Тест систем Isobus 2. Карти внесення

Нагадаємо: технологія Isobus передбачає, що агрегат, яким керують, і термінал керування з’єднуються одним спеціалізованим кабелем. По кабелю агрегат отримує сигнали керування від терміналу, а термінал – дані про режими роботи агрегату, стан електроніки, гідросистеми, конкретну фазу роботи агрегату. Ця інформація може відображатися на моніторі або спрямовуватися для обробки на віддалений сервер.

У тесті взяли участь трактори таких марок:

• Claas
• Deutz-Fahr
• John Deere
• Massey Ferguson
• McCormick
• New Holland
• Valtra

Вибір папки: Taskdata або Agdata

Наша мета полягала в тому, щоб висіяти цукрові буряки на основі диференційованої карти у форматі IsoXML. Як виявилося, це не так просто. Передусім слід переконатися, що ви дотримуєтеся правильної структури папок. Є два можливі розширення для документів у вигляді карт: IsoXML та Shape. За словами виробників, всі вони можуть читати обидва розширення, тож ми обрали IsoXML. Це має бути папка під назвою TaskData, в якій зберігаються дані «рецепта» для карти. У Deutz-Fahr, John Deere, Massey Ferguson, McCormick, New Holland і Valtra ми змогли імпортувати папку, коли вона була розархівована.

У Claas (Trimble) ми не змогли знайти в бібліотеці карту внесення для імпорту, тому скористалися версією у форматі Shapefile. Тоді папку слід назвати Agdata, а в ній створити папку Prescriptions (рецепти), в яку слід помістити 4 файли.

Додамо до цього ще кілька труднощів: John Deere може імпортувати IsoXML, тільки якщо ви спочатку поставите галочку біля прихованого перемикача «Режим документації Isobus» в меню налаштувань Advanced-work – в іншому разі він працює на «мові John Deere» замість «мови Isobus».

І тільки в New Holland чомусь не з'явилися AB-лінії з імпортованими даними. У New Holland кажуть, що ця проблема буде вирішена в наступному оновленні програмного забезпечення.

Імпорт карти

Багато сучасних фермерів пропустять частину тексту, де ми описуємо завантаження карти приписів за допомогою старомодної флешки. Але для цього тесту, щоб мати однакову процедуру для кожного трактора, ми використовували USB-накопичувачі, хоча всі трактори мають можливість бездротової передачі даних.

В ідеальній ситуації ви підключаєте USB-накопичувач, після чого з'являється спливаюче вікно із запитанням, чи хочете ви імпортувати або експортувати дані, і прямо веде вас до потрібного місця. Але чудово це працює тільки в Massey Ferguson і Valtra.

У New Holland з'являється спливаюче вікно з повідомленням про те, що флешку розпізнано, але вам потрібно знайти сторінку самостійно. У Deutz-Fahr, наприклад, спливаючого вікна немає, і ви повинні знати, що не слід натискати кнопку, яка насправді показує USB-накопичувач (це трохи заплутує). Ви імпортуєте дані через GPS-екран за допомогою кнопки Tasks (Завдання).

Запуск завдання

Коли ви пройшли перший етап, може здатися, що далі все буде просто. Відкриваєте завдання, натискаєте кнопку старт, і сівалка починає працювати відповідно до завантаженої карти. На практиці не все так гладко. Найкращі рішення мають John Deere та Massey Ferguson/Valtra.

Базовий і найзручніший варіант: ви заходите в Work Setup (John Deere) або Tasks (MF/Valtra), де вибираєте завдання (опційно – господарство, клієнта і поле, якщо ви надаєте послуги посіву). У розділі Tasks або трохи нижче обираєте карту посіву. Не забудьте запустити завдання, інакше воно не буде працювати. Після цього ви переходите на GPS-екран, шукаєте кнопку з шарами карти і вибираєте карту – в усіх тракторах це треба робити вручну. І в Massey Ferguson, і в John Deere після того, як ми знайшли згаданий раніше Isobus Documentation Mode, знадобилося приблизно 30 хвилин, щоб розібратися в системі і змусити її працювати.

