У липні цього року Європейська агенція з безпечності харчових продуктів має ухвалити рішення, чи продовжувати реєстрацію гліфосату. Агроном-консультант і за сумісництвом директор австралійської компанії CropFacts Харм ван Ріс говорить, що заборона найпопулярнішого гербіциду в ЄС може мати серйозні наслідки для фермерів в усьому світі
Харм ван Ріс відвідав країни ЄС, Великобританію, Канаду та Аргентину минулого року під час навчальної поїздки, яку фінансувала Австралійська зернова науково-дослідна корпорація. Він зустрівся з багатьма фермерами, науковцями та агрономами, щоб з’ясувати, яким може бути аграрне виробництво без гліфосату та як рішення про його заборону може вплинути на Австралію.
Зауважимо, що доктор Харм ван Ріс є відомим агрономом в австралійській зерновій індустрії. За свій внесок у розвиток галузі він був офіційно нагороджений відзнакою GRDC’s 2020 Southern Region Recognising.
Доктор ван Ріс зустрівся з фермерами в ЄС, Великобританії, Канаді та Аргентині під час навчального туру
Суперечки навколо
Використання гліфосату викликає багато суперечок з 2015 року, коли Міжнародна агенція з дослідження раку дійшла висновку, що є висока ймовірність канцерогенного впливу гліфосату на людину. Політика ЄС «Від ферми до виделки» спрямована на поступове припинення використання гербіциду в країнах співтовариства. Але дата остаточної заборони гліфосату в ЄС досі не визначена.
«Так, поки що гліфосат не заборонений, – констатує Харм ван Ріс. – Питання буде розглядатися в липні. Однак фермери побоюються, що аграрна політика буде спрямована на поступове витіснення цієї речовини».
Фермери побоюються, що аграрна політика буде спрямована на поступове витіснення гліфосату
Ймовірний недобір пшениці
Дослідження, опубліковане минулого року в журналі Environmental Sciences Europe, виявило, що без використання гліфосату фермери в країнах ЄС можуть недоотримати до 24 млн тонн пшениці, що оцінюється в $10,8 млрд дол. США.
Хоча нині гліфосат і доступний для використання фермерам ЄС, проте зі значними обмеженнями. «У Франції є дозвіл на використання перед посівом, лише якщо фермер займається мінімальним або нульовим обробітком ґрунту. І норма обмежена: 1080 грамів діючої речовини на гектар на рік. Якщо ви звичайний фермер і все ще займаєтеся оранкою, ви не можете використовувати цей гербіцид. У Німеччині максимальна норма гліфосату теж обмежена, хоча й трохи більша – 1800 г д. р. на гектар на рік».
В Австралії застосування гліфосату не має обмежень за умови, що препарат вноситься відповідно до норм, зазначених на етикетці. Однак австралійські фермери чудово знають про те, що відбувається в інших частинах світу.
Доктор Харм ван Ріс: «Нульовий обробіток без гліфосату просто неможливий»
«Мова про заборону гліфосату в Австралії поки що не йде. Однак такий розвиток подій імовірний. Про це починають говорити, тож зміни цілком можливі. Громадська обізнаність і занепокоєння щодо використання пестицидів на полях зростає. Ігнорувати ці речі неможливо», – зазначає Харм ван Ріс.
Через заборону гліфосату фермери в країнах ЄС можуть недоотримати до 24 млн тонн пшениці
Ноу-тилл без гліфосату неможливий
«Австралійські фермери активно застосовують у господарствах технологію ноу-тилл, – розповідає фахівець. – Вона значно краща для ґрунту за оранку. Завдяки переходу на цю технологію австралійські фермери значно зменшили кількість полів із проявами ерозії ґрунту. Загальний стан ґрунтів значно покращився, а рівень сільськогосподарського виробництва істотно зріс. Але я не знаю, як можна практикувати нульове землеробство без гліфосату, це просто неможливо. Якщо видаляти бур’яни механічно, за допомогою техніки, то для обробітку ґрунту знадобиться більше пального, що своєю чергою призведе до збільшення викидів парникових газів. Отже, це велика проблема».
