Розумні машини Kverneland

Один із найтехнологічніших стендів Agritechnica 2025 — це стенд Kverneland Group, де разом з рішеннями під брендами Kverneland та Vicon представили й спільні напрацювання з Kubota Group. Тут кожен елемент лінійки працює на спільну ідею: точніше внесення, менші втрати, більше автономії для фермера.

Від системи точкового внесення добрив PUDAMA до камер DAT Ecopatch, від технології SpotSpray до повністю автоматизованих преспідбирачів і функції TIM у розкидачах — Kverneland демонструє, що сучасне фермерство може бути точним, передбачуваним і стабільно якісним.

Як компанія формує свої технологічні пріоритети та які рішення стануть основою нового сезону, ми розпитали в Максима Боднара, продакт-менеджера Kverneland.

— Максиме, почнімо з головного: на стенді представлено систему PUDAMA, яка вже отримувала нагороди на різних світових виставках за свою інноваційність. Що являє собою система і яку користь вона дає аграріям?

— Система PUDAMA — наша революційна новинка. На сьогодні це єдина система на ринку, яка стабільно працює з будь-якими гранульованими добривами на достатньо великій швидкості. Основна ідея проста: вносити добрива точково під майбутню рослину — фактично під саму насінину. Це принципово для стартового живлення, бо фосфор немобільний, і за стрічкового внесення частина його лишається недоступною молодому кореню. Звідси й виникла ідея: що буде, якщо норму зменшити на 25%, а решту подати точкою, щільно до насінини?

Польові випробування — і європейські, і українські — показали: врожайність не падає навіть за меншої норми. В Європі фокус системи передусім на кукурудзі. Там відстань між насінинами 13–14 см, бо сіють густіше — 95–100 тис. рослин/га. В Україні показники інші — 65–80 тис., тобто 17–18 см між насінинами. Для точкового внесення це навіть вигідніше: є більше простору для роботи системи й виразніший ефект концентрованої дози.

Нагадаю, що наші польові практичні досліди доводять, що з PUDAMA Ви можете зменшити норму внесення добрив на 25% без втрати врожайності, відповідно порівнювати єфективність системи вносячи 100 кг/га стрічкою та 100 кг/га точково неправильно. Коректно так: якщо точково даємо 100 кг/га, то стрічкова еквівалентна норма буде рівна 133 кг. Лише так видно реальну економію, а не приріст, досягнутий завдяки більшій дозі.

Так, інколи точкове внесення дає й вищу врожайність, але це не головна мета. Систему створено для економії добрив, точності та мінімального промивання фосфору, що особливо важливо в межах Green Deal. PUDAMA без проблем працює з нормами до 300 кг/га. Є досвід внесення 500 кг/га точково в Китаї — але це окремий випадок.

Система сумісна лише зі швидкісною сівалкою Optima SX, яка працює на швидкості 12–18 км/год. Це можливо завдяки пневматичному клапану, який виконує до 25 циклів впорскування добрив на секунду.

У наступному році ми будемо активно демонструвати систему на полях. Всі наші імпортери завозять Optima SX із PUDAMA і проводитимуть власні демонстрації. Першими, хто в Україні повірив у систему, були представники компанії Albion — і на власному досвіді підтвердили, що вона працює, зокрема з не завжди якісними українськими добривами. Тож впевненість у PUDAMA повна, тим паче вона ідеально сумісна з нашою найпопулярнішою сівалкою.

— Які інновації Kverneland пропонує в технології обприскування?

— З вересня 2025 року ми можемо серійно встановлювати на обприскувачі камери DAT Ecopatch. Це AI-vision система, яка ідентифікує бур’яни, зокрема серед культурних рослин. Вона дає не лише економію ЗЗР, а, що найважливіше - знижує хімічний стрес культури. Завдяки цьому врожайність зростає щонайменше на 6–10%, бо рослина не отримує зайвого навантаження й краще реалізує потенціал. Фактично технологія окуповується саме завдяки цьому ефекту.

