. Іноді достатньо простих налаштувань, щоб отримати відчутний результат».
Софі Вільдебур: «Ви можете багато чого досягти за допомогою простих налаштувань»
Від редакції
Читачі рідко дають зворотний зв’язок, але нам було б надзвичайно цікаво дізнатися: що ви відчували, читаючи цю статтю? Які думки виникали?
Адже для пересічного українського фермера, який обробляє 30–50 га родинних угідь, таке технічне оснащення, яке має нідерландський фермер, здається майже недосяжною мрією. Навіть господарства-тисячники не завжди можуть дозволити собі таку просунуту техніку. Це перший аспект.
Другий — співпраця наукових установ із фермерами на місцях. Нідерланди поступово перетворюються на європейську столицю точного землеробства. Тут у точні технології для сільського господарства вкладають величезні кошти — як від уряду, так і від сторонніх донорів. Робиться все, щоб підтримати високий рівень агробізнесу навіть на землях, які за своїм складом далекі від ідеальних.
Неможливо не звернути увагу на сівозміну. Якщо українські фермери, особливо одноосібники, мають 30 га, то з великою ймовірністю вирощують лише одну культуру на рік. Навіть на площах у 300–400 га часто обирають саме такий варіант через обмеженість техніки та людських ресурсів. У нідерландського фермера картина зовсім інша: різноманітні культури, точний підхід до кожної ділянки, технології, що оптимізують і роботу, і прибуток.
В українському агробізнесі за замовчуванням вважають, що точні технології вигідно впроваджувати лише на великих площах — на тисячах гектарів. Якщо менше, здається, що це не має сенсу. А тут — приклад 30 га. І це працює.
Така стаття може викликати в наших читачів змішану реакцію: від заздрощів і подиву до роздумів про реальні шляхи модернізації своїх господарств. Вона змушує замислитися над тим, що точне землеробство — не тільки для великих компаній, а й для тих, хто готовий інвестувати розумно і планомірно, навіть на невеликих площах. Це історія про технології, співпрацю з наукою і нові можливості, які, можливо, зовсім не так недосяжні, як здається на перший погляд. Так, в Україні бракує системної співпраці науки і фермерів, але є інші можливості — від локальних стартапів до підтримки донорських програм.
А ви як гадаєте?
Чи готові ви уявити точне землеробство на своїх 30, 300 чи 3000 га?
Що заважає зробити перший крок: гроші, знання чи відсутність віри, що це реально?
Ця стаття про нідерландського фермера — не лише контраст із вітчизняними реаліями, а й нагадування: шлях до сучасного агробізнесу може починатися з маленьких кроків. Іноді достатньо одного рішення чи інструмента, щоб випробувати технології на власному полі й побачити нові горизонти.
Можливо, саме зараз час спробувати.
Пробуйте, тестуйте, перевіряйте. Ми у вас віримо!