Автономні рішення Kubota

Kubota Group, частиною якої є Kverneland Group, уже кілька років активно інвестує в автономні та роботизовані рішення. Для цього компанія створила Innovation Centers у Європі та Японії — платформи, де інженери Kubota працюють разом зі стартапами, університетами й технологічними лабораторіями. Це не інкубатор новацій у класичному розумінні, а радше прискорювач, який дозволяє перспективним рішенням швидше перейти від прототипу до польових випробувань.

У фокусі — автоматизація, зниження хімічного навантаження, покращення якості врожаю, робота з даними та автономність машин. Kubota розглядає це як частину глобальної стратегії: дефіцит робочої сили, екологічні вимоги та потреба оптимізувати витрати змушують аграрну галузь переходити до більш точних, керованих даними технологій.

Саме тому в екосистему входять десятки проєктів: від роботів точкового внесення й систем комп’ютерного зору до цифрових платформ на кшталт Kubota Sync та FarmCentre. Багато з цих рішень офіційно представлені як окремі бренди — Kilter, технологічні стартапи з машинного навчання тощо — але фактично всі вони інтегруються у єдину стратегію Kubota Group.

Виставка Agritechnica 2025 стала для компанії ключовою сценою: тут показують не концепти, а технології, що вже працюють у полі або проходять фінальне тестування. Тому роботизована зона спільного стенда Kubota та Kverneland виглядала настільки переконливо: це не футуризм, а найближче майбутнє, яке вже формує практику точного землеробства в Європі.

Роботизована система Kilter

Однією з найцікавіших розробок стала роботизована система Kilter — автономний аплікатор для точкового внесення гербіцидів. На відміну від традиційних обприскувачів, Kilter працює за іншим принципом: замість суцільної обробки він подає одну точну краплю препарату в конкретне місце, де камера фіксує бур’ян. Культурні рослини при цьому взагалі не отримують хімічного навантаження, що знижує стрес, скорочує витрати ЗЗР і підвищує екологічну стійкість вирощування.

Робот повністю автономний. Він не потребує трактора, рухається полем самостійно та може працювати як від електродвигуна, так і від невеликого бензинового генератора — залежно від модифікації. Роль оператора зводиться до мінімуму: доставити машину на поле, задати маршрут — і система працює без подальшого втручання.

Kilter використовує камери та оптичні сенсори того ж покоління, що й відома система DAT Ecopatch, але з іншим алгоритмом розпізнавання. Камери формують зображення, підсвічують рослину потрібним спектром і точно визначають: де культура, а де бур’ян. Внесення здійснюється точково, без жодного фонового обприскування.

Технологія вже активно тестується в різних країнах Європи, передусім в овочівництві, де точність критично важлива та будь-яке зайве хімічне навантаження небажане. Головна складність — програмування: база культур і бур’янів відрізняється в кожній країні, так само як і спектр сонячного світла. Наприклад, умови в Норвегії та Південній Іспанії істотно відрізняються, що впливає на роботу камер і потребує донавчання алгоритмів.

Kilter — лише один елемент великої екосистеми автономних рішень Kubota Group, яка поєднує роботів, систему керування даними, сенсори та інноваційні підходи до зменшення використання хімії в полі.

Роботизована платформа ROBOTTI

На стенді Kubota Group окреме місце посіла роботизована платформа ROBOTTI — автономна самохідна база, яку компанія вперше презентувала ще кілька років тому. ROBOTTI має дизельний двигун 72 к.с., повний привід (4WD), GPS-навігацію, гідравліку з load-sensing та стандартну триточкову навіску для обладнання шириною до трьох метрів. Це дає змогу використовувати стандартні навіси, що робить платформу універсальною.

Завдяки такому підходу платформа може працювати з широким спектром інструментів: овочевими, буряковими чи кукурудзяними сівалками, міжрядними культиваторами, малими обприскувачами та іншими знаряддями. Фактично це універсальний робот, який адаптується під технологію господарства — від точної сівби до міжрядної обробки або точкового захисту рослин.

Один із демонстраційних прикладів — встановлений на платформі UV Booster. У північних регіонах, де сонячного світла бракує, UV Booster компенсує цей дефіцит ультрафіолетовим випромінюванням і дає змогу вирощувати культури, які раніше були ризикованими або малоефективними. У південних широтах технологія працює інакше — не на підсилення світла, а на зміцнення імунітету рослин та стримування хвороб, знижуючи інфекційний тиск у полі.

За даними випробувань, на овочевих культурах UV Booster давав приріст урожайності до 22% і навіть вище — залежно від культури, погодних умов та інтенсивності ураження хворобами. Це показовий приклад того, як одна автономна платформа може працювати з різними інструментами: від традиційних механічних агрегатів до високотехнологічних систем захисту рослин.

Agrirobot та інші автономні машини

На стенді Kubota та Kverneland значну увагу приділили автономним машинам — напрямку, який кілька років тому здавався футуристичним, а сьогодні вже переходить у фазу практичного застосування. Багато хто пам’ятає гучний концепт Case — трактор без кабіни. Він так і не отримав дозволу на пересування дорогами загального користування в жодній країні, але саме такі експерименти задали вектор розвитку: повна автоматизація руху, навігація без участі оператора та комплекс датчиків, що забезпечують безпеку. Трактори цього типу оснащені інфрачервоними сенсорами по периметру, які постійно моніторять простір і можуть миттєво зупинити машину, якщо попереду з’явиться людина, тварина чи інша перешкода.

Ще один виставковий експонат — автономний садовий обприскувач, створений на заводі FEDE в Іспанії, який спеціалізується на техніці для багаторічних насаджень. Машина здатна самостійно рухатися між рядами дерев, контролювати дистанцію, адаптувати подачу робочої рідини та виконувати обробку без оператора. Це зменшує вплив людського фактору та підвищує безпеку робіт у садах.

Також демонструвалася автономна косарка — по суті масштабований робот-косарка, орієнтована на великі площі, може працювати в автоматичному режимі та за потреби дозволяє оператору втручатися вручну. Це рішення покликане зменшити витрати праці там, де косіння потребує регулярності й точності. 

Окремий клас рішень — універсальні носії, які можуть виконувати функції трактора, обприскувача або транспортера під час збирання врожаю. Їх часто називають all-terrain, адже вони здатні працювати на дуже складному рельєфі, зокрема у виноградниках із різкими ухилами. Саме такі системи розглядають як майбутній стандарт для ручних зон або регіонів, де використання великогабаритної техніки ускладнене.

І нарешті, один із найцікавіших прототипів — система вибіркового збору плодів. Вона використовує камери та сенсори для визначення ступеня стиглості яблук і дає змогу знімати з дерева лише ті плоди, які досягли потрібних параметрів. Машина працює не «валом», а вибірково, що особливо важливо для преміальних сортів і для господарств, де ручна праця є найбільшою статтею витрат.