На 36-метровій штанзі встановлюють вісім камер. Вони працюють і вдень, і вночі. Єдине обмеження — швидкість 7–8 км/год: камера має зробити кадр, система — обробити його й подати команду на форсунку за пів метра позаду. Це технічна межа реагування.

— З якими машинами сумісна система і як саме вона працює в полі?

— Камери працюють з будь-яким обприскувачем Kverneland нового покоління, незалежно від того, встановлена секційна чи пофорсункова система — вони інтегруються з усіма варіантами. DAT Ecopatch розпізнає бур’яни в усіх зернових: пшениця, ячмінь, овес, ріпак — теж без проблем. «Зелений по коричневому» — це стандарт, тут обмежень немає, у режимі «зелений по зеленому» можна працювати на всій зерновій групі, допрацьовуємо роботу на кукурудзі.

Систему адаптовано і до різних широт: ми постачаємо техніку навіть у країни Південної півкулі, де інший спектр сонячного світла, тож потрібне підлаштування.

Під час руху обприскувач отримує дані в реальному часі. Окремий процесор — «мозок» — інтегрується через ISOBUS, а камери дають команду, яку секцію або форсунку вмикати чи вимикати. І тут важливо: це не диференційне внесення. Тут принцип простий: або «є», або «немає» — обприскувати чи ні в конкретному місці. Тож ми маємо повністю автоматичний режим: обприскувач заправлений, машина рухається, а система сама ухвалює рішення без участі оператора.

— На стенді також представлено систему SpotSpray. Які можливості вона дає і чим відрізняється від камерного рішення?

— Для SpotSpray не потрібні камери на обприскувачі: поле попередньо облітає дрон, і — за наявності програмного забезпечення, яке розпізнає бур’ян у культурі — формується карта. Будь-який сучасний дрон і будь-яка Farm Management система без проблем створюють карту роботи «зелений по коричневому». Потім цю карту завантажують в обприскувач, і програма сама визначає потрібну кількість води, ЗЗР і площу оброблення. На мій погляд, для України це дуже цікавий варіант.

Основна перевага — низькі інвестиції. Якщо DAT Ecopatch — це десятки тисяч євро, то SpotSpray — одноразова ліцензія за 800–900 євро на весь термін служби обприскувача. Звісно, потрібен дрон, але він у більшості «точних» господарств уже є, а алгоритм для «зеленого по коричневому» — стандартна функція.

Будь-який обприскувач Kverneland — T3, T4, T6 — може працювати як у режимі SpotSpray, так і з камерами DAT Ecopatch.

— Якщо говорити про європейські країни, на що більше орієнтуються фермери: на дешевший SpotSpray чи на дорожчі системи DAT Ecopatch?

— SpotSpray з’явився у нас 3–4 роки тому, і активацій було багато, зокрема на старіших машинах — це не проблема, бо система проста. Але водночас є великий інтерес і до камер DAT.

Важливо розуміти, що для європейських фермерів економічний чинник не є вирішальним. Їх більше цікавить дотримання вимог сталого виробництва. На кожну партію врожаю вони повинні надати сертифікат: скільки саме хімікатів внесено. І що менше хімікатів, то краща ціна на продукцію. Відповідно, такі системи — це питання не швидкої окупності, а відповідності стандартам і підвищення вартості продукції. Навіть якщо деякі вимоги поки не працюють повною мірою, всю документацію вже збирають. До 2030 року ніхто не скасовував зобов’язання зменшити використання хімікатів та мінеральних добрив на 50%. Тому всі ці системи — це підготовка до нових правил, які обов’язково запрацюють.

— Що нового Kverneland показує в сегменті косарок і в чому суть технології Dry Matter Sensor?

— На косарках у нас зараз найбільший фокус, і саме тут з’являється найбільше новацій. У Німеччині ми продаємо їх під брендом Vicon, в Україні — під брендом Kverneland, але це ті самі машини, відмінність лише у маркуванні.