Зауважте, що John Deere має функцію під назвою «автоматичне налаштування в один клік», за допомогою якої ви готуєте всю цю інформацію для кожного завдання в офісі, а потім, коли трактор їде на поле, водій приймає імпорт даних і може починати роботу. Однак ми не використовували цю функцію в описуваному тесті.

Далі в нашому рейтингу йдуть системи Topcon (Deutz-Fahr і McCormick), які пропонують приблизно такі самі рішення. Ви шукаєте кнопку Tasks (завдання), обираєте господарство, клієнта, поле тощо. Потім обираєте карту приписів, далі обираєте потрібний варіант у розділі  шарів карти, який Topcon називає VRC.

McCormick поставляється з терміналом Topcon X25 і працює так само, як і Deutz-Fahr, який має більший термінал X35 від Topcon і називає його iMonitor.

Запуск в New Holland і Trimble

Трактор Claas з терміналом Trimble, як і New Holland, виявилися в нашому тесті найскладнішими для роботи з картою диференційованого посіву. Мало того, що в New Holland чомусь не з'явилися AB-лінії з імпортованими даними, а в Claas (Trimble) ми не змогли знайти в бібліотеці карту внесення для імпорту. У цих двох системах потрібно вибирати застосований продукт в окремому меню і вводити різні значення.

Працювати з New Holland було найскладніше. Тут потрібно перейти до Product Library   («Бібліотеки продуктів»), яка знаходиться в меню Data, тобто «Дані» (у Trimble це називається Materials). Для нового продукту потрібно заповнити форму й зазначити, з чим ви працюєте: з насінням, рослиною тощо. Хоча всі дані містяться в карті приписів, ви все одно повинні заповнити їх вручну (норма внесення 1, норма внесення 2, мінімальна норма внесення, максимальна норма внесення, крок або крок збільшення норми). При цьому зауважте: якщо ви не введете жодних даних, вони не будуть вноситися чи використовуватися відповідно до карти.

У чому ще була складність роботи з New Holland: потрібно не тільки вибрати шар карти, який називається «карта рецептів», а також зайти в налаштування цього шару, де вибрати кольори для кожного шару і різних значень.

Перші висновки

Ми підготували 7 невеликих ділянок поля площею 0,24 га кожна, які засіяли цукровими буряками. Для цього використали 18-рядкову сівалку Grimme Matrix 1800, яка може висівати насінини з різною щільністю (18 варіацій інтервалів) за один прохід.

У тандемі з тракторами John Deere, Deutz-Fahr і New Holland сівалка, під’єднана через систему Isobus, працювала саме так, як ми хотіли. Це означає, що секції вмикалися і вимикалися по черзі й фактично висівали насіння з різною відстанню в різних рядах в межах робочої ширини.

У варіанті агрегатування з трактором Massey Ferguson секції вмикалися по черзі, але система розраховувала середню кількість насіння на гектар на основі карти приписів і висівала однакову кількість на всі елементи.

В агрегатуванні з моделлю Claas (Trimble) сівалка працювала відповідно до карти з різною відстанню між насінинами. При цьому екран Isobus показував, що секції перемикаються по одній, тоді як насправді сівалка перемикала секції по 3: це означає, що у вас буде більше подвоєнь/пропусків (залежно від налаштувань).

Ми не змогли протестувати Valtra через те, що екран в цьому тракторі перезавантажувався щоразу, коли ми починали рух (виникла проблема з програмним забезпеченням). Ми також не змогли протестувати McCormick через корозію Isobus-контактів внаслідок впливу вологи.

Враховуючи, що Valtra має таке ж програмне забезпечення, як і Massey Ferguson, у парі з цим трактором сівалка працювала б так само, як і з Massey Ferguson, а McCormick має того ж постачальника програмного забезпечення, що і Deutz-Fahr.