Про особливості впровадження точних технологій в органічному господарстві журналу iFarming розповів Дмитро Шаров, директор ТОВ «Дунайський Аграрій» з Одещини
«Дунайський Аграрій» є одним із найбільших виробників органічної харчової продукції в Україні. Це унікальне підприємство заснували у червні 2013 року в селі Саф’яни на Одещині, на так званій 45-й «золотій» паралелі, що вважають золотою серединою планети Земля.
Господарство займається лише органічним землеробством: 2000 га органічної землі відведено під зернові культури. У цьому році 370 га було під озимими: ріпаком, пшеницею, ячменем, вівсом; решту площ відвели під ярові: гірчицю чорну, сочевицю французьку, просо, лен, чумизу. На 200 га вирощують органічні овочі та фрукти.
Останніми роками «Дунайський Аграрій» активно впроваджує елементи точного землеробства. Про особливості ТЗ в органічному секторі, інновації та плани компанії на майбутнє ми розмовляли з директором ТОВ «Дунайський Аграрій» Дмитром Шаровим.
— Дмитре, з чого почалося впровадження точного землеробства у вашому господарстві?
— Точне землеробство ми почали впроваджувати зовсім недавно, у 2023 році. Усе робили паралельно: аналіз ґрунтів, оцифрування земельних ділянок, оновили GPS-маркери, зробили електронну систему контролю використання палива. Паралельно всі машини та агрегати оснастили GPS-трекерами. Цього року впроваджуємо автоматичний контроль збирання врожаю: під час завантаження та вивантаження машини все буде фіксуватися автоматично без втручання людини.
Далі плануємо впровадити електронний контроль працівників за біометричними даними (GPS-контроль персоналу). У нас у господарстві багато ручної праці, бо в органічному землеробстві є процеси, які поки що складно механізувати, тож у нас є нагальна потреба електронної фіксації роботи кожного працівника: нормування праці, контроль відпрацьованого часу, відстеження продуктивності тощо.
Дмитро Шаров, директор ТОВ «Дунайський Аграрій»
— Одним із базисів точного землеробства вважають систему диференційного висіву. Чи впроваджуєте у себе дифвисів і що це вам дає як підприємству з органічного виробництва?
— Ми запровадили систему точного висіву, щоб підняти врожайність культур та якість урожаю. Як органічне господарство ми не можемо обробляти бур’яни гербіцидами, тому нам необхідно отримати якісні сходи, щоб бур’яни не встигли забити культурні рослини. Завдяки точному висіву ми зможемо отримати якісніші та ранні сходи. Це й рівномірність посіву, і глибина, і швидкість проведення самої операції.
— З якою платформою FMS ви працюєте?
— Ми працюємо в системі Feodal. У ній наші агрономи ведуть технологічні карти, у ній ми фіксуємо сівозміни, у додатку зберігається наш архів використаних технологій, сівозмін тощо. Ми вибрали цю вітчизняну систему, бо команда, яка її створила, максимально адаптує цей додаток під кожного користувача. У нас налагоджена тісна співпраця з розробниками, ми висловлюємо їм наші побажання й вони їх по можливості оперативною впроваджують.
Нас влаштовує функціонал платформи. Для наших спеціалістів найбільш затребувані функції ― це аналіз рельєфу полів, контроль техніки (статус техніки, моніторинг її переміщення, заправок, стоянок, маршрути), контроль обробітку ґрунту, аналіз посівів, аналіз росту рослин, контроль дефіциту вологи, автоматичне зважування врожаю тощо.
Взагалі, програма корисна і для керівника, і для агронома, і для менеджера. Керівник може онлайн контролювати практично всю роботу підлеглих. Агроном, перебуваючи на одному з полів, має можливість контролювати якість обробітку на інших полях. Крім того, у програмі є функція бюджетування. У нас є можливість створювати технологічні карти, на цій основі розраховувати бюджет і, відповідно, одразу вести розрахунок собівартості продукції. Тобто тут ми бачимо поєднання агрономічних і менеджерських функцій. До менеджерських функцій також можна віднести відображення даних про збирання врожаю, передусім за кількістю.
