Пивоварний ячмінь — це вигідно

Складні часи переживає нині сільське господарство: низькі ціни на вирощену продукцію, висока вартість засобів виробництва, проблеми з робочою силою і логістикою тощо. Кожен фермер ламає голову над тим, що сіяти навесні, які технології застосувати, щоб отримати прибуток і разом із тим зберегти основні агрономічні принципи/правила ведення рослинництва. Аналіз ситуації показує, що саме економічні мотиви сьогодні є вирішальними за формування структури посівних площ, вибору технології.

Публікації у фахових виданнях, соціальних мережах, а також спілкування з фермерами свідчать про те, що здебільшого вирощування традиційних зернових культур — озимої пшениці, ярого ячменю, кукурудзи — у 2023 році виявилося збитковим. Позитивні економічні результати отримали переважно за вирощування олійних культур: ріпаку, соняшнику, сої, пивоварного ячменю. Така сама тенденція проглядається і в наших дослідженнях, проведених на агроплатформі «Лімагрейн» у Вінницькій області (таблиця).

Таблиця. Економічна ефективність вирощування с.-г. культур*

Культура	Урожайність, т/га	Затрати, грн/га	Валовий дохід, грн/га	Економ. ефект, грн/га	Рентабельність, %	Ціна, грн/т (без ПДВ)
Озима пшениця	9,46	35 000	39 354	4353,6	0,12	4160
Ярий ячмінь, фуражний	7,56	27 600	27 216	–384	–0,01	3600
Ярий ячмінь, пивоварний	7,65	30 000	43 452	13 452	0,45	5680
Кукурудза	11,04	45 000	46 015	1015	0,02	4168
Соняшник	4,76	30 000	47 600	17 600	0,59	10 000
Озимий ріпак	5,36	34 300	57 888	23 588	0,69	10 800
Соя	3,8	25 500	45 600	20 100	0,79	12 000

*Агроплатформа «Лімагрейн» у Вінницькій області, 2023 рік

Під час розрахунку економічної ефективності вирощування культур до уваги було взято середню урожайність всі сортів/гібридів, які були розміщені у виробничих дослідах.

Отже, приведені дані дають підстави стверджувати, що соя, соняшник, озимий ріпак, а також ярий ячмінь для пивоварних цілей у сезоні 2023 року були найбільш економічно спроможними. По-перше, зазначені культури виявилися найменш фінансово затратними. Виробничі витрати за вирощування сої становили 25,5 тис. грн/га, соняшнику і ярого ячменю — 30 тис. грн/га, озимого ріпаку — 34 тис. грн/га, що майже у 1,5 раза менше, ніж за вирощування кукурудзи. По-друге, чистий прибуток за вирощування цих культур становив 17,6–23,6 тис. грн/га, рентабельність — 59–79%, тоді як вирощування кукурудзи, озимої пшениці обумовлювало мінімальний прибуток на рівні 1–4,4 тис. грн/га. Доволі вигідним було також вирощування пивоварного ярого ячменю: чистий прибуток становив 13,5 тис. грн/га,  рентабельність ― 45%, тоді як вирощування ярого ячменю для фуражних цілей виявилося збитковим.

Чимало агроформувань у сезоні 2024 року роблять ставку на олійні культури, зокрема планують істотно наростити площі під соєю. На мою думку, збільшення посівних площ сої може бути виправданим як тимчасовий захід для економії коштів. Проте не факт, що закупівельні ціни на сою за великої пропозиції збережуться. Вже зараз ціна на сою просідає. Пригадується історія 3–4-річної давнини, коли ціна на сою становила 10–12 тис. грн/т.

З агрономічного погляду, насичення сівозміни олійними культурами веде до істотного погіршення водного режиму ґрунту, загострює фітопатологічну ситуацію, пов’язану зі спільними хворобами цих культур, наприклад білою гниллю. У зв’язку з цим як альтернативний варіант варто розглянути збільшення посівних площ під пивоварним ячменем. З одного боку, це культура, яка дуже добре вписується у сівозміну з олійними культурами як організаційно, так і агрономічно. Зокрема, ярий ячмінь завдяки розміщенню кореневої системи у верхньому шарі ґрунту залишає глибинну вологу для інших культур, які здатні її засвоювати з нижчих шарів ґрунту (ріпак, соя, соняшник). Відома також оздоровча роль ячменю в плані зменшення навантаження інфекції, наприклад білої гнилі.

З іншого боку, попит на пивоварне зерно ячменю завжди високий і має привабливі ціни. У сезоні 2023 року виробники пивоварного ячменю контрактувалися за ціною 7100–7500 грн/т. Наприклад, такі господарства, як ТОВ «Куриловецьке і К» Жмеринського району, ФГ «Фавор ВГВ» Літинського району, СТОВ «Ренет» Гайсинського району Вінницької області, ТОВ «АгроінвестЗерно» Старосинявського району Хмельницької області, які вирощували пивоварний ячмінь сорту ЛГ Тосса, а також озимий пивоварний ячмінь сорту Казанова, контрактуючись у зазначеному ціновому  діапазоні, отримали до 20 тис. грн/га чистого прибутку.

Вирощування ярого ячменю для пивоварних цілей потребує чіткого дотримання технології, щоб отримати зерно відповідної якості. Основні вимоги до пивоварного зерна ячменю такі:

• вміст білка — 9–11%;
• вміст крохмалю — 60–70%;
• вміст безазотистих екстрактивних речовин — 78–82%;
• розмір зерен більше як 2,5 мм — 85%;
• плівчастість зерна — 7–10%;
• здатність до проростання — 96%.

