Точне землеробство під час війни

Миколаївська область залишається прифронтовою зоною, однак миколаївські аграрії працюють та збирають урожай ранніх зернових культур. І хоча ситуація в країні перед фермерами та агрокомпаніями поставила вимоги суворої економії ресурсів, зменшення витрат, обмежила можливості придбання нових машин, піонери сучасних технологічних рішень і далі їх застосовують навіть за таких складних умов. Один з них Руслан Нерода, власник і керівник ТОВ «Ріст-Агро».

Хто такий Руслан Нерода

Руслан Нерода — фермер з Миколаївщини, має в оренді 1200 га полів. Не лише вирощує сільськогосподарську продукцію, переробляє виноград на вино, яке закорковує у власні пляшки, а й застосовує елементи точного землеробства на власних полях. Говоримо про нинішній надзвичайно складний рік і точне землеробство.

— Перед якими труднощами постало господарство і як вдалося з ними впоратися?

— Коли почалася війна, перші два тижні не було можливості щось робити через бойові дії на окраїнах Миколаєва, адже наші поля розташовані поблизу міста. З Херсона не змогли вчасно вивезти мінеральне добриво, змушені були його брати на виплату. Цього року комерційні банки нас не профінансували. Проте мені пощастило продати зерно з попереднього врожаю — налагодили збут на внутрішній ринок і за кордон експортували. Навіть невеликі продажі допомагали. Та все одно довелося економити. Знизили норму внесених добрив, насіння та засоби захисту рослин купували недорогі. Найскладнішим стало нерозуміння, на якому етапі зупинимося — дійдемо до збирання чи ні. Наразі вже є сподівання, що жнива будуть. Уже готуємося до збуту нового врожаю, шукаємо де зберігати зерно. Організовуємо також перероблення зерна, на всіх фронтах диверсифікуватимемо збут.

— Які культури посіяли?

— Уже засіяли на зиму озимі ріпак, пшеницю і ячмінь, а навесні досіяли льон і соняшник.

— Як спрацював людський чинник з початком бойових дій? Чи відбулася масова міграція працівників?

— Більшість працівників залишилися на підприємстві, це нормально. Деякі працівники мобілізовані, довелося наймати нових, і це здається несправедливим. Звісно, хочеться, щоб повернулося якомога більше людей.

— Дві тисячі двадцять другий рік є надзвичайно складним для аграріїв України. Що ще має зробити держава, щоб забезпечити ефективну роботу вітчизняного сільського господарства?

— Слід визначитися: сільське господарство — це пріоритетний напрям, який має жорстко регулюватися. Або ж це звичайний бізнес, і тоді ринок має диктувати, хто існуватиме, а хто ні. Поки такого розуміння немає. На мій погляд, маємо великі можливості перебудувати всю систему. Слід раціональніше підходити до використання земель. Варто стимулювати перероблення аграрної продукції на внутрішньому ринку, щоб не потрапляти в ситуацію, коли через блокування експорту зупиняється не лише сільське господарство, а й загалом економіка країни. Саме зараз визначаємося, яким має бути сільське господарство в наступні роки. Ми з цим рішенням дуже запізнились.

Одне з найголовніших завдань — зберегти фермера. Адже всі аграрії, які не можуть вести господарство через обстріли та руйнування, а також через пряму загрозу життю, швидше за все, перейдуть в інші сфери. У такому разі країна втратить 10–20% фермерів. Щоб виростити хорошого аграрія потрібні роки.

— І точне землеробство є одним з ефективних інструментів розв’язання проблеми розвитку українського аграрного сектору?

— Сьогодні фермер — не пузатий дядько в піджаку та штанах. Сучасний фермер є агрономом, інженером, бухгалтером, а також менеджером із закупівлі ресурсів, менеджером з продажів тощо. Насправді точне землеробство — майбутнє аграрного бізнесу. Я протягом тривалого часу вивчаю цю технологію. Водночас на власних полях ми застосовуємо окремі елементи точного землеробства.