Наша новинка — датчик сухої речовини Dry Matter Sensor, або DM Sensor. Це ще прототип, але він уже добре себе показав. Проблема, яку він розв’язує, проста: кормозбиральні комбайни мають датчики сухої маси, але вимірюють вони вже результат — масу, яку збирають. На цьому етапі вплинути на стан корму вже неможливо. А от на фазі скошування можна. DM Sensor у реальному часі показує вологість маси й допомагає одразу ухвалити рішення. Наприклад, працюємо з люцерною: якщо датчик показує пересушення, косарка одразу укладає масу у валок. Якщо навпаки — маса перезволожена, то машина перемикається на укладання врозстіл. Це дуже критично для люцерни, де пересушення означає втрату протеїну — листочки просто обсипаються. На 9-метровій косарці 53100 MT пробний прохід одразу показує, яку схему укладання краще обрати: один валок боковими транспортерами чи спочатку розстилати.

Усі дані DM Sensor передає в мобільний застосунок через систему SYNC: вони прив’язуються до GPS і формують карту зон за сухою речовиною. Ці карти можна накопичувати й аналізувати за роками. Оператор практично не втручається — система сама збирає інформацію, обробляє і відображає її на моніторі трактора або планшеті.

— Що зараз відбувається зі стандартами бездротового зв’язку в агромашинобудуванні і яку роль у цьому відіграє Kverneland Group?

— У Kverneland Group ми вже багато років працюємо над відкритими стандартами сумісності техніки. Ще в 1980–1990-х ми були серед тих, хто закладав основу ISOBUS, і з 2001 року цей стандарт став фактично загальносвітовим — зараз його використовують усі великі виробники.

Однак потреби давно виросли. На техніку ставлять дедалі більше датчиків, камер, модулів, і постало нове завдання — створити єдиний бездротовий спосіб обміну даними між машинами та різними FMS-системами. Саме тому Kubota Group і Kverneland Group активно працюють над новим протоколом Agricultural Interoperability Network, або AgIN. Це має бути стандарт, який дасть змогу будь-яким машинам — незалежно від бренду чи софту — обмінюватися даними в реальному часі: про норму внесення, швидкість руху, положення актуаторів, стан секцій чи форсунок.

Під це вже є технічна база. З вересня 2024 року на машини з ISOBUS ми ставимо новий комунікаційний модуль. У ньому є 5G-модем, Bluetooth, Wi-Fi — усе, що потрібно для стабільного бездротового зв’язку. Зараз модуль передає дані на хмарну платформу IsoMatch FarmCentre, а після впровадження AgIN зможе відсилати їх у будь-яку FMS-систему, яку обере фермер.

Це великий міжнародний проєкт, над яким працюють десятки інженерів, але потреба справді очевидна: виробникам потрібна прозора й уніфікована система обміну даними. А щодо якості зв’язку — тут не все так погано. Наприклад, в Україні мобільний інтернет часто навіть кращий, ніж у Німеччині.

— Що таке система TIM і як вона працює на техніці Kverneland?

— TIM, або Tractor Implement Management, — це технологія, яка дає змогу робочому знаряддю керувати трактором. Вона працює на базі ISOBUS і потребує підтримки TIM-функціоналу з боку і трактора, і машини.

Найпростіший приклад — преспідбирач Kverneland Densus. Замість того щоб оператор вручну виконував усі дії — вирівнював рух по валку, зупинявся, запускав обв’язування, відкривав і закривав кришку — це робить сама машина. Сенсори контролюють заповнення камери, подають команду трактору зупинитися, запускають обв’язування та вивантаження рулону. Оператору залишається лише слідкувати за курсом, а Kverneland Densus сам буде рулити по валку, щоб створити рулон правильної форми. Це зменшує вплив людського чинника й забезпечує стабільну якість роботи, незалежно від досвіду механізатора.

Такий самий принцип працює й у розкидачах, наприклад TL GeoSpread. Через TIM вони можуть керувати довжиною верхньої тяги трактора і відповідно на кут нахилу розкидача, та частоту обертів гідравліки. На нерівному рельєфі розкидач сам вирівнює положення для точної картини розподілення добрив.

Більшість провідних виробників тракторів уже підтримує TIM. У Kverneland сьогодні є дві машини з повним TIM-функціоналом — і це один із найвищих показників на ринку.