Навесні поточного року світовий ринок роботизованого сільськогосподарського обладнання оцінювався в $62,89 млрд. Постійне зростання свідчить про збільшення популярності автономних технологій в агро, зокрема мова про дрони і трактори. Утім, далеко не всі технології відпрацьовані, тож виробники часто стикаються із недосконалістю програмного забезпечення машин. Друга значна проблема – якість зв'язку в полі
Прогнозується, що в найближчі кілька років вартість ринку перетне позначку в $100 млрд, що вказує на значні можливості зростання для виробників машин і обладнання. SwarmFarm Robotics нещодавно залучила 8 млн дол., а Saga Robotics – 9,5 млн євро через міжнародних інвесторів. Та наскільки все гладко в галузі роботизованої техніки?
Пересічного фермера цікавить реальна ефективність роботизованих машин
Реальний зиск
Роботи в агро радикально зменшують обсяги залучення робочої сили, вони мають потенціал для істотної трансформації аграрної галузі. Використовуючи роботизовані технології, фермери можуть підвищити ефективність свого господарства, поліпшити врожайність, зменшити шкідливий вплив на довкілля. Однак пересічного фермера передусім цікавить конкретний зиск для господарства від використання конкретної технології, за яку він має заплатити своїми грошима.
Часто роботів використовують не замість людської праці, а на допомогу працівникам. Наприклад, компанія Augean Robotics створила робота під назвою Burro для допомоги збиральникам винограду, аби переміщувати зібраний виноград з поля до вантажівки. Під час нещодавніх польових випробувань одному з членів бригади було доручено оптимізувати використання машини, що призвело до підвищення загальної ефективності роботи бригади збиральників на 15-30%. При цьому оператору машини платили стільки ж, скільки би він отримував, якби виконував роботу зі збирання врожаю.
Використання роботизованої машини призвело до підвищення загальної ефективності роботи бригади збиральників винограду на 15-30%
Недосконале ПЗ і проблеми зі зв’язком
Поки що впровадження роботів в агро перебуває на початковому етапі. Відповідно, далеко не всі технології відпрацьовані, тож виробники часто стикаються із недосконалістю програмного забезпечення машин. Це призводить до обмеження їхньої функціональності.
По-перше, хоча машини можуть чудово справлятися з простими, повторюваними завданнями, складні завдання нерідко викликають проблеми. Наприклад, у ході роботи машині потрібно пройти складний поворот, однак програмне забезпечення, яке має складні вбудовані протоколи безпеки, може заборонити їй це зробити. Тоді агрегат несподівано зупиниться в полі на невизначений час.
Виробники часто стикаються із недосконалістю програмного забезпечення машин
Крім того, автономна роботизована техніка має керуватися через інтернет. При цьому далеко не скрізь на полях є зв’язок. Наприклад, за словами представника Австралійської зернової асоціації Рохана Рейнбоу, більше половини фермерів Австралії не мають доступу до мобільного зв’язку. Це може стати проблемою, коли мова йде про обслуговування або діагностику роботизованих машин у польових умовах. Також поганий зв’язок або його відсутність можуть бути основною проблемою, коли машина стикається з перешкодами. Без зв’язку для отримання команди машина стоятиме на місці, аж поки перешкода не зсунеться або оператор вручну не перезавантажить її. Це може зайняти багато часту і значно знизити підвищення ефективності, яке покликані забезпечити роботизовані технології.
Навіть у Великобританії, де хороший зв’язок в будь-якій точці поля, фермерам доводиться виходити в поле приблизно раз на 10 годин, щоб перезавантажити машини. Відтак потрібна співпраця між розробниками інновацій, фермерами і зв’язківцями, щоб забезпечити автономну і максимально ефективну діяльність роботизованих машин і технологій для сільського господарства.
Поганий зв’язок або його відсутність можуть бути основною проблемою, коли машина стикається з перешкодами
Висока вартість як стримувальний фактор
Нарешті, великою проблемою є висока початкова ціна роботизованих технологій. У багатьох випадках початкова вартість таких машин є значною. Час від часу лунають заклики до створення загальної модульної архітектури роботизованих машин з відкритим кодом, щоби стартапам не доводилося щоразу винаходити велосипед. Іншими словами, пропонується створити своєрідну бібліотеку розробок, в якій можна було б за адекватну ціну купувати вже створені продукти: різноманітні елементи програмного забезпечення та окремих частин роботизованих машин. У такий спосіб розробники могли б зосередитися на кастомізації своїх винаходів, а не на створенні кожного окремого елемента для кожної нової машини. Запропонований підхід також доцільно застосувати до рішень, пов’язаних зі зв’язком. Зрештою, лише супутниковий зв’язок може забезпечити повноцінне якісне покриття.
Тільки вирішення усіх перелічених проблем дасть змогу учасникам ринку розкрити весь потенціал роботизованих машин і гарантувати, що ці машини відіграватимуть вирішальну роль у майбутньому сільського господарства.
Розробникам доводиться створювати кожен окремий елемент для кожної нової машини, що доволі довго й затратно
Alastair MacLeod
Про автора
Аластер Маклеод – головний виконавчий директор компанії Ground Control, що спеціалізується на послугах супутникового та мобільного зв’язку. Раніше він працював на керівних посадах у компаніях, що надають інформаційні послуги, послуги з передачі даних, у сфері SaaS і телекомунікацій. Завдяки його ініціативам обороти очолюваної ним компанії збільшилися з менш ніж $100 млн до понад $1 млрд. Пристрасть Аластера до інновацій та технологій у поєднанні з його інженерною освітою (інженер електронних систем) допомогли йому очолити команди, які пропонують нестандартні рішення для клієнтів.