Квіткова "Камелія"

Вітчизняний квітковий бізнес переживає складні часи. Почалося все з пандемії коронавірусу, коли багато українських і європейських компаній скорочували свій асортимент або взагалі банкрутували. Початок повномасштабної війни, світломаскування, а за ним і блекаути негативно вплинули на технології виробництва. Утім, тепличне господарство компанії «Камелія», розміщене в Княжичах під Києвом, не припиняло виробництво. Це тепличне господарство оранжерейного типу, яке було створено у 2002 році. Підприємство спеціалізується на вирощуванні троянд: на площі 7,4 га тут культивують майже 30 сортів троянд голландської та німецької селекції.

Про особливості квіткового бізнесу і технологій розмовляємо з директором ТОВ «Камелія PR» В’ячеславом Цінським.

— В’ячеславе Андрійовичу, перше питання майже традиційне для усіх аграріїв: як вам вдається працювати в умовах війни?

— Після початку повномасштабного вторгнення ми зазнали великих збитків. Квітковий бізнес фактично обвалився. Світломаскування й відключення світла негативно впливає на урожайність троянд. Без досвічування в осінньо-зимовий період троянда скидає листя і входить у період спокою. Через недотримання технологій значно зменшується врожай та його якість. Коли світло вимикають, рослини призупиняють розвиток. Світло вмикають — бруньки прокидаються, рослини починають масово квітувати. За стандартних контрольованих умов ми маємо у середньому на тиждень 30 тис. квітів на зріз. Минулого року під час блекауту мали постійні коливання врожайності, такі собі гойдалки: то 77 тисяч — то лише 17, то 70 тисяч — то лише 12. Такі гойдалки врожайності не давали нам змоги стабільно працювати. Коли квітів було багато, ціна на них падала, тоді як в інші періоди, навпаки, ми мали дефіцит продукції.

Ще одна проблема — труднощі на ринку праці. Багато жінок виїхало з України. Багатьох із тих, хто залишився, непогано забезпечують чоловіки, тож їм немає потреби працювати. У підсумку нині знайти на Київщині робітниць дуже важко.

— Але ж роботу підприємства ви не припиняли?

— Ми працювали навіть тоді, коли бої точилися під Броварами. Теплиці не залишали, самі заготовляли деревину для опалення, зрізали квіти й розвозили продукцію по блокпостах. До речі, нам дуже допомагає виживати в умовах війни наше опалення на деревині. Ще у 2014 році, коли почалися проблеми з газом, ми побудували твердопаливну котельню, яка працює переважно на трісці. Газ в основному нам потрібен для підживлення рослин СО2 і лише допоміжно для отримання тепла.

— Як за умови дорогих енергоносіїв ви конкуруєте з постачальниками квітів з Еквадору, Колумбії та низки африканських країн, де останніми роками було створено величезні масиви квіткових теплиць?

— Конкурувати з ними дуже складно. Їхні квіти дешевші за європейські, адже у собівартості продукції відсутня така складова, як енергоносії. Їм не потрібно додатково опалювати й освітлювати свої виробничі потужності. Через неможливість конкурувати тільки в Нідерландах закрили більше ніж тисячу гектарів теплиць, збанкрутувала частина підприємств у Польщі, Німеччині та інших європейських країнах.

Нам теж складно, адже енергоносії отримуємо за європейськими цінами. Деревина для опалення хоч і дешевша за газ, але не безкоштовна.

Раніше ми мали перевагу: якість нашої спрей-троянди набагато вища за африканську, бо спрей-троянду складно пакувати в картонні коробки, тож у виробників з віддалених екваторіальних країн були проблеми з перевезенням. Але зараз вони навчилися, як розв’язувати цю проблему: троянду прив’ялюють, і вона стає менш ламкою під час пакування. Так само покупці-гуртовики навчилися відновлювати рослини до відмінного товарного вигляду після перевезення.

Трохи допомагає нам акциз на імпортну продукцію, який ввів український уряд два роки тому. Та все одно дешевий імпорт не дає нам змоги отримати ціну, яка б нас влаштовувала.

Електроенергію ми купуємо за європейськими цінами. З плюсів: ми самі вибираємо постачальника електроенергії. Крім того, вчасно купуємо газ навесні у трейдерів за максимально вигідними цінами, закачуємо у підземні газові сховища і користуємося ним увесь рік. Коли ціни на газ дуже піднялися, ми користувалися лише скрапленим вуглекислим газом. Перехід на опалення тріскою дав змогу значно зменшити собівартість продукції. Та все одно через високу вартість енергоносіїв у нас період із листопада по січень узагалі збитковий. І лише завдяки активізації продажу квітів на 8 березня та частково на День закоханих 14 лютого ми перекриваємо свої збитки.

— Якщо говорити про технології, як саме організоване вирощування квітів? На ґрунті чи на гідропоніці?

