Як за допомогою «цифри» розкласти гроші по полю

Наприкінці січня в Києві пройшов AGROIT Forum, на якому обговорювали інноваційні цифрові рішення для АПК за участю компаній-розробників та аграрних підприємств. Редакція журналу iFarming також взяла участь у заході. Зокрема, головна редакторка журналу Юлія Коротич провела інтерв’ю з Геннадієм Гадзовським, ке рівником СТОВ «Васюти», який поділився досвідом пошуку оптимальних технологічних рішень і економії до 100 тис. доларів у масштабах господарства. Геннадій Гадзовський вже був героєм наших публікацій, запрошуємо переглянути інтерв’ю з ним на нашому сайті Увага – зонам продуктивності

Під час форуму обговорювали нагальні питання аграріїв: цифрові сервіси для управління земельними ресурсами, планування агровиробництва і фарм-менеджмент, управління моніторингом і станом посівів, управління ТМЦ та логістикою, точне землеробство, системи штучного інтелекту (AI) та аналітики даних, рішення для прогнозування врожайності тощо.

Зацікавленість учасників викликала дискусія «Агроінновації на практиці від лідерів для лідерів». Її модератором виступив Богдан Круглик, CEO Frendt, який зазначив: «Інновації — це передусім люди. Жодні інновації не будуть працювати, якщо люди не розуміють, для чого ці інновації потрібні, і якщо вони не вміють ними користуватися. Нині 70% світових грошей знаходяться в інноваціях. Підписом однієї людини 20 січня 2025 року 500 млрд доларів було виділено на розвиток інфраструктури штучного інтелекту (ШІ) у Сполучених Штатах. Тому я дуже раджу всім швидше розібратися з тим, що таке ШІ. Друга рекомендація: якщо ви не будете керувати штучним інтелектом, то штучний інтелект буде керувати вами. Тож ваше завдання: взяти це під контроль».

Володимир Тищенко, ІТ бізнес‑партнер агробізнесу МХП: «У 2023 році ми впровадили систему супутникового моніторингу, за допомогою якої можемо вчасно реагувати на точкове зниження індексів вегетації культури. Впровадили систему моніторингу, яка дозволила в автоматичному режимі контролювати параметри виконання технологічних операцій і вчасно реагувати на можливі інциденти. Ми перейшли від констатації факту, який вже відбувся, до реагування на події в режимі реального часу. Для розуміння: своєчасне реагування дозволяє збільшити наробіток техніки на 5-10%. Це не говорячи про підвищення якості виконаних робіт.

Наступним етапом було впровадження систем точного землеробства: ми навчилися робити карти, віддалено відправляти їх на конкретну одиницю техніки, навчилися збирати дані. Також у 2023 році в нас закінчився проєкт розроблення системи планування, яка дозволила на основі оцінки потенціалу продуктивності поля знаходити резерви для розміщення культур і резерви в технології.

Ми провели цікаве дослідження впливу основних факторів на врожайність. За результатами цього дослідження скоригували технологію і на сьогодні завершили роботу над моделлю, яка надалі буде працювати на вдосконалення технології. Також впровадили системи, які дозволяють аналізувати поточні параметри техніки й завчасно попереджати відповідальних осіб, якщо ці параметри наближаються до межі норми, до того, як вони цю межу перетнуть.

Усі перелічені мною новації вже відпрацювали два цикли (2023 і 2024 роки), тож можемо говорити про їх ефективність».

Владислав Тютюнник, заступник директора з виробництва СТОВ «Інтер»: «Ми з командою зосередилися на економії ТМЦ. Наша мета: всі операції виконувати диференційно, залежно від характеристик поля. Економія може бути більшою чи меншою, це залежить від багатьох факторів. Та важливо не просто зекономити, важливо правильно розкласти гроші по полю. Що ми вже зробили: запровадили диференційне внесення мінеральних добрив, зокрема диференційне внесення мі неральних добрив у рядок під час висіву просапних культур, диференційне внесення безводного аміаку, аміачної води, вапна, КАС. Також запровадили диференційний висів. Минулого року ми запровадили диференційне внесення РКД під час висіву озимих зернових. Добрива мають величезну частку в собівартості вирощування. Диференційне внесення дає змогу ефективно розкладати добрива по полю і отримувати кращий результат за тих самих витрат. Також запровадили автоматичне зважування, оскільки з цим були питання. Автоматизація всі питання дала змогу зняти».

Володимир Фантух, керівник департаменту розвитку та інновацій UkrLandFarming: «Інновації — це наші добре знані технології, але вкладені в цифру, завдяки чому є можливість зменшити затрати й отримати прибуток. Раніше були маркери на полі — тепер є системи паралельного водіння. Раніше були налаштування сівалки — а тепер сингуляція в рядку. Колись по полю розставляли людей з прапорцями, по яких мав орієнтуватися літак. Тепер дрони літають і виконують ту саму функцію, але без жодних прапорців — за картами завдань. 

Ми почали рухатися в бік інновацій з 2012 року. На той час у нас в обробітку було 574 тис. га землі. Першим кроком оцифрували всі поля: понад 8 тис. полів. І після вже розуміли, що це за поле, мали його агрохімічну характеристику, у яких умовах і у якій кліматичній зоні воно розташоване, скільки там опадів під час вегетації, які середньорічні температури, особливості ландшафту, ґрунтотворного процесу. Коли була створена така база даних, ми зв’язали її з програмою 1С. Тепер ця програма з урахуванням попередників дає нам можливість планувати розміщення культур, розуміти потенційний урожай з конкретного поля залежно від ґрунтово-кліматичних умов.