Великий вплив на формування пивоварних якостей за вирощування ячменю мають умови зовнішнього середовища. Формуванню якісного, придатного для виробництва солоду зерна ячменю сприяють такі фактори:

• відсутність різких добових та сезонних перепадів температур та вологості повітря протягом вегетації;
• відсутність повітряної та ґрунтової посухи, а також спекотних явищ у літній період;
• ґрунти з хорошими агрохімічними та агрофізичними властивостями: чорноземи, сірі лісові опідзолені, дерново-карбонатні легко- та середньосуглинкового механічного складу.

Оптимальною зоною для вирощування пивоварного ячменю є лісостеп, особливо західний.

Потенційна здатність формувати властивості зерна для пивоваріння і не тільки закладається на етапі створення сорту, відповідно, контролюється генетично. Тому  основою вирощування ячменю для пивоварних цілей є сорт, який офіційно  визнаний і занесений до відповідного Державного реєстру. Але не тільки Державний реєстр є визначальним. Важливо, щоб сорт був перевіреним і визнаним пивоварами. Перевіреними й визнаними пивоварами сортами ячменю пивоварного спрямування є сорти відомої європейської компанії «Лімагрейн». Серед них добре відомі середньостиглі сорти Овертюр і Одіссей, які на українському ринку вже понад п’ять років. Впевнено завойовують ринок і симпатії фермерів нові сорти, такі як: середньоранній сорт ЛГ Тосса, середньостиглі ЛГ Бельканто і ЛГ Фламенко. Характерними особливостями пивоварних сортів «Лімагрейн» є:

• високий потенціал урожайності — понад 8 т/га;
• стійкість до вилягання — 8–9 балів;
• стійкість до борошнистої роси — 8 балів, інших хвороб — 7 балів;
• хороша здатність до кущіння;
• здатність формувати велике зерно з вирівняністю 85–90%;
• стабільні у виробництві, добре адаптуються до умов вирощування;
• гарантують чудові пивоварні якості за умов дотримання технологічних регламентів вирощування і післязбирального дороблення.

Для вирощування ячменю на пивоварні цілі найбільш придатними є високі репродукції сорту — не нижче другої. Технологічні способи мають бути спрямовані на розв’язання таких завдань:

• отримати дружні, рівномірні сходи, не допустити асинхронного розвитку пагонів протягом вегетації;
• забезпечити збалансоване мінеральне живлення. Важливо не допустити надмірного живлення азотом, особливо у другій половині вегетації, на етапі формування зерна;
• організувати якісний захист посівів від бур’янів, хвороб, шкідників і вилягання;
• не допустити перестою, своєчасно зібрати урожай і довести його до регламентованих кондицій.

Досягнення поставлених цілей лежить через виконання низки агроспособів. Зокрема, для висіву використовують ретельно очищене, відкаліброване, з енергією проростання понад 90% насіння. Насіння слід до висіву обробити комплексом захисно-стимулювальних препаратів із додаванням інсектицидного компоненту, а також фунгіцидів тривалої дії, наприклад препарату Систіва. Оскільки ячмінь не має потужної глибокопроникної кореневої системи, бажано його розміщувати на зораних на глибину 25 см площах.

Сівбу виконують в ранні терміни, відразу за настання фізичної стиглості ґрунту нормою висіву 3–3,5 млн/га схожих зерен на глибину 2–3 см. Сівбі передує якісна культивація та внесення мінеральних добрив. Орієнтовно вносять 1,5–2 ц/га нітроамофоски та 1–1,5 ц/га аміачної селітри. Наш досвід свідчить про те, що найкращий ефект в плані розчинності, продуктивної дії забезпечують нітроамофоски від компанії «Яра». Водночас не бажано як азотне добриво застосовувати карбамід, КАС у зв’язку з пролонгованою дією.

Ярий ячмінь, як порівняти з іншими зерновими культурами, доволі чутливий до гербіцидів, особливо гормональної дії. Тому гербіциди цієї групи не бажані на посівах ячменю, або як виняток за необхідності можна застосувати ці діючі речовини у поєднанні з іншими, наприклад препаратами  групи триазолпірамідинів, в яких вони є у невисоких дозах.

У разі висіву насіння, обробленого зокрема препаратом Систіва, необхідність внесення фунгіцидів по листку виникає зазвичай пізніше, орієнтовно у фазу прапорцевого листка — на початку колосіння, друге внесення — у фазу колосіння. Наприклад, ми апробували таку схему: по прапорцевому листку Адексар Плюс — 0,5–1 л/га, у фазу колосіння Осіріс Стар — 1–1,5 л/га. Інсектициди вносять за потреби незалежно від фази росту і розвитку ячменю.

Особливу увагу треба приділити захисту ячменю від вилягання. Морфорегулятори застосовують відповідно до регламентів на добре розвинутих посівах, які здатні продукувати понад 5 т/га зерна.

Запорукою хорошої якості пивоварної сировини ячменю для виробництва солоду є своєчасне збирання врожаю. Як правило, ячмінь збирають прямим комбайнуванням за вологості зерна 16–18%. Перестій, збирання зерна за вологості 10–12% веде до травмування зерна, погіршення здатності до проростання, а також до зниження вмісту крохмалю, набуття зерном небажаного кольору. Дороблення зерна ячменю здійснюють у насіннєвому режимі. За необхідності зерно підсушують за температури теплоносія не більше як 40 °C. Очищення і калібрування виконують із використанням підсівного решета з отворами розміром 2,5 мм. 

Отже, вирощування пивоварного ячменю селекції «Лімагрейн», збільшення його посівних площ є вигідним як в агрономічному, так і економічному сенсі.