Для агронома просто неоціненна функція – можливість моніторити поля впродовж всього періоду вегетації завдяки супутниковим знімкам, які надає застосунок.
Також у системі Feodal є функція метеопрогнозу. Програма використовує супутникові дані системи «МетеоДжерело». До речі, ми також маємо власну метеостанцію, яка розташована на території нашого господарства, тож в основному користуємось її послугами.
Фахівці «Дунайського Аграрія» працюють у системі Feodal
— Для вас як для органічних виробників дуже актуальні нові технології зі знищення бур’янів. Чи плануєте впроваджувати сучасні культиватори, що облаштовані камерами та працюють на основі штучного інтелекту?
— Ми хочемо запровадити комплексну систему обробітку і для овочевих, і для зернових культур, яка даватиме змогу сіяти за координатами і, відповідно, точно обробляти ґрунт сучасними роботизованими знаряддями, які ідуть заданими траєкторіями та бачать рядки культурних рослин. Поки ми не запроваджуємо таку техніку з економічних міркувань, адже це надто дорого. Але в планах вона є, і ми до цього обов’язково прийдемо.
Один фрегат у господарстві зрошує приблизно 70 гектарів
— Ви господарюєте на півдні, де актуальна проблема зрошення. Що робите в цьому напрямі?
— На сьогодні всі овочі та фрукти у нас на крапельному зрошенні, це 200 га. У планах ― запровадити зрошення зернової групи, щоб було щонайменше ще 700 га на поливі. Ми зараз впроваджуємо систему дистанційного контролю поливу: вмикання і вимикання, контроль норми виливу. Це для нас у пріоритеті.
Система поливу на зернових ― дощувального типу. Ми зупинилися на кругових дощувальних агрегатах, які, на відміну від фронтальних, потребують мінімальної кількості людей для обслуговування. Зараз маємо один фрегат, він зрошує приблизно 70 га, тобто для зрошення 700 га нам потрібно докупити ще дев’ять фрегатів.
Воду для поливу беремо з Дунаю. У нас збереглися рештки старої централізованої зрошувальної системи, яку збудували ще за часів СРСР при колгоспі, що діяв на території нашої громади. У цьому році ми частину труб відремонтували й отримали можливість зрошувати додаткові площі. Тож у найближчих планах ― збільшити площі зернових на зрошенні до 360 га.
Маємо довгостроковий план із забезпечення зрошенням усього господарства, і він розрахований на десять років уперед. Щоб його втілити у життя, потрібні інвестиції. На мою думку, було б доцільно, якби закордонні партнери надавали гранти нашим аграріям на розв’язання проблеми зрошення для півдня України. Це б нам дуже допомогло.
Робота на конвеєрi — розвантаження, очищення вiд бруду, брендування, укладання в короби
— Перелік препаратів для боротьби зі шкідниками та хворобами в органічній системі землеробства, як і асортимент біодобрив, доволі обмежені. Як ви працюєте за таких умов?
— Тішить, що наука розвивається, вибір біопрепаратів збільшується з року в рік. Для підбирання дозволених ЗЗР і добрив ми користуємося каталогами сертифікаційного органу «Органік-Стандарт». Але нові препарати купуємо в невеликій кількості й обов’язково тестуємо на наших дослідних полях. До речі, плануємо через кілька років на базі свого підприємства налагодити виробництво біодобрив. У нас після збирання залишаються рештки органічних овочів, фруктів, зернових, ми плануємо їх перетворювати на якісні біодобрива.
Великий асортимент власної переробленої продукції - візитівка Дунайського аграрія
— Що змінилося за два останні роки на органічному ринку? Чи має попит органічна продукція в Україні та Європі?
