Як виростити прибутковий урожай на складних ґрунтах і заощаджувати за допомогою точних технологій? Про це розповів Роман Папроцький, директор господарства ПП «Агрофірма "Лугове"», що на Львівщині
Роман Папроцький
НЕТИПОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ
Господарство має в обробітку 7300 га ріллі та 300 га сінокосів. Набір культур тут нетипово різноманітний. Під урожай цього року посіяно озимого ріпаку — 725 га, озимої пшениці — 520, озимого жита — 500, озимого ячменю — 500 та тритикале — 70 га. У планах додати сої — 1800 га, кукурудзи — 1000, цукрових буряків — 920, ярого ріпаку — 500, соняшнику — 570, вівса — 70 і льону олійного 60 га. Час від часу площі під певну культуру зменшують, проте завжди намагаються дотримуватися сівозміни, щоб оптимізувати навантаження на техніку та елеватор.
У господарстві поля розкидані доволі просторо: із крайнього сходу на захід на 150 км. Перевагою є те, що вони розділені на кілька локацій в середньому по 1600 га, що дає можливість більш ефективно використовувати техніку та обмежити переїзди під час обробітку, сівби чи жнив.
Минулого року перше місце за рентабельністю в господарстві займала соя, друге — цукрові буряки, третє — озимий ріпак. А от кукурудза показала майже нульову рентабельність, адже ціна, яку встановив ринок, була збиткова. Але від кукурудзи в агрофірмі «Лугове» вирішили не відмовлятись і сіяти надалі, сподіваючись, що ситуація на ринку зміниться на краще.
Роман Папроцький розповів, що цього року азотні добрива суттєво подешевшали, майже на 50%, як порівняти з попереднім сезоном. «Минулого року добрива займали 40% загальних затрат господарства, а це дуже багато. Ми диференційно вносимо добрива згідно з аналізом ґрунту та з урахуванням показників у період внесення. Якщо рівень азоту в нормі, тоді заощаджуємо». Зменшивши витрати на добрива, в господарстві сподіваються знизити собівартість вирощеної продукції.
ЗМІНА ПІДХОДІВ ДО ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА
На думку Романа Папроцького, сьогодні інвестиції в точне землеробство — це найактуальніші капіталовкладення. У ПП «Агрофірма „Лугове”» агрегати оснащують сучасними опціями, адже тут переконані, що за точним землеробством майбутнє.
Майже шість років поспіль у господарстві застосовують диференційне внесення добрив. Це був перший елемент, з якого почали впровадження точних технологій.
Директор господарства розповідає: «Все почалося з того, що одна з компаній, яка виробляє розподільники мінеральних добрив (розкидачі), та компанія, яка надавала цифрові рішення, запропонувала нам демопосів. Ми вирішили: можливо, це той шанс, який допоможе нам змінити підхід до зерновиробництва, ми відчували велику перспективу. Відтоді почали робити аналізи ґрунту і, відповідно, застосовувати диференційне внесення добрив. Результати були різні, проте 80% наших дій мали успіх. Саме внесення добрив не завжди є визначальним чинником в урожайності культури. На ріст та розвиток рослини впливають різні фактори, переважно погодні умови. Якщо фермер вносить добрива чи ЗЗР, проте не враховує природні чинники, або погодні умови раптово погіршуються, ефекту від маніпуляцій не буде. Крім того, багато що залежить від самого добрива та способу внесення. Наприклад, один з експериментів, де ми порівнювали внесення амофосу із сульфоамофосом у рядок, дав нам додаткову тонну соняшнику».
КРОК ЗА КРОКОМ
Диференційний висів, а саме посекційний контроль для усунення пересівів, в господарстві почали застосовувати дещо пізніше. У результаті отримали економію насіннєвого матеріалу.
«Раніше на обсівах сівалка „перетягувала” пшеницю та інші культури, посіви були загущені, кукурудза дедалі менше давала врожаю на тих ділянках. Сьогодні цього немає, — розповідає Роман Папроцький. — Ми зараз експериментуємо з диференційним висівом, одночасно додаючи мінеральні добрива. Визначаємо оптимальні норми для нашої зони під кожен тип ґрунтів».