Якщо гліфосат заборонять в ЄС, наслідки будуть глобальними
Вплив на експорт зерна
Заборона гліфосату також може вплинути на експорт австралійського зерна.
«Це цілком імовірний сценарій. У разі використання гліфосату або інших хімічних речовин, в кінцевому продукті завжди будуть сліди цих речовин, або залишки. Залишкові рівні гліфосату можуть бути вкрай низькими, але продукт все одно їх міститиме. Отже, якщо в ЄС повністю заборонять гліфосат, то цілком імовірною буде подальша заборона імпорту зерна в ЄС, вирощеного з використанням гліфосату.
Скажімо, французькі фермери вже зараз скаржаться, що з веденням обмежень на використання гліфосату вони не можуть досягти попередніх рівнів урожайності. Відтак вони хочуть гарантій, що будь-яке продовольство, імпортоване до країн ЄС, також не міститиме слідів гліфосату».
Країни ЄС імпортують значну кількість зерна кукурудзи, бобових та олійних культур. У вартісному вираженні ЄС є другим за величиною імпортером насіння олійних культур і третім за величиною імпортером зерна. Останнім часом країни ЄС імпортують більше пшениці та ріпаку, ніж зазвичай, переважно через війну в Україні.
До речі, незважаючи на територіальну віддаленість, Європа є основним експортним ринком Австралії для насіння олійних культур, хоча австралійський ріпак в основному використовується для виробництва біопалива.
Австралійські виробники пшениці та ячменю, чиї основні експортні ринки знаходяться в Азії, теж можуть відчути значні зміни у світовому попиті, якщо прогнози щодо зниження продуктивності зернових в Європі виправдаються.
Отже, наслідки заборони гліфосату в ЄС будуть глобальними.
З поверненням культивації й оранки на поля масово повернеться ерозія ґрунту
Зменшення врожайності
Фермери у Франції та Німеччині очікують, що заборона гліфосату призведе до значних втрат урожаю на їхніх фермах. Доктор ван Ріс говорить: «У цих країнах літо не дуже спекотне. Зазвичай там вирощують ярі й озимі культури, а між ними – покривні. Без гліфосату, який знищує більшість бур’янів, фермерам в ЄС буде складно, адже їм доведеться проводити культивацію щонайменше два-три рази, щоб знищити небажані рослини. А це потребує часу і додаткових витрат».
Фермери на півночі Франції в захваті від покривних культур. Їм також виплачують додаткові субсидії на їх вирощування, щоб обмежити вилуговування азоту
Спеціалістів також непокоїть, що з поверненням до культивації й оранки на поля масово повернеться ерозія ґрунту. Зораний ґрунт не має покриву, тому він чутливий до водного та вітрового впливу. Така біда масово спостерігалася в Австралії у 1960-х і 1980-х роках, до впровадження ноу-тилл.
Завдяки новим технологіям можна контролювати бур’яни без використання гліфосату, але ці технології ще на стадії розвитку
Всі сподівання – на автоматизацію
Доктор ван Ріс каже, що є прогрес у розвитку автоматизованих технологій боротьби з бур’янами, таких як прополювання електричним лазером, роботизоване прополювання та точкове обприскування: «Завдяки новим технологіям можна контролювати бур’яни без використання гліфосату. У світі проводиться багато досліджень, в Австралії також. У Європі ми бачили роботу роботизованих прополювачів, наприклад FarmDroid, на полях цукрових буряків. Є нові розробки в галузі нанокапсуляції гербіцидів, які повільно вивільняють активні інгредієнти, не завдаючи шкоди ґрунтовій біоті. Усе це в перспективі може змінити ситуацію…».
