Імпорт тракторів зріс на 40%, комбайнів — на 110%, а самохідних обприскувачів — на 70%. Зростання ринку сільгосптехніки після кризових років супроводжується чітким фокусом на точність, ефективність і адаптацію до змін клімату — про це говорили експерти «УКАБ Агротехнології 2025»
6–7 серпня на потужностях «ТАС Агро» в Обухівському районі Київщини асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» разом з UCABevent провели наймасштабнішу польову подію літа — «УКАБ Агротехнології 2025». Цього року захід перетворився на «АгроРеспубліку» — простір передових технологій і практичних рішень, який об’єднав понад 3500 гостей з усієї країни.
Пленарна частина відкрилася аналізом поточних жнив від керівниці аналітичного відділу УКАБ Світлани Литвин. За її словами, 2025 рік характеризується регіональною контрастністю врожайності: середній показник по пшениці становить 54,9 ц/га (-9% до 2024 р.), ріпаку — 30,3 ц/га (-8%). Вища вологість зібраного врожаю цього сезону збільшить витрати на досушування.
Під час ключової дискусії «Ринок сільськогосподарської техніки в Україні» учасники наголосили, що зростання ринку сільгосптехніки після стресового 2022-го стало показовим сигналом. Водночас:
- попит зміщується у бік багатофункціональних агрегатів, здатних виконувати кілька операцій за один прохід;
- аграрії активно шукають технології адаптації до змін клімату — від глибокорозпушувачів з внесенням добрив до збереження вологи в ґрунті;
- глобальний ринок агротехніки переживає застій інновацій, а надлишок брендів в Україні створює хаос у виборі техніки;
- українські виробники утримують позиції завдяки гнучкості й швидкому реагуванню на запити господарств.
Не менш насиченою стала панель «Ресурси та агротехнології», присвячена точним рішенням у рослинництві. Спікери говорили про зростання попиту на комплексний аналіз ґрунту, зокрема його ДНК-аналіз, що дозволяє оптимізувати живлення культур та захист від хвороб. Окремо відзначили важливість вивчення реакції рослин на зовнішні чинники, щоб розрізняти корисні та шкідливі мікроорганізми й прицільно впливати на біоту ґрунту.
Експерти наголосили: інновації слід впроваджувати не тому, що це модно, а після тестового періоду щонайменше у 3 роки, аби зібрати дані за різних кліматичних умов. Синергія між агровиробниками та R&D-центрами дає змогу швидше перевіряти нові продукти на виробничих площах і впроваджувати лише ті, що довели свою ефективність.
Під час панельної дискусії першого дня — «Елеваторне зберігання та перевалка зерна» — учасники говорили про те, що «розумне» зберігання витісняє застарілі підходи: галузь ретельніше підходить до обрання потрібних технологічних операцій у межах прагматичного підходу до зберігання зерна. Також у відповідь на дефіцит кадрів набирає популярності концепція «елеватор в телефоні» — інтегрована система, що дозволяє віддалено керувати сушінням, логістикою зерна, контролем якості та системами безпеки. Учасники дискусії вважають, що майбутнє за гнучкими елеваторами середнього розміру: замість елеваторів-«гігантів» популярними стануть менші та більш гнучкі комплекси. Перспективними вважають елеватори обсягом 20-50 тис. т, які завдяки вдалому розташуванню та високій оперативності можуть ефективніше обслуговувати малі та середні фермерські господарства.
Організатори вже анонсували наступну зустріч — XVI Міжнародну конференцію «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM), що відбудеться 4 вересня. Там говоритимуть про бізнес-трансформації та нестандартні рішення, які допомагають аграрному сектору розвиватися навіть в умовах невизначеності.