Ґрунти в господарстві строкаті, 70% із них мають pH більше ніж 7,4. За структурою переважають важкі карбонатні ґрунти, які складно обробляти, а також торфоболотні й піщані. Під кожен тип ґрунту в господарстві намагаються підбирати певний тип живлення з відповідними нормами.
«Якщо в одній локації в один рік нам вдалося досягти хороших результатів, то це зовсім не означає, що на іншій локації за тією ж технологією ми отримаємо подібний ефект. Одне поле потребує більше калію, а інше, навпаки, фосфору. Є відмінності й щодо культур. Скажімо, на сої диференційне внесення не дало прибавки урожаю. Соя не зреагувала ні на фосфор, ні на калій, ми перевіряли кілька років. А от на соняшнику та кукурудзі спостерігаємо хороший результат. Відповідно, ми намагаємося технологічні процеси підлаштовувати під певний тип ґрунту й культуру і вже залежно від цього планувати всі інші дії», — ділиться досвідом аграрій.
Процедуру аналізу ґрунтів у господарстві розділили на п’ять років, тобто щороку аналізують п’яту частину ґрунтів. Це пов’язано і з тим, що аналіз — затратна процедура, і з особливостями сівозміни: важливо, щоб був час провести аналіз після збирання попередника і зреагувати на нього ще до висіву наступної культури.
Цього року вже провели повторний аналіз на тих полях, які раніше проходили перевірку, щоб зрозуміти, яких змін вдалося досягти за роки «точного» господарювання
На горизонтальних зрізах добре видно, з якими ґрунтами доводиться мати справу ПП «Агрофірма «Лугове»
ВАЖЛИВІ ЕТАПИ
Оновлення та збільшення парку сучасної техніки для точного землеробства в господарстві розділили на кілька етапів.
Першим етапом стала купівля розподільника добрив, який придбали з усіма підключеннями, щоб одразу мати можливість використовувати точне землеробство на практиці. Мінеральні добрива займають у господарстві велику частку, тому витрати на них виливаються в кругленьку суму. Проте, як зазначає аграрій, купували сучасну техніку не так для економії добрив, як для правильного внесення та розподілення елементів живлення для культур, що надалі суттєво вплинуло на врожайність.
Другий етап — картографування врожайності. Частину комбайнів дообладнали сучасним технічним оснащенням, інші йшли із заводу вже з усіма необхідними функціями.
Третім етапом став сучасний обприскувач, який міг диференційно вносити КАС, рідкі добрива, регулятори росту, гербіциди, фунгіциди тощо. Азот у ґрунті є рухливим елементом, і результати аналізів через певний час показували зміни його кількості. Щоб покращувати показники азоту, в господарстві придбали CROP SENSOR фірми CLAAS — інструмент для диференційного внесення азотних добрив, за допомогою якого тепер вносять 70% азотного живлення. У процесі підживлення комп’ютер автоматично зчитує потребу рослин і розраховує внесення. Автоматика допомагає і на рістрегуляції: де більша рослина — дають більше регулятора, на слабших — менше. Загалом на регуляторі завдяки сенсору економлять до 10%.
Стару дискову сівалку для зернових поміняли на нову Horsch Pronto 9 DC зі всіма можливими підключеннями. Результатом задоволені, адже отримали якісну сівалку. Кілька років тому в господарстві придбали HORSH Maestro з можливістю section control та диференційного посіву. Цього року вирішили докупити ще одну сівалку цієї марки та обприскувач з технічними опціями для точного землеробства.
ЗВІТНІСТЬ ТА ОБЛІК
Точне землеробство у фермерів переважно асоціюється з точним внесенням добрив або точним висівом.
«На мою думку, точне землеробство має починатися з точного обліку, — ділиться своїми роздумами аграрій. — Як і багато інших фермерів, ми тривалий час користувалися програмою 1С 8, яка була більш практична для бухгалтерії та звітності. Однак управлінський облік там був недостатньо зручним. Сьогодні ми маємо фахівця, який нам дописує потрібні програми для регулювання обліку. У нас нині все працює в електронному режимі, зокрема документообіг, питання розв’язуються оперативно за допомогою планшетів. Для отримання додаткових даних ми використовуємо цифрові платформи різних компаній. Щороку в нас з’являються нові питання та виклики, та завдяки сучасним технологіям ми все оперативно опрацьовуємо і вирішуємо»