— У нас гідропоніка, причому маємо два варіанти. Вирощуємо на кокосовому торфі у горщиках (у 10-літрових — по два кущі, у 4-літрових — один кущ) і на мінераловатних матах. Обидві технології мають свої переваги: мінвата технологічніша під час закладання нових посадок, але врожай швидше віддають молоді рослини на кокосовому субстраті, різниця майже у два тижні.

Теплиці у нас скляні, впроваджена система клімат-контролю, автономні опалювальні системи для підтримки оптимальної температури, система додаткового штучного освітлення, система охолодження влітку та навіть система збирання й використання дощової води.

— Скільки маєте у теплицях сортів троянд, як їх підбираєте?

— Вирощуємо до 30 сортів голландської та німецької селекції. У нас інший підхід до формування асортименту, ніж у європейських квіткарів. Наприклад, у Нідерландах господарство працює з двома, максимум із трьома сортами. Вони вирощують квіти для продажу на аукціонах. Якщо працювати напряму з клієнтами, то потрібен ширший асортимент. Ми підбираємо сорти під споживача. У нас є дослідні ділянки, де ми апробуємо нові сорти. Дивимося, як вони ростуть, наскільки стійкі до хвороб і, головне, чи подобається сорт кінцевому споживачу. За результатами дослідження вирішуємо, чи пускати сорт для подальшого промислового вирощування. Але буває, що помиляємося. Начебто всім сорт гарний, засадили ділянку, а він не має очікуваного успіху.

— У вирощуванні на гідропоніці особливу роль відіграє живлення. Який відсоток становить вартість добрив у собівартості готової продукції?

— Ми дуже економно використовуємо добрива. Вони становлять лише 2,5% у собівартості троянд, вуглекислий газ (а це теж елемент живлення) — 5,6%.

Порівняйте з тим, що левову частку (приблизно 30%) собівартості становлять електроенергія та паливо (понад 9%).

Максимально скорочуємо кількість добрив шляхом безвідходного виробництва. Розчин для живлення, який не засвоїли рослини, потрапляє в дренажну систему. Ми його відновлюємо, пропускаємо через ультрафіолет для знезараження і використовуємо повторно.

— На воді теж заощаджуєте? Чи використовуєте дощову воду?

— Так, у нас є система збирання дощової води, спроєктована ще під час будівництва комплексу. Усе, що потрапляє на дах для охолодження в літню спеку, збирається в окремий резервуар на території господарства. Також для поливу рослин ми використовуємо воду зі свердловин. Під час підготовки до використання пропускаємо воду через фільтр та видаляємо з неї надмірне залізо.

— Як створюється оптимальний мікроклімат у теплиці?

— Теплиці обладнані трьома системами опалення: нижній обігрів, шатровий і підлотковий. Причому підлотковий потрібен лише для розтоплювання снігу з даху теплиці, адже конструкція не розрахована на велике снігове навантаження.

Для рослини важлива відсутність стресів. Система контролю мікроклімату в теплиці допомагає нам відстежувати такі параметри, як освітленість, температура і вологість повітря в режимі онлайн. Узагалі, підтримка мікроклімату, відсутність стресів і правильне підживлення — це три основні фактори, які впливають на продуктивність рослини.

Троянди потребують 15–17 °C уночі та 20–23 °C удень. За температури вище ніж 30 °C троянда починає раніше розквітати, у таких рослин формується маленький бутон, зменшується кількість пелюсток, зменшується довжина стебла, тобто страждає якість квітів. Тож узимку ми опалюємо теплиці, а влітку — охолоджуємо.

Система охолодження — це зашторювання (у нас є дві системи зашторювання), вентиляція, полив даху, туманоутворення всередині теплиці. Причому остання працює як на охолодження, так і на зволоження, адже оптимальна вологість для троянд становить 70%. Зовні у нас встановлені чилери та градирні, а всередині — фанкойли. Система чилер-фанкойл — це система кондиціювання повітря. Чилером називають машину,що охолоджує, а фанкойлом — локальний теплообмінник, саме між ними циркулює холодоагент. Якщо пояснити простіше, то це вентилятори з трубочками. Цими трубочками іде холодоагент, і вентилятори постачають холод у теплиці.

— Чи проводили ви експерименти з освітленням? З урахуванням частки енергоносіїв у собівартості квітів це здається дуже актуальним.

— У нас натрієві лампи. Ми декілька років експериментували з LED-лампами, пробували їх на різних сортах. На двох ділянках створювали однакові умови живлення та догляд для рослин одного сорту. Одну ділянку освітлювали LED-лампами, іншу натрієвими. Стежили за квітами впродовж року, робили вимірювання якості, врожайності, а також розрахунки собівартості.