У 2018 році ми перейшли до роботи в системі Cropwise. Це нам дало ще більше даних про наші поля в історичній перспективі. На ці показники ми спираємося і під час вибору культури, і під час вибору оптимальної густоти посіву, і під час внесення добрив. Агроном при плануванні будь-яких операцій на полі має враховувати ці дані, для розрахунків потрібних ТМЦ відхилення від максимальної врожайності може становити не більше 10%. Тобто якщо на певному конкретному полі максимальний врожай соняшнику за останні п’ять років становив 2,8 т/га, а агроном закладає добрива на врожайність 3,5 т/ га, то в нього мають бути дуже вагомі аргументи для цього. І його обов’язково спитають, яке обґрунтування таких витрат. 

Кожна культура має певну кількість листків на рослині. Якщо кукурудза з ФАО 400 має 20 листків, а кукурудза з ФАО 200 має 10 листків, то завдання агронома — наповнити поле оптимальною структурою зеленої маси, щоб максимально використати фотосинтез. Відповідно, культура з ФАО 200 буде посіяна густіше, а з ФАО 400 рідше. Такий підхід у нас до кожного поля. Продовжуємо вивчати посів із різними густотами, опановуємо технології точного землеробства.

Ми також орієнтуємося на дані запасу ґрунтової вологи. Наприклад, з осені можемо планувати висів кукурудзи з густотою 72 тис. насінин на гектар. А навесні відбираємо проби й дивимося, який запас ґрунтової вологи, яку врожайність він може дати нам змогу отримати. Плюсуємо середньорічні прогнозовані опади й відповідно до цих даних коригуємо густоту висіву».

Сергій Суровий, директор ТОВ «Хлібороб‑Гарант»: «Раніше ми приходили на такі заходи й думали, що точне землеробство, про яке нам розповідають, — це фантастика. Сьогодні воно вже є в багатьох фермерів на їхніх полях і в їхніх господарствах. Багато новацій за ці роки стали буденними технологіями. Інновації — це розвиток і зміни. Я мав змогу спостерігати роботу європейських фермерів, тож відповідально стверджую: українські аграрії дуже інноваційні.

У моєму господарстві багато уваги приділяю здоров’ю ґрунту, і це стосується моїх підходів до його обробітку. Виходжу з того, що найважливіше в ґрунті — це мікроорганізми, й усі наші зусилля мають бути спрямовані на співпрацю з ними. Для роботи мікроорганізмів важливим показником є рН ґрунту. На півдні зазвичай рН вищий, в північних регіонах — нижчий, його легше коригувати. Інвестиції в ґрунт — це завжди дорого, це стратегічні інвестиції, їх треба робити обдумано. Особливо це стосується тих ситуацій, коли ґрунти на полі дуже строкаті: буває, що 90% площі не потребують вапнування, тож, вносячи вапно або дефекат на 100% площі, фермер несе величезні затрати. У підсумку інструменти точного землеробства дають змогу витрачати менше, а отримувати більше.

А ще чудово, що станом на зараз уже є ресурси, які дають змогу контролювати процеси в господарстві на відстані. Це дає фермеру більшу маневровість і гнучкість. Моє завдання: моніторити ситуацію, слідкувати за фотозвітами, щоб не пропустити важливу інформацію з поля і вчасно внести корективи».

Микола Черняк, СЕО Agronix: «DJІ наприкінці грудня 2024 року представили новий агродрон Т100. Відповідно до правил, спочатку цей дрон має протягом року відлітати в Китаї, і тільки після цього його зможуть сертифікувати для решти світу. За найкращим сценарієм в Україну цей дрон потрапить не раніше, ніж через два роки. На борту цього дрона вже є LIDAR, він може підняти 85 л або понад 100 кг. Завдяки вбудованому LIDAR дрон Т100 зможе рухатися безпечно, оминаючи перешкоди. І це про інновації, адже однією з ключових проблем під час роботи дронами були стовпи й посадки, через які пошкоджувалося багато машин.

Нині перед нами стоїть ключове завдання: опрацювати алгоритми диференційного внесення. Інструменти для цього вже є, але поки вони працюють не зовсім так, як би хотілося.

Скажімо, в дрона DJІ є мультиспектральна система, яка з точністю до сантиметра на піксель створює карту поля. Тобто спочатку дрон облітає поле і створює карту, потім цю карту потрібно вивантажити на потужний ігровий ноутбук або комп’ютер, обробити завантажені дані, побудувати карту диференційного внесення і наступним кроком завантажити її на пульт управління для роботи дрона. Хотілося б трохи спростити цей шлях, принаймні для десикації соняшнику. Робота над цим триває, і Т100 з вбудованим LIDAR робитиме 3D-карту сам.

Я певен, що прийде час, коли не потрібні будуть ні оператори, ні люди в полі, все врешті буде оцифровано і польові роботи виконуватимуть автоматично. Можливо, оператори в центральних офісах будуть лише спостерігати за роботами в полі на великих екранах. Скажімо, в МХП армія з більш як 50 дронів уже вносить різні препарати від ґрунтових гербіцидів до деструкторів стерні на площі понад 200 тис. га. Тобто це не майбутнє, це сьогодення».