— Якщо брати внутрішній ринок, то на сьогодні він сильно звузився. Органічні виробники завжди мали невелику цільову аудиторію. Через воєнні дії наші потенційні покупці ― жінки та діти ― масово переїхали до сусідніх країн. Крім того, бачимо зниження купівельної спроможності населення України, але подібну тенденцію зі зниження купівельної спроможності спостерігаємо й на європейському ринку. На сьогодні частина європейських компаній зменшує частку органічної продукції у своєму виробництві сільгосппродукції.
Якщо брати зернову групу, то від початку створення нашої компанії ми відправляли зернові на експорт по максимуму. Найбільші споживачі нашої зернової групи: Франція, Німеччина, Швеція, Нідерланди, країни Балтії, Румунія. Також експортували зернові до Південної Кореї, Тайваню, Японії, Великої Британії, Австрії тощо. Наразі, на жаль, обсяг експорту зернових дещо знизився. Дуже ускладнилася логістика, деякі продукти стало нерентабельно експортувати за кордон.
Фрукти до війни ми здебільшого реалізовували в Україні, але останніми роками частково стали відправляти до Польщі. Минулого року фрукти та овочі постачали до Румунії, а звідти до Німеччини. На сьогодні Німеччина для нас ― ключова країна для експорту цієї продукції.
У планах ― збільшення експорту овочевої групи та фруктів. Останніми роками ми постачали в Європу кавуни та дині, хочемо відправляти й кабачки. Тож площі під овочеві плануємо збільшувати.
Новинка від Дунайського аграрія - органічний томатний сік
— У вас специфічний набір зернових культур. Чи має він попит у покупців?
— Гірчиця чорна, сочевиця французька, просо, льон та чумиза, яку ми тестуємо цього року — це нішеві культури. Коли ми почали ними займатися, їх вважали мало не екзотикою. Органічному виробнику немає сенсу вирощувати й занадто популярні зернові, бо вони не матимуть попиту. Наприклад, ми раніше вирощували спельту, але зараз цю культуру вирощують у багатьох господарствах. І вона стала нецікава, відбулося перенасичення ринку, тож ми від неї відмовилися. Зараз у нас широко представлена олійна група. Ми самі олію не виробляємо, але співпрацюємо з компанією «Укролія». Багато років постачаємо їм високоолійний соняшник, а вони випускають олію, яку брендують як органічну. Нашу органічну соняшникову олію можна побачити у мережах «Сільпо», «Велмарт», GoodWine.
— Чи не плануєте займатися переробленням власної продукції?
— Ми працюємо над цим. Раніше випускали фруктові чипси, але обладнання свого не мали, брали в оренду. Через підвищення цін на електроенергію виготовляти чипси стало невигідно, тому ми поки відмовилися від цього проєкту. Зараз стали випускати власними силами томатний органічний сік, органічну пастилу й органічний сік з персиків та нектаринів, варення з персиків, органічні в’ялені томати та баклажани, печені на багатті. Тож маємо великий асортимент власної переробленої продукції.
Ми замовили в Австрії лінію для перероблення фруктів та овочів. Це будуть лінії комплексного перероблення продукції, а не тільки пакування та сортування, як в багатьох інших господарствах. Нове обладнання дасть змогу впровадити сучасні технології, що значно знизить собівартість продукції та зробить її конкурентною для внутрішнього та закордонного ринків. Тож перероблення власної сировини ― наша перспектива.
Загалом скажу так: плани є, і щодо перероблення, і щодо впровадження нових, зокрема точних технологій, і щодо купівлі нової техніки. Але перелічувати їх не буду, оскільки в нас іде війна. Але працювати потрібно: платити податки, зарплатню і, звісно, наближувати Перемогу! З вірою в краще працюємо далі!
Ми записали інтерв’ю з Дмитром на початку червня. Уже після цього в соцмережах на сторінках «Дунайського аграрія» з’явилася інформація про спроби рейдерського захоплення господарства. Редакція журналу iFarming щиро сподівається, що відповідальні органи й особи не допустять, щоб під час війни провідне органічне господарство Одещини стало жертвою недобросовісних рейдерів.