Але особливих переваг не знайшли ані у врожайності, ані в якості, ані у собівартості. Тож у підсумку зупинилися на натрієвих лампах.

— Наскільки складним є захист троянд від шкідників та хвороб?

— Я зазначав, що для нормального розвитку рослини важлива відсутність стресів. Оброблення пестицидами — це завжди стрес, рослина страждає, у неї зменшується урожайність та якість квітів, тому ми повністю перейшли на біотехнології.

Проти шкідників використовуємо ентомофагів. У нас є власна лабораторія, де ми вирощуємо ентомофагів і трохи докуповуємо їх за потребою. Проти грибних хвороб застосовуємо ультрафіолет. У нас є три спеціальні голландські машини з ультрафіолетовими лампами, які рухаються рядами й обробляють рослини ультрафіолетом. Одна з них — на дизель-генераторі. Усі машини роботизовані, самі пересуваються теплицею. Зараз такі машини активно впроваджуються в Європі.

— На початку розмови ви згадали про нестачу робочих рук. Які операції з вирощування найбільш трудомісткі?

— Це догляд за кущами, тобто формування куща, — пригинання, пасинкування, обрізування. Але найбільше робочих рук потрібно під час збирання врожаю, тобто для зрізування квітів. У Нідерландах кілька років тому впроваджували досвід механізованого збирання з використанням пересувних лотків. Про цей експеримент багато писали, але закінчився він нічим. Машина дуже дорога, а якість зібраного нею врожаю невисока.

Звісно, ми хотіли б усе максимально механізувати, маємо дві пакувальні машини, які міряють стебло і зв’язують квіти в пучок. Але все одно потрібні працівники, щоб підвезти квіти, закласти їх у машину. Крім того, у нас багато спрей-троянд, їх пакують лише вручну. Маємо багато обслуговчого персоналу: пакувальниць, вантажників, карників, електриків, операторів котельні.

Основний персонал, який безпосередньо відповідає за вирощування квітів, — квітникарі. Вони «бавлять» кущі троянд від народження та протягом їхнього дорослого життя в теплиці. Успіх багатьох сортів залежить від майстрів, які з ними працюють. Життєдіяльність рослини ніколи не припиняється, вона не знає, що є вихідні й свята, відпустки та лікарняні, а потребує догляду і зрізу щодня. Робота в теплиці ніколи не закінчується, особливо коли ти прагнеш досконалості та максимального результату. Тому ми дуже пишаємося своїми квітникарями та поважаємо їхню віддану працю.

— Як реалізуєте квіти: працюєте на внутрішній ринок чи міжнародний?

— Раніше здебільшого працювали на міжнародний ринок. Мали представника, який розподіляв квіти по аукціонах: два аукціони в Нідерландах й один аукціон у Німеччині. Одного разу наші квіти повернулися з аукціону в Україну, але вже як імпортна троянда. Крім того, ми успішно працювали з Польщею, Білоруссю, Нідерландами. Були спроби постачати квіти в Ірак, Італію. Але зараз переважно працюємо на внутрішній ринок, адже нині вартість квітів в Україні вища за європейську.

Нам доволі складно конкурувати з іноземною продукцією, адже енергоносії ми купуємо за європейськими цінами. Єдиний вихід із ситуації вбачаємо у зменшенні ставки податку на додану вартість для підприємств квіткової галузі, що на сьогодні становить 20%.

У 2020 році ставка ПДВ на сільськогосподарську продукцію груп 06-14 УКТ ЗЕД була знижена до 14%, але зрізані квіти не увійшли до цього списку, хоча безсумнівно є товаром рослинного походження. Зниження ставки цього внутрішнього податку дало б нам змогу (і не лише нам, а й решті місцевих виробників квіткової продукції) підвищити її конкурентність. Зростання доходів виробників квіткової продукції дасть можливість підвищити заробітну плату працівникам, що зайняті на виробництві. Відповідно, збільшаться надходження до місцевого бюджету податків, що утримуються із заробітної плати.

Ми зверталися з відповідним проханням до органів місцевої влади, але, на жаль, як сплачували 20% ПДВ, так і сплачуємо нині.

— Квіти мають попит в Україні?

— Це не товари першої потреби, тож в умовах війни попит на них знизився. Але на 8 Березня вони були у дефіциті. Так сталося, що через погодні умови квіти з Еквадору та країн Африки в основному зрізали до Дня святого Валентина. Тож на 8 Березня, як і в кращі довоєнні часи, цього року за квітами були черги.

— Хто переважно ваші покупці, чоловіки чи жінки?

— Кілька років тому ми проводили дослідження, яке показало, що 80% наших покупців — це жінки. Квіти часто використовують не лише для подарунку, це чудовий декор. Особисто в мене немає фаворитів серед квіткового асортименту. Я люблю радувати своїх домашніх щоразу різними квітами, адже всі вони прекрасні.