— Розкажіть детальніше про ці елементи точного землеробства.

— Перша функція — великі дані. Протягом останніх років наша мета була якісно обробляти великі обсяги даних, що отримуємо під час виробництва продукції. За правильного підходу більшість цих даних навіть не потрібно буде вписувати оператору фізично — за нинішнього рівня автоматизації ці дані надходитимуть за замовчуванням.

Друга функція — автоматизація всіх технологічних рішень, що повторюються. Наприклад, навігація руху транспортних засобів в агробізнесі. Це доступний приклад автоматизації процесів.

Уже в нинішньому польовому сезоні використовуємо на нашій сільськогосподарській техніці не тільки навігацію під час виконання обробітку ґрунту, а й відключення секцій сівалок на сівбі або обприскувачів під час внесення пестицидів. Причому зазначу, що річ не лише в тому, що не буде порушень технології, зменшиться вплив людського чинника на полі. Річ у простоті та зрозумілості роботи польових агрегатів, цифровому фіксуванні кожного руху машин і агрегатів. Маємо всю технологічну картку з фактично виконаними обсягами робіт, витратами, зарплатою працівників.

— Це справді працює?

— Треба порахувати витрати, і тоді зрозуміємо, чи це працює. Кілька років тому я сам перейшов до обліку витрат в таблиці Exсel, щоб автоматично фіксувати всі витрати та доходи, аналізувати, де недопрацювання, а де, навпаки, добре витратили кожну гривню. У кінці кожного року я отримую точний показник витрат/прибутків по усім статтям витрат (банки, пальне, ресурси, насіння, вино тощо). Звичайно, хотілося б більше та глибше аналізувати прибутковість конкретної сільгоспкультури на певному моєму полі. Це дозволило б, зокрема, враховувати розмір орендної плати за паї, чи навіть було б важливо під час прийняття рішення щодо купівлі паю.

У перспективі це має привести до застосування таких елементів точного землеробства, як безпілотні польові агрегати, ті ж DOT Power Platform в Канаді, а також cистемний трактор NEXAT та багато інших. Дрони, що зараз ефективно виконують обприскування посівів сільгоспкультур, є таким прикладом застосування безпілотної техніки.

Найважливішим вважаю впровадження точного землеробства поетапно — від найпростішого до складного. Я був у різних країнах, де випробовував програми та обладнання з ТЗ. Сьогодні йдемо шляхом подальшої оптимізації виробництва.

— Як застосовуєте елементи точного землеробства в господарстві?

— Розповім про пристрої картування врожайності, які нині встановлюються на зернозбиральні комбайни. На нових комбайнах подібні пристрої часто вже встановлені. Але як бути зі старими машинами? Наприклад, на старому комбайні 2002 року моделі John Deere 9750 STS ми встановили одразу дві різні системи картування. Це системи картування урожайності Precision Planting Yield Sense та Farm TRX. Друга система інтегрується із системою Cropio, що дозволяє передавати дані врожайності у хмару. Також для цієї старої моделі комбайна встановлюємо систему підрулювання від John Deere — приймач StarFire. Спільно з партнерами збираємося поставити на всі наші трактори — МТЗ, ХТЗ та Valtra — системи підрулювання від John Deere StarFire, щоб все працювало в одних цифрових рішеннях.

Завдяки отриманим показникам урожайності різних сільськогосподарських культур, зможемо визначати ефективність всіх ділянок наших полів у майбутньому. Ми рухаємося у цьому напрямі. Тепер на кожному полі проводимо агрохімічні аналізи, створюємо карти посіву, щоб бачити продуктивні та непродуктивні ділянки полів, розуміти проблеми для наступного диференційованого посіву насіння та внесення добрив. Фактично, тепер розглядаємо власні поля як такі собі «віртуальні станції», що постійно оновлюються.