Є прогрес у розвитку автоматизованих технологій боротьби з бур’янами, таких як прополювання електричним лазером, роботизоване прополювання та точкове обприскування
Країни ЄС і Великобританія: обмеження використання
У країнах ЄС немає альтернативи гліфосату в плані широти спектра дії. Нині в Німеччині проходять перевірку 77 пестицидів на предмет шкідливості для здоров’я людини, однак гліфосат не входить до цього переліку через його відносно низьку токсичність. Проте на політичному рівні Німеччина навряд чи підтримає подальше використання гліфосату.
Також в ЄС тривають випробування біологічних гербіцидів. Доктор ван Ріс відвідав одне з таких масштабних випробувань у Франції. Цей дослід був закладений два роки тому і потребує більше часу для того, щоб робити висновки.
У країнах ЄС останнім часом виробництво ріпаку істотно скоротилося, оскільки там діє заборона на неонікотиноїдні інсектициди. Фермери не знайшли їм гідної альтернативи, тож вирішили за краще зменшити посівні площі.
Врожайність зерна за органічного виробництва наближається до врожайності зернових, які вирощують за технологію ноу-тилл. При цьому неорганічні фермери мають більш інтенсивну сівозміну. Натомість органічні фермери мають здійснювати оранку та культивацію для контролю бур’янів, тож можуть виростити лише один урожай на рік, що призводить до зниження ефективності землекористування.
Фермери вважають, що до введення заборони гліфосату має бути проведене детальне дослідження впливу цієї заборони на врожайність і продуктивність сільськогосподарських рослин у тривалій перспективі.
Канада: перегляд реєстрації
У Канаді у 2017 році державний регулятор PMRA (Pest Management Regulatory Agency) провів повторну оцінку гліфосату і дійшов висновку про відсутність ризику його використання для здоров’я людини чи довкілля. Реєстрацію гліфосату було поновлено.
Однак у лютому 2022 року суд зобов’язав державного регулятора переглянути свої рішення щодо перереєстрації гліфосату. Остаточний вирок у цій справі ще не винесено.
Канадські фермери вважають, що обробіток ґрунту за допомогою оранки і культивації призведе до його поступової деградації: появи ерозії, погіршення структури та втрат органічної речовини в ґрунті. Крім того, такий обробіток ґрунту потребуватиме більшого використання дизельного палива.
Внесення гліфосату під озиму пшеницю
Використання гліфосату в Канаді істотно зросло після того, як фермери почали вирощувати ріпак, сою, зернову кукурудзу та цукрові буряки, стійкі до цього гербіциду (технологія Ready Roundup). З 1998-го по 2018 рік обсяги внесення гліфосату на поля канадськими фермерами зросли втричі.
Фермери та агрономи переконані, що використання гліфосату буде заборонене для десикації. Така заборона вже діє на солодовому ячмені та для десикації вівса.
Аргентина: пошук альтернатив штанговим обприскувачам
В Аргентині понад 90% виробництва зерна здійснюється за нульовою технологію обробітку ґрунту. Більшість посівних площ використовуються для отримання двох урожаїв на сезон. Покривні культури вирощують в проміжку між озимими та ярими посівами.
В Аргентині проблемою є те, що в більшості сіл і містечок використовується для пиття вода з підземних джерел, тому вимивання нітратів у підземні води викликає серйозне занепокоєння. Місцеві органи влади забороняють використання пестицидів і хімічних добрив на певній відстані від периметра населених пунктів.
Найпоширеніша норма використання гліфосату становить понад 3000 г діючої речовини на гектар на рік.
У регулюванні пестицидного навантаження Аргентина послуговується даними Всесвітньої організації охорони здоров’я. Також у цій країні працюють потужні дослідні та консалтингові мережі, які вивчають стійкість рослин до пестицидів. Крім того, кілька установ займаються пошуком альтернатив застосуванню пестицидів: шляхом використання робототехніки, мікрохвильових і лазерних технології, а також шляхом нанокапсулювання гербіцидів.